Практично це означає, що нижчий суд не міг вважати позицію уряду підтвердженою лише тому, що відповідні докази не були представлені у відкритому матеріалі справи. Тепер суд має ознайомитися з релевантними засекреченими документами в закритому форматі — in camera та ex parte — і повторно оцінити цю частину рішення.
DJI стверджувала, що Міноборони США внесло компанію до списку, а згодом повторно підтвердило це рішення без належного повідомлення, достатніх доказів і зрозумілого пояснення. На думку виробника, позначення «китайська військова компанія» помилково пов’язує цивільного виробника споживчих і комерційних дронів із китайськими військовими та завдає шкоди його репутації й бізнесу.
У межах судового процесу DJI також заявляла, що це рішення вплинуло на її доступ до державних контрактів у США та окремих видів федерального фінансування енергетичних проєктів. Компанія наполягала: уряд не надав достатнього обґрунтування для такого статусу й не забезпечив DJI змістовної можливості відповісти на висунуті твердження.
Водночас апеляційний суд не погодився з усіма аргументами компанії. Він підтвердив відхилення позову щодо порушення належної правової процедури та залишив чинними інші частини рішення нижчого суду.
Найближчий результат має передусім процесуальний характер:
Ця різниця важлива для користувачів і компаній, які працюють із дронами. Апеляційний суд виявив недолік у перевірці одного доказового питання, але не визнав включення DJI до списку повністю незаконним.
DJI заявляє, що ніколи не виробляла військове обладнання і не продавала дрони для бойового застосування. Компанія також стверджує, що стала першим виробником дронів, який публічно засудив і не рекомендував використання своєї продукції в бойових діях. За словами DJI, її політики забороняють військове використання, а компанія вживає заходів для дотримання та посилення цих правил.
Ці заяви є частиною ширшої позиції DJI про цивільне призначення її продукції та бізнесу. Водночас судове питання полягає не лише в тому, як компанія характеризує свої продукти, а й у тому, чи належним чином Міноборони США обґрунтувало своє рішення відповідно до чинного законодавства.
DJI часто називають найбільшим виробником дронів у світі. Компанія продає споживчі та комерційні системи бізнесу, державним установам, любителям і професійним користувачам. Її продукція застосовується для аерофотозйомки, інспекцій, громадської безпеки та в сільському господарстві.
Тому наслідки справи виходять за межі юридичної суперечки між DJI та урядом США. Обмеження, пов’язані зі статусом у списку Пентагону, можуть впливати на участь компанії в державних контрактах і на її ділову репутацію. Користувачам та організаціям, які покладаються на обладнання DJI, доведеться стежити за подальшим розвитком процесу.
Особливо важливим є аграрний сегмент: за даними одного з галузевих досліджень, Північна Америка є найбільшим регіональним ринком сільськогосподарських дронів. Водночас наведені матеріали не дають надійної актуальної цифри щодо частки DJI на американському комерційному чи аграрному ринку. Тому твердження про конкретний відсоток присутності компанії слід сприймати обережно.
DJI назвала рішення апеляційного суду важливою можливістю скасувати, як вона вважає, необґрунтоване включення до переліку. Суд справді виявив проблему в тому, як нижча інстанція використала відкриті матеріали, але не виправдав DJI повністю, не виключив її зі списку Пентагону та не прийняв усі аргументи компанії.
Наступний крок — перегляд нижчим судом засекречених доказів і повторна оцінка того, чи достатньо Міноборони США підтвердило свій висновок про внесок DJI в оборонно-промислову базу Китаю. До завершення цієї процедури статус компанії у списку залишається чинним.