«Габбл» раніше показав характерну мордоподібну форму та туманну «гриву» з кометоподібних об’єктів у видимому світлі. Вебб завдяки високій роздільній здатності в інфрачервоному діапазоні зміг розглянути цю структуру значно глибше.
MIRI особливо добре виявляє теплий пил і відмінності в його розподілі. На спільному зображенні NIRCam і MIRI видно, що щільні грудки пилу можуть екранувати частину речовини від жорсткого випромінювання білого карлика. Це допомагає пояснити, чому окремі ділянки туманності зберігаються довше та мають різну форму.
Газ і пил у NGC 2392 не залишаються нерухомими. Вони взаємодіють із випромінюванням центральної зорі та зоряними потоками, поступово змінюючи обриси туманності. Тож «лев’яча» форма — це не застиглий портрет, а короткий етап постійної космічної перебудови.
Впізнаваний силует Туманності Лева тимчасовий. У міру того як іонізований газ розширюватиметься й ставатиме менш щільним, структура втратить чіткість і зрештою розсіється. За оцінкою NASA, це може статися приблизно через ще 10 000 років.
NGC 2392 розташована приблизно за 5 000 світлових років від Землі, а показана на зображенні ділянка має близько 1,8 кутової хвилини — приблизно 2,6 світлового року.
Космічний телескоп Джеймса Вебба — міжнародний проєкт під керівництвом NASA, створений у партнерстві з Європейським космічним агентством (ESA) та Канадським космічним агентством (CSA). NIRCam — його камера для спостережень у ближньому інфрачервоному діапазоні, а MIRI працює в середньому інфрачервоному діапазоні.
У підписах до зображення зазначені NASA, ESA, CSA та Науковий інститут космічних телескопів (STScI).