Як Ірак намагається відновити експорт нафти після блокування Ормузької протоки

Що саме затвердив уряд Іраку

Кабінет міністрів Іраку схвалив тимчасовий механізм, за яким із 1 вересня країна протягом трьох місяців продаватиме та експортуватиме сиру нафту через спеціалізовані місцеві й міжнародні компанії, використовуючи кілька експортних напрямків.

Це рішення має забезпечити більшу логістичну гнучкість і допомогти відновити нафтові доходи. Йдеться не про оголошене збільшення видобутку, а передусім про перенаправлення вже дозволених обсягів нафти іншими маршрутами та через інші канали збуту.

Чому Іраку знадобився такий механізм

Ірак виявився особливо вразливим після перебоїв у судноплавстві через конфлікт з Іраном і закриття Ормузької протоки. Країна не має достатньої кількості альтернативних експортних маршрутів, тому значна частина її нафтових поставок залежить від портів у Перській затоці.

За наведеними в матеріалах оцінками, падіння експорту перевищило 80%, а щомісячні нафтові доходи скоротилися приблизно з 6 мільярдів доларів до менш ніж 2 мільярдів. Інші повідомлення оцінювали спад експорту приблизно у 75%. У будь-якому разі для держави, що значною мірою залежить від нафтових надходжень, це стало гострою бюджетною проблемою.

Ірак і Кувейт називали серед найбільш уразливих країн регіону саме через обмежену кількість маршрутів в обхід Ормузької протоки.

Як працюватиме тимчасова схема

Уряд дозволив укладати тримісячні контракти з неназваними спеціалізованими іракськими та міжнародними компаніями. Вони мають забезпечити маркетинг, транспортування й експорт нафти через кілька пунктів призначення.

Водночас Багдад поки не оприлюднив перелік компаній, розподіл обсягів або детальний опис маршрутів. Тому наразі йдеться про комерційно-організаційну рамку, яка дає уряду можливість швидше реагувати на зміни, а не про повністю розкритий план експорту.

Туреччина — головний короткостроковий маршрут

Найбільш конкретною альтернативою залишається домовленість Іраку з Туреччиною. Однорічна угода зберігає використання нафтопровідної системи Ірак—Туреччина, яка веде до середземноморського порту Джейхан. Мінімальний цільовий обсяг транспортування становить щонайменше 750 000 барелів на добу.

Цей маршрут дозволяє уникати Ормузької протоки та зменшує залежність від завантаження нафти в портах Перської затоки. Угода також дає Багдаду час для переговорів про ширший довгостроковий формат співпраці.

Які маршрути Ірак розглядає на майбутнє

Багдад паралельно просуває кілька інфраструктурних проєктів:

• нафтопровід Басра—Фішхабур поблизу турецького кордону, який потенційно може підключатися до системи Джейхана;
• маршрут Хадіта—Банія через Сирію до Середземного моря;
• техніко-економічні дослідження альтернативних напрямків, зокрема варіанта Басра—Хадіта—Кіркук—Джейхан.

Меморандум між Іраком і Сирією є лише початковим кроком до західного експортного коридору. Наявність угоди не означає, що цей маршрут уже доступний: будівництво може тривати роками та потребуватиме значних інвестицій.

Чи означає це збільшення видобутку

Ні. Основний задум тимчасового механізму — перенаправити вже наявні обсяги нафти, змінивши маршрут транспортування, пункт завантаження, доступ до покупців і схему продажу.

Ірак повідомляв, що в серпні експорт у середньому становив близько 2 мільйонів барелів на добу. Водночас Багдад заявляє про дотримання обмежень OPEC+, тому потенційне відновлення поставок має відбуватися в межах дозволеної квоти, а не за рахунок додаткового видобутку.