Моря Європи нагрілися до рекордних значень: головною причиною назвали зміну клімату

Надзвичайне потепління морів Європи влітку 2026 року не можна пояснити лише природною мінливістю. Аналіз World Weather Attribution (WWA) показав, що головним чинником рекордних температур морської поверхні була спричинена людиною зміна клімату. Вона безпосередньо додала близько 2 °C до потепління Середземного моря та понад 1,3–1,4 °C до температури морів Західної Європи.

Які моря охопила спека

Високі температури зафіксували на великій території — у Середземному морі, Біскайській затоці, водах біля Піренейського півострова та в Кельтських морях. У більшості досліджених регіонів літнє потепління перевищило приблизно 1,4 °C — рівень глобального потепління, використаний у розрахунках. На півночі температура Кельтського моря була приблизно на 1,2 °C вищою за середню, а в окремих районах Середземного моря відхилення сягало 3 °C.

Масштаб явища видно і за площею морських хвиль спеки — періодів незвично високої температури води. Такі умови спостерігалися приблизно на 90% району узбережжя Біскайської затоки та Піренейського півострова і на 80% західної частини Середземного моря.

Температурні рекорди в Середземному морі та Атлантиці

Липень 2026 року став місяцем, коли середня температура поверхні Світового океану досягла найвищого показника за всю історію спостережень. Рекордні значення також фіксували вздовж атлантичного узбережжя Європи та в західному Середземномор’ї. У червні температура Середземного моря в окремих місцях була до 6 °C вищою за норму.

Середня температура Середземного моря в липні становила 27 °C — це найвищий зареєстрований середній показник для цього місяця. А буй у відкритому морі неподалік Мальорки на початку серпня зафіксував 33 °C.

Ці спостереження описують масштаб самої спеки. Щоб визначити роль глобального потепління, науковці поєднали дані спостережень із результатами кліматичних моделей і оцінили, наскільки антропогенний вплив посилив це явище.

Чому перегрів моря небезпечний для екосистем

Морські хвилі спеки можуть знищувати організми, які формують середовище існування для інших видів, зокрема корали, губки та великі водорості. Масова загибель таких організмів позбавляє морських мешканців укриття й корму, запускаючи ланцюгові зміни, які поширюються на безхребетних, риб, морських птахів і ссавців.

Тривале потепління також робить звичні місця існування непридатними для частини видів. Популяції можуть зміщуватися на північ, тоді як теплолюбні організми отримують конкурентну перевагу. Це змінює склад морських угруповань і може впливати на промислове рибальство, аквакультуру та доступність риби й ракоподібних як харчових ресурсів.

Серед уже помічених екологічних сигналів дослідники назвали незвичне збільшення кількості восьминогів біля узбережжя Великої Британії. Водночас дельфіни почали живитися медузами на тлі скорочення чисельності здобичі, зокрема скумбрії. Більша кількість медуз і періоди низького вмісту кисню у воді можуть шкодити прибережному туризму, зокрема спричиняти закриття пляжів.

Ризики для прибережних громад

Тепліше море підвищує температуру та вологість повітря на узбережжі, особливо вночі, посилюючи теплове навантаження на людей. Нагріта вода також випаровує більше вологи. Згодом ця додаткова волога може сприяти сильнішим опадам, якщо виникають відповідні погодні умови.

Є й безпосередні ризики для громадського здоров’я. Тривало тепла морська вода може збільшувати ймовірність інфекцій, що передаються через воду, зокрема вібріозу. Екологічні порушення, своєю чергою, здатні вдарити по економіці та продовольчих системах, залежних від здорових прибережних вод.

Що означатиме ще 1,4 °C глобального потепління

WWA попереджає: додаткове глобальне потепління на 1,4 °C зробить подібні екстремальні морські хвилі спеки інтенсивнішими та частішими. У наданих результатах немає точного прогнозу температури для кожного окремого регіону за такого сценарію, тому найнадійніший висновок стосується загального напрямку ризику: подальше потепління посилюватиме тиск на екосистеми, рибальство, продовольчі ресурси, туризм і здоров’я людей на узбережжі.

Які заходи рекомендують дослідники

Висновок дослідження поєднує скорочення викидів і адаптацію. Швидке зменшення використання викопного палива та обмеження подальшого глобального потепління необхідні, щоб знизити ймовірність і силу майбутніх екстремальних перегрівів моря. Водночас прибережним громадам і морським галузям потрібні заходи адаптації: захист екосистем, підготовка рибальства до переміщення видів, а також плани реагування на спеку, інфекції та сильні опади.

Головний висновок дослідників конкретний і водночас масштабний: діяльність людини додала значну кількість тепла до морів Європи у 2026 році. Цей морський тепловий рекорд — не лише показник температури води, а й попередження про екологічні та соціальні наслідки подальшого нагрівання океану.