Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу відкинув дорожню карту в запропонованій формі. Він заявив, що відведення ізраїльських військ неможливе, доки ХАМАС не буде фактично й підтверджено роззброєний. В офісі прем’єра також повідомили про плани створити робочу групу з демілітаризації та заявили, що відбудова не має починатися до завершення цього процесу.

ХАМАС заявив, що погодився з дорожньою картою, але її виконання, на думку угруповання, залежить від того, чи Ізраїль спочатку виконає власні зобов’язання. Палестинські фракції, які зустрілися в Каїрі, так само звинуватили Ізраїль у відмові від плану, невиконанні зобов’язань першого етапу та продовженні порушень перемир’я.

У результаті переговори вперлися у практичне питання з великими політичними наслідками: чи мають гарантії безпеки та відведення ізраїльських військ створити умови для роззброєння, чи, навпаки, ХАМАС повинен повністю роззброїтися ще до початку відведення.

Критика Катару та регіональний дипломатичний тиск

Катар закликав Ізраїль і ХАМАС виконати всі зобов’язання за домовленістю про перемир’я та заявив, що ХАМАС виконав очікувані від нього умови дорожньої карти. Катарські посадовці закликали посилити тиск на Ізраїль, щоб він виконав свої зобов’язання, а посередники попередили, що тривалі ізраїльські удари підривають угоду та ускладнюють початок її другого етапу.

Єгипет, Катар і Туреччина окремо засудили повідомлення про ізраїльські атаки, зокрема удари по медичних закладах та інфраструктурі охорони здоров’я. Вони попередили, що такі дії ставлять під загрозу наступний етап перемир’я.

16 серпня дипломатичний тиск посилився. Міністри закордонних справ Туреччини, Єгипту, Індонезії, Йорданії, Пакистану, Катару, Саудівської Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратів спільно засудили відмову Ізраїлю від дорожньої карти. У заяві йшлося, що така позиція загрожує виконанню ширшого плану, підтриманого США, та перешкоджає спробам завершити конфлікт.

Зустрічі Джареда Кушнера не дали прориву

Спецпредставник США Джаред Кушнер провів у Єгипті рідкісну зустріч із лідером ХАМАС Халілем аль-Хаєю, після чого вирушив до Єрусалима на переговори з Нетаньягу. Метою зустрічей було врятувати 15-пунктовий план, який зайшов у глухий кут.

Американська позиція передбачала, що ХАМАС має надати можливість перевірити факт роззброєння та відмовитися від майбутньої ролі в управлінні Газою. Ізраїль наполягав, що відведення військ не може розпочатися до роззброєння ХАМАС. Сам ХАМАС заявляв, що почне роззброюватися лише після публічної заяви Нетаньягу про відданість умовам плану.

Після зустрічей жодна зі сторін публічно не змінила ключової позиції. Reuters повідомило, що Кушнер залишив Єрусалим без прориву: Ізраїль і ХАМАС і далі не погоджувалися щодо основних вимог дорожньої карти.

Заява Трампа також не розв’язала суперечку

Президент США Дональд Трамп закликав Ізраїль припинити удари по Газі та заявив, що ХАМАС погодився скласти зброю, якщо Ізраїль виконає власні зобов’язання. Однак доступні повідомлення розглядали цю заяву як частину незавершених переговорів, а не як завершену й незалежно підтверджену угоду.

Згодом ХАМАС закликав посередників і гарантів перемир’я, передусім Вашингтон, чинити тиск на Ізраїль, щоб той схвалив і почав виконувати наступний етап дорожньої карти.

Повідомлення про жертви та порушення

Урядове медіауправління Гази повідомило, що від початку дії домовленості 1 262 палестинці загинули, а 4 168 дістали поранення внаслідок заявлених ізраїльських порушень перемир’я. Це дані, оприлюднені представниками влади Гази, а не незалежно підтверджена статистика в наданих джерелах.

У попередніх заявах того самого відомства фігурували дещо інші показники — зокрема понад 4 000 заявлених порушень і нижча кількість загиблих та поранених. Зміна цифр свідчить, що підрахунок жертв і порушень тривав та оновлювався.

Інші повідомлення описували нові інциденти під час переговорів, зокрема удари безпілотників і артилерійські обстріли, унаслідок яких палестинці загинули або дістали поранення.

Окремий дипломатичний трек Катару: США та Іран

Паралельно Катар був залучений до іншого дипломатичного процесу, пов’язаного з напруженістю між США та Іраном. Доха підтримувала зусилля Ірану й Оману щодо відновлення роботи Ормузької протоки та повідомляла про просування до домовленості, яка могла б допомогти відновити ширші переговори.

Позиція Катару полягала в тому, що домовленість про відкриття протоки та ширше припинення вогню або деескалацію потрібно укласти одночасно. У повідомленнях ішлося про прогрес і наближення до угоди, але не про вже укладену паралельну домовленість.

Що буде далі?

Безпосередньою перешкодою залишається послідовність дій. Ізраїль хоче домогтися перевіреного роззброєння ХАМАС до відведення військ або початку відбудови. ХАМАС і регіональні посередники підтримують модель, у якій роззброєння, відведення військ і відбудова просуваються як взаємопов’язані кроки з гарантіями та зустрічними зобов’язаннями.

Дипломатична активність у серпні посилила тиск на Ізраїль і створила нові канали для переговорів, але не усунула головної розбіжності. Тож дорожня карта перемир’я залишалася заблокованою, а повідомлення про насильство надходили паралельно зі спробами відновити домовленість.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу відкинув дорожню карту в запропонованій формі. Він заявив, що відведення ізраїльських військ неможливе, доки ХАМАС не буде фактично й підтверджено роззброєний. В офісі прем’єра також повідомили про плани створити робочу групу з демілітаризації та заявили, що відбудова не має починатися до завершення цього процесу.

ХАМАС заявив, що погодився з дорожньою картою, але її виконання, на думку угруповання, залежить від того, чи Ізраїль спочатку виконає власні зобов’язання. Палестинські фракції, які зустрілися в Каїрі, так само звинуватили Ізраїль у відмові від плану, невиконанні зобов’язань першого етапу та продовженні порушень перемир’я.

У результаті переговори вперлися у практичне питання з великими політичними наслідками: чи мають гарантії безпеки та відведення ізраїльських військ створити умови для роззброєння, чи, навпаки, ХАМАС повинен повністю роззброїтися ще до початку відведення.

Критика Катару та регіональний дипломатичний тиск

Катар закликав Ізраїль і ХАМАС виконати всі зобов’язання за домовленістю про перемир’я та заявив, що ХАМАС виконав очікувані від нього умови дорожньої карти. Катарські посадовці закликали посилити тиск на Ізраїль, щоб він виконав свої зобов’язання, а посередники попередили, що тривалі ізраїльські удари підривають угоду та ускладнюють початок її другого етапу.

Єгипет, Катар і Туреччина окремо засудили повідомлення про ізраїльські атаки, зокрема удари по медичних закладах та інфраструктурі охорони здоров’я. Вони попередили, що такі дії ставлять під загрозу наступний етап перемир’я.

16 серпня дипломатичний тиск посилився. Міністри закордонних справ Туреччини, Єгипту, Індонезії, Йорданії, Пакистану, Катару, Саудівської Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратів спільно засудили відмову Ізраїлю від дорожньої карти. У заяві йшлося, що така позиція загрожує виконанню ширшого плану, підтриманого США, та перешкоджає спробам завершити конфлікт.

Зустрічі Джареда Кушнера не дали прориву

Спецпредставник США Джаред Кушнер провів у Єгипті рідкісну зустріч із лідером ХАМАС Халілем аль-Хаєю, після чого вирушив до Єрусалима на переговори з Нетаньягу. Метою зустрічей було врятувати 15-пунктовий план, який зайшов у глухий кут.

Американська позиція передбачала, що ХАМАС має надати можливість перевірити факт роззброєння та відмовитися від майбутньої ролі в управлінні Газою. Ізраїль наполягав, що відведення військ не може розпочатися до роззброєння ХАМАС. Сам ХАМАС заявляв, що почне роззброюватися лише після публічної заяви Нетаньягу про відданість умовам плану.

Після зустрічей жодна зі сторін публічно не змінила ключової позиції. Reuters повідомило, що Кушнер залишив Єрусалим без прориву: Ізраїль і ХАМАС і далі не погоджувалися щодо основних вимог дорожньої карти.

Заява Трампа також не розв’язала суперечку

Президент США Дональд Трамп закликав Ізраїль припинити удари по Газі та заявив, що ХАМАС погодився скласти зброю, якщо Ізраїль виконає власні зобов’язання. Однак доступні повідомлення розглядали цю заяву як частину незавершених переговорів, а не як завершену й незалежно підтверджену угоду.

Згодом ХАМАС закликав посередників і гарантів перемир’я, передусім Вашингтон, чинити тиск на Ізраїль, щоб той схвалив і почав виконувати наступний етап дорожньої карти.

Повідомлення про жертви та порушення

Урядове медіауправління Гази повідомило, що від початку дії домовленості 1 262 палестинці загинули, а 4 168 дістали поранення внаслідок заявлених ізраїльських порушень перемир’я. Це дані, оприлюднені представниками влади Гази, а не незалежно підтверджена статистика в наданих джерелах.

У попередніх заявах того самого відомства фігурували дещо інші показники — зокрема понад 4 000 заявлених порушень і нижча кількість загиблих та поранених. Зміна цифр свідчить, що підрахунок жертв і порушень тривав та оновлювався.

Інші повідомлення описували нові інциденти під час переговорів, зокрема удари безпілотників і артилерійські обстріли, унаслідок яких палестинці загинули або дістали поранення.

Окремий дипломатичний трек Катару: США та Іран

Паралельно Катар був залучений до іншого дипломатичного процесу, пов’язаного з напруженістю між США та Іраном. Доха підтримувала зусилля Ірану й Оману щодо відновлення роботи Ормузької протоки та повідомляла про просування до домовленості, яка могла б допомогти відновити ширші переговори.

Позиція Катару полягала в тому, що домовленість про відкриття протоки та ширше припинення вогню або деескалацію потрібно укласти одночасно. У повідомленнях ішлося про прогрес і наближення до угоди, але не про вже укладену паралельну домовленість.

Що буде далі?

Безпосередньою перешкодою залишається послідовність дій. Ізраїль хоче домогтися перевіреного роззброєння ХАМАС до відведення військ або початку відбудови. ХАМАС і регіональні посередники підтримують модель, у якій роззброєння, відведення військ і відбудова просуваються як взаємопов’язані кроки з гарантіями та зустрічними зобов’язаннями.

Дипломатична активність у серпні посилила тиск на Ізраїль і створила нові канали для переговорів, але не усунула головної розбіжності. Тож дорожня карта перемир’я залишалася заблокованою, а повідомлення про насильство надходили паралельно зі спробами відновити домовленість.