Що відомо про стрімке пограбування музею MuMe на Сицилії

Як відбулося пограбування

Зловмисники проникли до музею приблизно о 21:50. Ранні повідомлення говорили щонайменше про трьох нападників у масках, тоді як пізніші — щонайменше про чотирьох: двоє могли зайти всередину, а ще двоє залишатися зовні.

Група дісталася залів із роботами Антонелло, пошкодила або зламала захисні конструкції, зняла дерев’яні панелі й утекла приблизно за дві-п’ять хвилин. Спочатку злодії забрали всі п’ять панелей, що збереглися від поліптиха Сан-Грегоріо, але дві з них покинули за межами музею під час втечі.

Точна послідовність спрацювання систем безпеки залишається предметом розслідування. Перші публікації стверджували, що злочинці обійшли сигналізацію та інші засоби захисту. Пізніші повідомлення вказували, що сигналізація все ж спрацювала, а камери відеоспостереження записали подію. Водночас охоронці, за версією слідства, могли вимкнути сигнал тривоги, не перевіривши зали та не зателефонувавши до поліції. Директорка музею заявляла, що сигналізація й камери працювали.

Які роботи викрали

Серед зниклих творів:

• три з п’яти вцілілих панелей поліптиха Сан-Грегоріо, створеного Антонелло да Мессіною 1473 року;
• невелика двостороння панель: на одному боці зображені Діва Марія та Немовля, на іншому — П’єта, або мертвий Христос.

Дві панелі поліптиха, залишені злодіями зовні, повернули до музейного фонду. У відкритих повідомленнях немає узгодженої інформації про їхні назви, тому коректніше говорити лише про те, що два фрагменти поліптиха знайдено, а три його панелі та двостороння табличка досі зникли.

Таким чином, пограбування завдало шкоди не лише музейній колекції. Воно фактично розділило значну частину історичного вівтарного ансамблю, який і без того зберігся лише фрагментарно.

Чому ця втрата важлива для Мессіни та світу

Вартість чотирьох зниклих творів оцінюють у суму до 80 мільйонів євро, або приблизно 93 мільйони доларів. Однак це лише орієнтовна ринкова оцінка: унікальні твори доби Відродження не є звичайним товаром, а їхнє історичне та культурне значення неможливо звести до ціни.

Антонелло да Мессіна народився в Мессіні й вважається одним із провідних італійських художників XV століття. Його мистецтво поєднало традиції італійського Відродження з ретельністю та оптичними ефектами, характерними для нідерландського олійного живопису.

Поліптих Сан-Грегоріо мав особливе значення для міста: це була єдина робота Антонелло, що зберігалася в його рідній Мессіні. Тепер більша частина цього твору вилучена з публічного доступу, а місто втратило центральний фрагмент своєї громадянської та сицилійської мистецької спадщини.

Двостороння панель також належить до рідкісних уцілілих робіт художника. Разом зниклі твори важливі не лише для Мессіни, а й для дослідників та музеїв, які вивчають розвиток живопису Відродження в Італії та Європі.

Чому перевіряють дії охоронців

Версія про можливу причетність когось ізсередини залишається лише напрямом розслідування, а не доведеним фактом. Підозри викликали надзвичайна швидкість пограбування, ймовірне знання злочинцями розташування робіт, суперечливі повідомлення про роботу систем безпеки та твердження, що спрацювалу сигналізацію могли вимкнути.

Поліція допитала чотирьох охоронців, які чергували тієї ночі, і зіставляє їхні пояснення із записами камер, журналами сигналізації та правилами доступу до музейних приміщень. Слідчі з’ясовують, чи могли дії персоналу, недоліки охорони або запізніла реакція дати злодіям змогу завершити пограбування так швидко. Повідомлялося, що щодо чотирьох охоронців можуть розпочати дисциплінарне провадження, але це саме по собі не свідчить про їхню кримінальну відповідальність.

Важливо розрізняти технічну та людську складові інциденту: сигналізація й камери могли працювати, але реакція персоналу на їхні сигнали могла виявитися недостатньою. Саме це й має встановити слідство.

Чому продати викрадені роботи майже неможливо

Зниклі твори легко впізнати, вони добре задокументовані та безпосередньо пов’язані з відомим художником, конкретним музеєм і широко висвітленим злочином. Тому продаж через легального дилера, аукціонний дім чи сумлінного колекціонера був би надзвичайно ризикованим і, найімовірніше, швидко привернув би увагу правоохоронців та експертів.

Це, однак, не означає, що роботи поза небезпекою. Викрадені твори мистецтва можуть роками переховувати, переміщувати через нелегальні мережі або використовувати у спробах отримати викуп чи шантажувати власників. Складність легального перепродажу зменшує шанси на звичайну оборудку, але не виключає кримінального ринку.

На тлі інших злочинів проти мистецтва в Італії

Пограбування в Мессіні сталося одразу після іншої гучної справи. 14 серпня італійські карабінери повідомили про повернення картин Ренуара, Сезанна та Матісса, викрадених із фонду Magnani Rocca поблизу Парми. У цій справі затримали п’ятьох людей. Йдеться про Fish Ренуара, Still Life with Cherries Сезанна та Odalisque on the Terrace Матісса.

Ці дві справи демонструють, наскільки швидкими можуть бути напади на музеї, а також показують роль італійських спеціалізованих підрозділів із розшуку культурних цінностей. Повернення робіт із Парми дає підстави для обережного оптимізму, але не означає, що твори Антонелло вже знайдено.

Додаткову увагу до художника привернула й купівля, яку італійська держава здійснила у 2026 році: у лютому через Sotheby’s вона придбала його панель Ecce Homo, також відому як Saint Jerome in Penitence, приблизно за 14,9 мільйона доларів. Деякі оглядачі та місцеві чиновники припускали, що ця угода посилила увагу до вартості робіт Антонелло. Водночас немає доказів, що купівля спричинила або безпосередньо уможливила пограбування MuMe.

Що досі невідомо

Слідчим ще належить встановити точний шлях проникнення до музею, кількість і ролі всіх учасників, порядок роботи сигналізації, причини реакції персоналу та можливу допомогу людини, яка знала внутрішню організацію музею.

Підтверджений факт наразі простий: із музею в рідному місті Антонелло да Мессіни зникли чотири його роботи. Дві інші панелі, викрадені під час того самого нападу, вдалося повернути.