Посольство Росії в Лондоні звинуватило Британію в навмисній ескалації війни через постачання обладнання, яке використовується для ударів по цілях на російській території. У заяві йшлося, що дії Лондона матимуть «наслідки», а чим глибшою буде залученість Британії, тим «вищою буде ціна», яку їй доведеться заплатити.
До реакції Москви також долучалася речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова. Основний сигнал був політичним і стримувальним: Москва намагалася представити британську військову допомогу як безпосередню участь у завданні ударів по Росії, водночас навмисно не уточнюючи, якими саме можуть бути обіцяні «наслідки».
Це важливе розмежування. Наведені джерела не підтверджують, що Росія ухвалила конкретне рішення про удар у відповідь по Британії. Так само вони не підтверджують сценарії на кшталт прямої атаки по британській території як офіційно оголошену політику Москви.
Британська сторона дала зрозуміти, що російська заява не змінить її позиції. Прем’єр-міністр Енді Бернем заявив, що Сполучене Королівство й надалі підтримуватиме Україну «на 100 відсотків».
Окрему конкретну реакцію міністерки праці та пенсій Ліліан Грінвуд надійно підтвердити наявними матеріалами не вдалося. Тому найбільш обґрунтований висновок такий: уряд Британії зберіг підтримку Києва, тоді як Москва продовжила погрожувати невизначеними наслідками.
Дипломатична суперечка виникла на тлі повідомлень про масштабні українські нальоти безпілотників по цілях у Росії та поблизу неї, зокрема по промисловій і логістичній інфраструктурі в районі Москви. В одному з повідомлень ішлося про атаку приблизно 600 дронів, під час якої було пошкоджено логістичний об’єкт Wildberries на південь від столиці.
Інші цифри, що циркулювали в інформаційному просторі, зокрема 822 дрони за одну ніч або 637 безпілотників, запущених у напрямку Москви, не мають узгодженого незалежного підтвердження в доступних джерелах. Їх варто розглядати як заявлені або повідомлені показники, а не як остаточно встановлені підсумки.
Загальна тенденція водночас очевидніша: Україна наростила здатність проводити далекобійні операції далеко за межами фронту, а Москва пов’язує цю спроможність із західною військовою допомогою.
У квітні 2026 року Британія оголосила пакет, що передбачає щонайменше 120 000 дронів для України. Йдеться про ударні безпілотники великої дальності, розвідувальні та розвідувально-спостережні системи, логістичні й морські дрони.
У червні уряд повідомив про ще один пакет: 150 000 дронів українського виробництва, а також понад 350 ракет і радарів протиповітряної оборони. Фінансування передбачене через механізм позик Extraordinary Revenue Acceleration — програму, у межах якої Україна отримує кошти, пов’язані з доходами від заморожених російських державних активів.
У заголовку офіційного повідомлення цей пакет названо програмою на 750 мільйонів фунтів стерлінгів, тоді як у тексті вказано 752 мільйони фунтів. Це розбіжність на офіційній сторінці, а не дві підтверджені альтернативні суми.
Загалом британський уряд заявляє, що після початку повномасштабного вторгнення Росії взяв на себе зобов’язання щодо 16 мільярдів фунтів військової допомоги Україні. До цієї суми входить і внесок Британії у розмірі 2,26 мільярда фунтів у позику G7 ERA.
Росія публічно не пояснила, що саме має на увазі під цим формулюванням. Теоретично спектр можливих дій може варіюватися від дипломатичного тиску та інформаційних операцій до кібератак, диверсій або тиску на британські інтереси за кордоном. Проте доступні джерела не підтверджують, що будь-який із цих кроків уже був наказаний у відповідь на повідомлення про дрони.
Окремі коментарі, у яких згадувалися можливі удари по британській території та потенційна реакція НАТО за статтею 5, слід трактувати як сценарій ескалації, запропонований окремим експертом або колишнім посадовцем, а не як офіційно оголошений план Росії. Пряма атака на Британію була б принципово серйознішою подією, ніж дипломатична погроза, кібератака чи дії проти британських інтересів за кордоном, і могла б спричинити кризу колективної оборони НАТО.
Безпосереднім наслідком повідомлень про застосування британських дронів стали не підтверджені військові дії Росії проти Британії, а різка дипломатична риторика. Москва звинуватила Лондон у дедалі більшій залученості до війни та пригрозила «вищою ціною» за підтримку України. Британія у відповідь публічно підтвердила, що не відмовляється від допомоги Києву, навіть на тлі подальшого розширення своїх програм постачання дронів і засобів протиповітряної оборони.