У ширшій стратегії безпеки Молдови Санду наголошує на зміцненні оборонного сектору, розвитку міжнародної співпраці та підтримці України. Вона вважає, що здатність України знищувати російські засоби нападу є набагато дієвішим способом зменшити загрозу, ніж реакція вже після кожного порушення кордону.
Порушення повітряного простору Молдови відбуваються на тлі аналогічних інцидентів у Румунії та Польщі. Північноатлантична рада обговорювала ці випадки та заявляла, що союзники вважають Росію відповідальною за порушення повітряного простору, називаючи їх небезпечними й неприйнятними провокаціями.
Це посилює занепокоєння щодо ризику ескалації біля кордонів НАТО та Європейського Союзу. Навіть коли безпілотник не завдає удару, його маршрут може змусити сусідні держави піднімати винищувачі, активувати системи протиповітряної оборони та обмежувати роботу цивільної авіації.
Окремим елементом цієї картини стало виявлення дрона з вибуховим пристроєм поблизу українських вантажних літаків в аеропорту Лейпциг/Галле в Німеччині. Німецькі правоохоронці розпочали розслідування, зокрема за антитерористичним напрямом. Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт назвав випадок гібридною атакою та «новим рівнем небезпеки».
Водночас на момент перших повідомлень прямого публічно підтвердженого доказу причетності Росії не було. Тому можливий російський слід залишається версією, яку розслідують, а не встановленим фактом.
Послання Санду має стратегічний характер: проблема не зводиться до одного дрона, однієї ноти протесту чи одного дипломатичного рішення. На її думку, необхідно підтримувати Україну військово й політично, посилювати європейську оборону та не дозволяти Росії безкарно випробовувати реакцію сусідніх держав.
У ширшій стратегії безпеки Молдови Санду наголошує на зміцненні оборонного сектору, розвитку міжнародної співпраці та підтримці України. Вона вважає, що здатність України знищувати російські засоби нападу є набагато дієвішим способом зменшити загрозу, ніж реакція вже після кожного порушення кордону.
Порушення повітряного простору Молдови відбуваються на тлі аналогічних інцидентів у Румунії та Польщі. Північноатлантична рада обговорювала ці випадки та заявляла, що союзники вважають Росію відповідальною за порушення повітряного простору, називаючи їх небезпечними й неприйнятними провокаціями.
Це посилює занепокоєння щодо ризику ескалації біля кордонів НАТО та Європейського Союзу. Навіть коли безпілотник не завдає удару, його маршрут може змусити сусідні держави піднімати винищувачі, активувати системи протиповітряної оборони та обмежувати роботу цивільної авіації.
Окремим елементом цієї картини стало виявлення дрона з вибуховим пристроєм поблизу українських вантажних літаків в аеропорту Лейпциг/Галле в Німеччині. Німецькі правоохоронці розпочали розслідування, зокрема за антитерористичним напрямом. Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт назвав випадок гібридною атакою та «новим рівнем небезпеки».
Водночас на момент перших повідомлень прямого публічно підтвердженого доказу причетності Росії не було. Тому можливий російський слід залишається версією, яку розслідують, а не встановленим фактом.
Послання Санду має стратегічний характер: проблема не зводиться до одного дрона, однієї ноти протесту чи одного дипломатичного рішення. На її думку, необхідно підтримувати Україну військово й політично, посилювати європейську оборону та не дозволяти Росії безкарно випробовувати реакцію сусідніх держав.