Китайська експортна машина переходить на високі технології

Найпомітніша тенденція — швидке зростання високотехнологічного сегмента. За перші сім місяців експорт високотехнологічної продукції збільшився приблизно на 40,7%, електроніки та машин — на 26%, а автомобілів, значну частину яких становлять електромобілі, — на 55%.

Експорт машинної й електротехнічної продукції досяг 11,12 трлн юанів, збільшившись на 21,2% у річному вимірі. На цю категорію припало 63,8% усього експорту Китаю — на 3,8 відсоткового пункта більше, ніж роком раніше.

Окремим каталізатором стали мікросхеми. Їхній експорт у січні—липні майже подвоївся в грошовому вираженні, що відображає глобальний попит на компоненти для інфраструктури штучного інтелекту. Паралельно швидко зростали поставки комп’ютерів і пов’язаних із ними комплектуючих — на 45,2% за рік.

До тієї самої структурної зміни належить і продукція для електрифікації та низьковуглецевої енергетики. За наведеними митними даними, експорт електромобілів зріс на 71,2%, літієвих батарей — на 35,8%, а вітроенергетичного обладнання — на 34,8%.

Чому китайські виробники зберігають конкурентоспроможність

Китай експортує вже не лише готові споживчі товари, а й обладнання та компоненти для модернізації промисловості. Великі виробничі масштаби, щільна мережа постачальників і подальші інвестиції у виробництво дають змогу компаніям залишатися конкурентними навіть на тлі зміцнення юаня та торговельних обмежень.

Глобальний попит на обладнання для дата-центрів, електромобілі, батареї, електроніку та промислові машини підтримує цей перехід. Товари таких категорій зазвичай мають вищу додану вартість і знаходять покупців на різних ринках, що робить експорт менш залежним від одного виду продукції або одного торговельного партнера.

Отже, йдеться не про просте згортання глобалізації, а про її перебудову: китайські компанії диверсифікують зовнішні продажі й дедалі активніше розвивають виробничі, дистрибуційні та сервісні можливості за кордоном. Водночас наявні дані не дають підстав робити конкретні висновки щодо окремих країн або названих компаній без додаткової двосторонньої митної статистики та первинних корпоративних даних.

Стійкість експорту має зворотний бік

Успіх технологічних і «зелених» секторів підтримує китайське економічне зростання, але водночас посилює реакцію торговельних партнерів. У липні профіцит торгівлі Китаю становив 112,5 млрд доларів — понад 100 млрд доларів уже третій місяць поспіль. Це підживлює прагнення інших країн обмежити приплив китайських товарів.

Торгова напруга може проявлятися у вищих тарифах, експортному контролі, перевірках субсидій і суперечках щодо доступу до ринків. Особливу чутливість викликають товари, пов’язані з безпекою та стратегічними технологіями, а також побоювання щодо надлишкових виробничих потужностей.

Внутрішній попит залишається слабшою ланкою

Сильний зовнішній попит на технологічно насичені товари частково компенсує слабкий внутрішній попит, зазначає Світовий банк. У січні—травні експорт у доларовому вираженні зріс на 15,5% за рік, тоді як високотехнологічне виробництво збільшилося майже на 31%.

Це підтримує економіку, але водночас означає, що виробники залишаються відносно залежними від покупців за кордоном. Якщо торговельні бар’єри посиляться або світовий попит на технологічне обладнання сповільниться, компенсувати це лише внутрішнім споживанням буде складніше.

Головний виклик для Пекіна

Останні цифри показують, що китайська експортна модель переходить від кількості до складнішої продукції з більшою доданою вартістю. Інновації, високотехнологічне виробництво та стійкіші ланцюги постачання залишатимуться ключовими пріоритетами. Одночасно владі потрібно посилювати внутрішній попит, щоб зменшити вразливість економіки до зовнішніх мит і політичних рішень.

Парадокс полягає в тому, що саме експортне оновлення, яке допомагає Китаю підтримувати зростання, може стати джерелом нових конфліктів — через побоювання щодо надлишкових потужностей, субсидій, доступу до ринків і контролю над стратегічними технологіями.