Ф’ючерси на Nasdaq 100 також сигналізували про зниження. Це свідчило, що слабкість акцій технологічних компаній, пов’язаних зі штучним інтелектом, могла продовжитися і після попередньої сесії у США.
Падіння в Азії стало продовженням невдалої торгової сесії у США 18 серпня. Nasdaq знизився на 1,33%, а S&P 500 — на 0,69%. Дохідність 30-річних казначейських облігацій США ненадовго піднялася до 5,3371% — найвищого рівня з 2007 року. Тим часом ф’ючерси на нафту Brent завершили торги на позначці $91,02 за барель — це була найвища ціна закриття з 24 липня.
Таке поєднання факторів особливо болісне для акцій компаній, що розраховують на швидке зростання в майбутньому. Вищі дохідності збільшують ставку дисконтування майбутніх прибутків, тобто зменшують поточну вартість доходів, які інвестори очікують через кілька років. Найсильніше це впливає на дорогі технологічні компанії, чиї оцінки значною мірою залежать від довгострокового зростання.
Рух на ринку облігацій також загострив питання про вартість фінансування масштабних програм зі створення дата-центрів та AI-інфраструктури, які реалізують великі технологічні компанії. Якщо вартість запозичень залишатиметься високою, інвестори можуть вимагати переконливіших доказів того, що ці витрати принесуть достатню віддачу.
Саме тому розпродаж вийшов за межі окремих виробників чипів. Ринок реагував не лише на слабку торгову сесію, а й переоцінював, чи виправдані нинішні оцінки напівпровідникових компаній і масштаби витрат на штучний інтелект майбутнім зростанням прибутків.
Дорожча нафта стала ще одним джерелом занепокоєння. Високі ціни на сировину можуть посилити інфляційні ризики й змусити інвесторів сумніватися, що процентні ставки знижуватимуться швидко. На цьому тлі невизначеність щодо політики Федеральної резервної системи США та відсутність чітких орієнтирів на майбутнє зробили сценарій тривалого збереження жорстких фінансових умов особливо небезпечним для ризикових активів.
Тривога на нафтовому ринку була пов’язана з безвихіддю в переговорах між США та Іраном щодо Ормузької протоки, а також із ширшою напруженістю на Близькому Сході. Будь-яка загроза перебоям у постачанні енергоносіїв через цей регіон може підвищити очікування дефіциту, інфляції та зростання вартості запозичень у всьому світі. Це додатково підштовхнуло інвесторів до обережності.
У ринковому інформаційному потоці також згадувався інцидент із ракетою, який нібито стосувався Об’єднаних Арабських Еміратів. Однак наведені матеріали не підтверджують цю конкретну інформацію незалежно. Тому підтвердженим фактором варто вважати ширший геополітичний ризик і побоювання щодо перебоїв із постачанням нафти, а не саме це окреме повідомлення.
Найбільше втрачали ринки з високою часткою напівпровідникових і технологічних компаній, пов’язаних зі штучним інтелектом. Тому результат Південної Кореї виявився значно гіршим за середній показник регіону, а падіння японських індексів також відображало тиск на технологічні акції.
Водночас доступні повідомлення вказують, що Індонезія та Гонконг були відносними винятками. Це означає, що розпродаж не охопив усі азійські ринки однаковою мірою, а найбільше вдарив по технологічно насичених ринках Північної Азії.
Головний висновок полягає в тому, що три сили діяли одночасно: переоцінка вартості напівпровідникових компаній після падіння на Волл-стріт, зростання дохідностей казначейських облігацій США, яке зробило довгострокові технологічні акції менш привабливими, та подорожчання нафти на тлі геополітичної невизначеності. Разом вони перетворили корекцію в секторі чипів на ширший відхід від ризику на азійських фондових ринках.