Війна з Іраном принесла нафтовим гігантам майже $93 млрд прибутку за квартал

Енергетичний шок різко розділив споживачів і виробників. Перебої, пов’язані з війною, скорочення експорту з країн Перської затоки та майже повна зупинка судноплавства через Ормузьку протоку підштовхнули ціни на сировину вгору. Для великих нафтових компаній із масштабним і відносно дешевим видобутком це означало швидке зростання виручки: ціни реалізації підвищилися значно швидше, ніж витрати.

Саме так вісім великих виробників — Saudi Aramco, ExxonMobil, Chevron, Shell, BP, Equinor, TotalEnergies та Eni — отримали майже $93 млрд сукупного чистого прибутку за квітень—червень 2026 року. Для порівняння, у тому самому кварталі 2025 року їхній результат становив менш як $50 млрд.

Чому перебої зіграли на користь нафтових компаній

Ормузька протока — один із ключових маршрутів світової торгівлі енергоносіями. Коли бойові дії та обмеження для суден скоротили потоки, ринок заклав у котирування одразу два ризики: негайний дефіцит пропозиції та можливість тривалого перекриття маршруту.

За даними Reuters, блокада перервала рух майже п’ятої частини світових нафтових потоків, а виробники в країнах Перської затоки були змушені законсервувати близько 9 млн барелів видобутку на добу. У березні Brent подорожчав на 64%, а в період, який охоплює звіт, досягав $118 за барель.

Щоб скористатися цим шоком, компаніям не обов’язково фізично перевозити кожен видобутий барель через Ормузьку протоку. Нафта продається на взаємопов’язаному глобальному ринку: перебої в одному з головних регіонів експорту піднімають еталонні ціни і в інших частинах світу. Виробники отримують більше за свою продукцію, тоді як витрати на вже наявні свердловини, інфраструктуру та видобуток можуть зростати набагато повільніше.

Додаткову підтримку деяким інтегрованим компаніям дали нафтопереробні маржі. NPR повідомило, що вищі ціни на нафту та маржі переробки з лишком компенсували інші негативні чинники кварталу. ExxonMobil отримала $14,5 млрд прибутку, Chevron — $12,1 млрд, а Shell — $9,8 млрд. Разом ці три компанії в середньому заробляли близько $404 млн на день.

Aramco стала головною бенефіціаркою

Найбільший внесок у загальний результат зробила Saudi Aramco. Саудівська державна компанія повідомила про скоригований чистий прибуток у $33,4 млрд за II квартал — на 33% більше, ніж роком раніше.

У своїх офіційних результатах Aramco також вказала $25,4 млрд операційного грошового потоку та $12,3 млрд вільного грошового потоку. Компанія пояснила, що на квартальний показник вільного грошового потоку вплинуло збільшення оборотного капіталу на $13,6 млрд. Це важливе уточнення: бухгалтерський прибуток і фактична генерація грошових коштів — не тотожні показники.

Звітність інших компаній демонструє таку саму загальну тенденцію, хоча масштаби зростання відрізнялися залежно від структури бізнесу. Chevron показала найвищий квартальний прибуток у своїй історії, Shell — другий за величиною результат, а прибуток ExxonMobil приблизно подвоївся рік до року.

Brent і WTI рухалися хвилями

Ціни на нафту змінювалися не по прямій, а стрибками — залежно від оцінок трейдерами можливих втрат пропозиції, ризику ескалації та перспектив домовленості про відновлення судноплавства.

Наприкінці липня Brent закрився вище $100 за барель після атак на пов’язані із Саудівською Аравією нафтові танкери та нових перебоїв у регіональній торгівлі. 23 липня котирування завершили торги на позначці $100,69. Reuters зазначало, що це майже на 40% вище за рівень на початку війни.

Згодом ціни відступали, коли періодично посилювалися очікування перемир’я або часткового відкриття протоки. 11 серпня Brent закрився на рівні $88,91, а американська нафта WTI — $83,20. 14 серпня, після заяв США про можливість безстрокової морської блокади Ірану та повідомлень про напад на два судна, Brent завершив торги на рівні $88,52, а WTI — $82,40.

Дані про рух суден пояснюють, чому ринок залишався нервовим. За інформацією Kpler, яку цитував Reuters, у суботу 15—16 серпня протоку перетнули лише п’ять вантажних суден, а в неділю не було зафіксовано жодного. Попереднього вихідного таких переходів було 31.

Пізніше падіння трафіку не могло бути причиною вже оприлюднених прибутків за II квартал — цей період завершився в червні. Однак воно підвищило ймовірність нового впливу на фінансові результати в наступних кварталах.

Що це означає для Канади та цін на бензин у США

Зростання міжнародних еталонів і WTI зазвичай покращує перспективи виручки канадських виробників. Але фактичний ефект залежить від сорту нафти, транспортних витрат, диференціалів і стратегії хеджування кожної компанії. Доступні для цього аналізу матеріали не містять сукупної оцінки хеджування канадських виробників, тому точно виміряти негайний результат неможливо.

Канадські споживачі водночас можуть зіткнутися з дорожчим пальним: ціни на нафтопродукти формуються з урахуванням глобальних еталонів сирої нафти.

У США дорожча нафта та зростання транспортних ризиків можуть підвищувати оптову вартість бензину, а згодом — і ціни на автозаправках. Перенесення не відбувається миттєво: на нього впливають завантаження нафтопереробних заводів, запаси, регіональні вимоги до складу пального, податки та роздрібні маржі. Доступні повідомлення підтверджують різке зростання цін на бензин під час конфлікту, але не дають надійної актуальної загальнонаціональної цифри для США.

Чому надприбутки знову заговорили про податки

Політична реакція пов’язана з очевидною проблемою розподілу: домогосподарства платять більше за пальне й опалення саме в той момент, коли виробники отримують додатковий прибуток завдяки воєнним ризикам та обмеженню судноплавства.

Президент США Дональд Трамп критикував нафтові компанії, заявляючи, що вони заробляють «занадто багато», а законодавці знову закликали спрямувати частину цих доходів споживачам.

Законопроєкт сенатора Шелдона Вайтгауза S.4111 — Big Oil Windfall Profits Tax Act — внесли 17 березня 2026 року та передали на розгляд Комітету Сенату з фінансів. Документ передбачає акцизний податок на сиру нафту, а зібрані кошти пропонує повертати індивідуальним платникам податків у формі виплат.

Масштаб дискусії також визначає оцінка Wood Mackenzie: світовий сектор видобутку нафти й газу може отримати у 2026 році додатковий грошовий потік у $495 млрд, якщо середня ціна Brent становитиме близько $90 за барель. Це сценарний прогноз, а не гарантований прибуток; оцінка напряму залежить від майбутньої траєкторії цін.

Чи може відкриття протоки знищити цей ефект

Так. Стійке перемир’я та надійне відновлення судноплавства через Ормузьку протоку прибрали б значну частину дефіцитної та геополітичної премії, закладеної в ціни на нафту. Якщо видобуток у країнах Перської затоки повернеться на ринок, а виробництво за межами ОПЕК і далі зростатиме, у 2027 році може сформуватися надлишок пропозиції. Це тиснутиме на ціни та прибутки виробників.

Однак це лише можливий сценарій, а не остаточний прогноз. Головний висновок із різкого зростання прибутків у 2026 році полягає в тому, що нафтові компанії заробили більше не просто через сам факт війни. Вирішальним стало поєднання втрачених обсягів постачання, ризику для судноплавства, високих еталонних цін і очікувань ринку щодо тривалості перебоїв.