Мая Санду заявила, що частину російських дронів навмисно спрямовують через Молдову

Що саме сказала Мая Санду

Президентка Молдови заявила, що не всі дрони, які опиняються над країною, потрапляють туди випадково. На її думку, аналіз траєкторій польоту дає змогу розрізнити безпілотники, що відхилилися від курсу, і ті, які могли бути навмисно спрямовані через Молдову та інші держави регіону.

Санду не стверджувала, що кожне порушення є цілеспрямованою атакою. Водночас вона наголосила: навіть випадковий перетин кордону залишається порушенням суверенного повітряного простору та створює небезпеку для цивільного населення.

Які події передували заяві

Вибух біля Крокмаза

9 серпня біля села Крокмаз у Штефан-Водському районі на півдні Молдови впав і вибухнув безпілотник, який місцева влада попередньо описала як дрон-ракету. Уламки пошкодили кілька будинків, але повідомлень про загиблих чи поранених не надходило.

Санду назвала інцидент прямим наслідком війни Росії проти України та заявила, що ризик для людей у регіоні є реальним і зростає.

Після цього Міністерство закордонних справ Молдови відкликало посла в Росії Ліліана Дарія для консультацій, назвавши падіння дрона серйозним порушенням суверенітету країни.

Нові перетини повітряного простору

У ніч із 10 на 11 серпня молдовські військові зафіксували літальний апарат, схожий на реактивний дрон типу Geran-3, який наблизився з боку Одеської області, перетнув молдовський повітряний простір і згодом залишив його.

16 серпня молдовська система спостереження виявила безпілотник типу Shahed, який перебував у повітряному просторі країни близько 18 хвилин. Він увійшов із боку України, а потім полетів у напрямку Румунії. Там його збив іспанський винищувач F/A-18, який виконував завдання повітряного патрулювання в межах місії НАТО.

Чому Санду сумнівається в ефективності нових протестів

Молдова вже використовувала дипломатичні канали після попередніх інцидентів. Однак логіка Санду полягає в тому, що висилка російського посла або чергова дипломатична нота можуть продемонструвати засудження, але фізично не зупинять запуски дронів і не змінять поведінку Москви.

У ширшій стратегії безпеки Молдови Санду наголошує на зміцненні оборонного сектору, розвитку міжнародної співпраці та підтримці України. Вона вважає, що здатність України знищувати російські засоби нападу є набагато дієвішим способом зменшити загрозу, ніж реакція вже після кожного порушення кордону.

Регіональна, а не лише молдовська проблема

Порушення повітряного простору Молдови відбуваються на тлі аналогічних інцидентів у Румунії та Польщі. Північноатлантична рада обговорювала ці випадки та заявляла, що союзники вважають Росію відповідальною за порушення повітряного простору, називаючи їх небезпечними й неприйнятними провокаціями.

Це посилює занепокоєння щодо ризику ескалації біля кордонів НАТО та Європейського Союзу. Навіть коли безпілотник не завдає удару, його маршрут може змусити сусідні держави піднімати винищувачі, активувати системи протиповітряної оборони та обмежувати роботу цивільної авіації.

Що відомо про інцидент у Лейпцигу

Окремим елементом цієї картини стало виявлення дрона з вибуховим пристроєм поблизу українських вантажних літаків в аеропорту Лейпциг/Галле в Німеччині. Німецькі правоохоронці розпочали розслідування, зокрема за антитерористичним напрямом. Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт назвав випадок гібридною атакою та «новим рівнем небезпеки».

Водночас на момент перших повідомлень прямого публічно підтвердженого доказу причетності Росії не було. Тому можливий російський слід залишається версією, яку розслідують, а не встановленим фактом.

Висновок

Послання Санду має стратегічний характер: проблема не зводиться до одного дрона, однієї ноти протесту чи одного дипломатичного рішення. На її думку, необхідно підтримувати Україну військово й політично, посилювати європейську оборону та не дозволяти Росії безкарно випробовувати реакцію сусідніх держав.