Втім, це не означає, що остаточну угоду вже підписано. Трамп заявив, що домовленість залежить від завершення підготовки документів. Прем’єр-міністр Канади Марк Карні говорив про «значний прогрес», але наголосив: важлива робота ще триває.
Трамп пояснив паузу тим, що США та Канада, за його словами, «мають угоду». Заплановані мита мали охопити широкий перелік канадських товарів — зокрема цемент, хокейні ключки, вино та алкоголь, меблі, окремі види одягу, молочну продукцію й інші будівельні матеріали. Загальну вартість імпорту оцінювали приблизно в 20 млрд доларів.
Мита планували запровадити як додаткові збори відповідно до розділу 338 Закону США про тарифи 1930 року. Білий дім заявляв, що цей крок є відповіддю на те, що адміністрація назвала дискримінаційним ставленням Канади до американських товарів, особливо в автомобільній, алкогольній і молочній галузях.
Трамп не розкрив конкретних умов запропонованої домовленості, але заявив, що давно скасований нафтопровід Keystone XL «може прокинутися з могили». Це вказує на можливу роль проєкту в пакеті домовленостей або його зв’язок із послабленням тарифів.
Однак жодних остаточних умов, які б офіційно пов’язували відновлення Keystone XL зі скасуванням або зниженням мит, оголошено не було.
Пауза стала результатом понад тижня інтенсивних консультацій. Карні розмовляв із Трампом у понеділок, а потім — ще раз пізно у вівторок, коли дедлайн уже наближався. Міністр Канади з питань торгівлі зі США Домінік Леблан і головна канадська переговорниця Дженіс Шаретт неодноразово зустрічалися з торговельним представником США Джеймісоном Гріром. Незадовго до дедлайну Леблан і Шаретт також провели зустріч із Гріром та міністром торгівлі США Говардом Латніком.
Стислі строки переговорів підкреслювали невизначеність ситуації. Раніше в серпні канадські посадовці заявляли, що сторони залишаються далеко одна від одної щодо окремих положень проєкту угоди, хоча обидва уряди продовжували шукати компроміс до 19 серпня.
Однією з головних проблем стали тарифи на автомобілі. Переговорники обговорювали можливість знизити чинне 25% мито США на канадські автомобілі до 15% після відрахувань, пов’язаних із часткою комплектувальних. Проте Вашингтон і Оттава не дійшли згоди щодо методики розрахунку.
США наполягали на тому, щоб враховувати передусім американський вміст автомобіля. Канада прагнула, щоб до розрахунку зараховували відповідний вміст із усієї Північної Америки.
Отже, ставка 15% була лише предметом переговорів, а не оголошеним остаточним рішенням. Фінальна угода має врегулювати формулу для автомобільної галузі, а також інші питання доступу до ринків і тарифів.
Погроза нових мит вирізнялася тим, що адміністрація США посилалася на розділ 338 Закону про тарифи 1930 року — рідко використовуваний правовий механізм. Білий дім заявляв, що ця норма дає президенту право запроваджувати додаткові тарифи у відповідь на дискримінаційне ставлення до американської торгівлі.
За повідомленнями, це було перше відоме використання цього повноваження для запровадження тарифів проти іноземної держави.
Мита також були незвичайними тим, що мали поширюватися на визначені канадські товари навіть у випадках, коли ці товари могли б отримати пільговий режим за Угодою між США, Мексикою та Канадою — USMCA.
Торговельна палата США попереджала, що підвищення мит може зашкодити обом економікам, збільшити витрати американських родин і порушити роботу тісно інтегрованих північноамериканських ланцюгів постачання. На думку організації, зниження бар’єрів для сталі, алюмінію, лісоматеріалів і автомобільних комплектувальних було б вигідним для американських споживачів, виробників, фермерів і працівників.
Палата також пов’язувала стабільність торговельних відносин у межах USMCA із 13 млн робочих місць у США, які підтримує торгівля з Канадою та Мексикою. Це число означає робочі місця, пов’язані з регіональними торговельними відносинами, а не те, що всі 13 млн автоматично зникли б у разі набуття митами чинності.
П’ятничний дедлайн варто сприймати як час для підготовки документів і розв’язання суперечностей, а не як підтвердження завершення торговельної війни. До завершення паузи чиновникам потрібно перетворити заявлений попередній план на фінальні документи та узгодити питання, що залишилися, передусім автомобільні тарифи.
Практично це означає, що безпосередній тарифний удар відклали, але основні переговори не завершилися. Поки остаточні умови не оприлюднені й не прийняті обома урядами, статус потенційної угоди між США та Канадою залишається попереднім.
Втім, це не означає, що остаточну угоду вже підписано. Трамп заявив, що домовленість залежить від завершення підготовки документів. Прем’єр-міністр Канади Марк Карні говорив про «значний прогрес», але наголосив: важлива робота ще триває.
Трамп пояснив паузу тим, що США та Канада, за його словами, «мають угоду». Заплановані мита мали охопити широкий перелік канадських товарів — зокрема цемент, хокейні ключки, вино та алкоголь, меблі, окремі види одягу, молочну продукцію й інші будівельні матеріали. Загальну вартість імпорту оцінювали приблизно в 20 млрд доларів.
Мита планували запровадити як додаткові збори відповідно до розділу 338 Закону США про тарифи 1930 року. Білий дім заявляв, що цей крок є відповіддю на те, що адміністрація назвала дискримінаційним ставленням Канади до американських товарів, особливо в автомобільній, алкогольній і молочній галузях.
Трамп не розкрив конкретних умов запропонованої домовленості, але заявив, що давно скасований нафтопровід Keystone XL «може прокинутися з могили». Це вказує на можливу роль проєкту в пакеті домовленостей або його зв’язок із послабленням тарифів.
Однак жодних остаточних умов, які б офіційно пов’язували відновлення Keystone XL зі скасуванням або зниженням мит, оголошено не було.
Пауза стала результатом понад тижня інтенсивних консультацій. Карні розмовляв із Трампом у понеділок, а потім — ще раз пізно у вівторок, коли дедлайн уже наближався. Міністр Канади з питань торгівлі зі США Домінік Леблан і головна канадська переговорниця Дженіс Шаретт неодноразово зустрічалися з торговельним представником США Джеймісоном Гріром. Незадовго до дедлайну Леблан і Шаретт також провели зустріч із Гріром та міністром торгівлі США Говардом Латніком.
Стислі строки переговорів підкреслювали невизначеність ситуації. Раніше в серпні канадські посадовці заявляли, що сторони залишаються далеко одна від одної щодо окремих положень проєкту угоди, хоча обидва уряди продовжували шукати компроміс до 19 серпня.
Однією з головних проблем стали тарифи на автомобілі. Переговорники обговорювали можливість знизити чинне 25% мито США на канадські автомобілі до 15% після відрахувань, пов’язаних із часткою комплектувальних. Проте Вашингтон і Оттава не дійшли згоди щодо методики розрахунку.
США наполягали на тому, щоб враховувати передусім американський вміст автомобіля. Канада прагнула, щоб до розрахунку зараховували відповідний вміст із усієї Північної Америки.
Отже, ставка 15% була лише предметом переговорів, а не оголошеним остаточним рішенням. Фінальна угода має врегулювати формулу для автомобільної галузі, а також інші питання доступу до ринків і тарифів.
Погроза нових мит вирізнялася тим, що адміністрація США посилалася на розділ 338 Закону про тарифи 1930 року — рідко використовуваний правовий механізм. Білий дім заявляв, що ця норма дає президенту право запроваджувати додаткові тарифи у відповідь на дискримінаційне ставлення до американської торгівлі.
За повідомленнями, це було перше відоме використання цього повноваження для запровадження тарифів проти іноземної держави.
Мита також були незвичайними тим, що мали поширюватися на визначені канадські товари навіть у випадках, коли ці товари могли б отримати пільговий режим за Угодою між США, Мексикою та Канадою — USMCA.
Торговельна палата США попереджала, що підвищення мит може зашкодити обом економікам, збільшити витрати американських родин і порушити роботу тісно інтегрованих північноамериканських ланцюгів постачання. На думку організації, зниження бар’єрів для сталі, алюмінію, лісоматеріалів і автомобільних комплектувальних було б вигідним для американських споживачів, виробників, фермерів і працівників.
Палата також пов’язувала стабільність торговельних відносин у межах USMCA із 13 млн робочих місць у США, які підтримує торгівля з Канадою та Мексикою. Це число означає робочі місця, пов’язані з регіональними торговельними відносинами, а не те, що всі 13 млн автоматично зникли б у разі набуття митами чинності.
П’ятничний дедлайн варто сприймати як час для підготовки документів і розв’язання суперечностей, а не як підтвердження завершення торговельної війни. До завершення паузи чиновникам потрібно перетворити заявлений попередній план на фінальні документи та узгодити питання, що залишилися, передусім автомобільні тарифи.
Практично це означає, що безпосередній тарифний удар відклали, але основні переговори не завершилися. Поки остаточні умови не оприлюднені й не прийняті обома урядами, статус потенційної угоди між США та Канадою залишається попереднім.