Поєднання цих двох кроків показовіше, ніж саме скорочення Nvidia. Воно вказує на зміщення від найвідомішого виробника чипів для ШІ до сегмента пам’яті — дедалі важливішої частини апаратної основи масштабних систем штучного інтелекту. Водночас звіт відображає склад портфеля станом на кінець червня 2026 року, а не поточні позиції фонду.
Greenwoods Asset Management продемонстрував ще помітнішу зміну у своїх розкритих американських активах. Компанія вийшла з позицій у Nvidia та Meta, а також повідомила про вихід з Amazon і Alibaba. Натомість вона відкрила позиції в ASML, Applied Materials і Applied Optoelectronics.
Ці покупки охоплюють обладнання для виробництва чипів та оптичні мережі. Отже, портфель став менш зосередженим на компаніях, які безпосередньо заробляють на застосунках ШІ або хмарних сервісах, і більше — на постачальниках, що забезпечують нарощування напівпровідникових і дата-центрових потужностей.
Водночас загальна вартість розкритого американського портфеля Greenwoods за квартал істотно зменшилася. Тому ці зміни не варто трактувати як просту заміну технологічних гігантів на апаратні компанії один до одного: звітність показує і скорочення загального портфеля, і перерозподіл у межах позицій, що залишилися.
Oriental Harbor Investment діяв менш радикально. Фонд скоротив позицію в Nvidia приблизно на 202 000 акцій і зменшив вкладення в Alphabet, але обидві компанії залишалися значними позиціями на кінець кварталу. Водночас, за повідомленнями про його звітність за другий квартал, фонд відкрив позиції в Intel, SanDisk, AMD, Marvell Technology, Arm, Broadcom і Lumentum.
Позиція в SanDisk оцінювалася приблизно у 176 млн доларів, а Intel одразу стала однією з найбільших позицій портфеля. Oriental Harbor також збільшив вкладення в Micron. Тому цю стратегію точніше описувати як перебалансування та розширення експозиції до ШІ, а не як повну відмову від Nvidia чи великих хмарних компаній.
Звітність припускає, що менеджери можуть бачити вигідніше співвідношення ризику та потенційної дохідності у менш переповнених сегментах ланцюга постачання ШІ. Пам’ять, накопичувачі, засоби підключення, оптичні компоненти й обладнання для виробництва напівпровідників дають змогу інвестувати в розвиток дата-центрів, не покладаючись лише на найбільші ШІ-платформи.
Втім, це інтерпретація портфельних рішень, а не прогноз гарантованого результату. 13F показує, чим менеджери володіли на кінець кварталу, але не доводить, який саме сектор вони очікують побачити серед лідерів надалі.
Скорочення позицій у великих хмарних компаніях може також свідчити про обережніше ставлення до віддачі від масштабних інвестицій у ШІ. Хмарні та платформні компанії змушені витрачати значні кошти ще до того, як стануть зрозумілими строки та стабільність доходів від нових сервісів.
Виробники апаратного забезпечення дають інший тип експозиції: вони можуть отримувати вигоду вже тоді, коли клієнти замовляють компоненти й обладнання для розширення потужностей, навіть якщо інвестори все ще сумніваються, наскільки швидко кінцеві користувачі монетизують сервіси ШІ.
Самі звіти не можуть довести, що саме це було мотивом кожної операції. Вони показують позиціонування, але не внутрішню інвестиційну тезу менеджерів і не переговори, які передували угодам.
Найширший висновок полягає в тому, що інвестиційний наратив навколо ШІ стає детальнішим. Замість єдиної ставки «купувати Nvidia та хмарних гігантів» менеджери розділяють ланцюг на обчислення, пам’ять, зберігання даних, мережі, оптичний зв’язок і обладнання для виробництва чипів.
Це відповідає тезі про інвестиції у «вузькі місця»: у міру розширення ШІ-кластерів наступна можливість може з’явитися серед компонентів, необхідних для їхнього будівництва та з’єднання. Але звіти за другий квартал не доводять, що така стратегія назавжди випереджатиме найбільших технологічних лідерів. Вони показують зміни в розкритих довгих позиціях за квартал, що завершився 30 червня 2026 року.
Звіти 13F корисні для відстеження великих позицій в акціях, що котируються у США, та квартальних змін у них. Проте це відкладене розкриття інформації. Воно не дає повної картини стратегії менеджера: короткі позиції, деривативи, активи за межами США та угоди після звітної дати не відображаються в ньому повною мірою.
Тому найсильніший висновок із цих документів звучить не як «китайські хедж-фонди продають ШІ». Точніше сказати: кілька впливових менеджерів змінили спосіб отримання експозиції до цього напряму — від концентрованої ставки на найпомітніші платформи до ширшого набору постачальників пам’яті, виробничих потужностей, обчислювального обладнання, мережевих і оптичних рішень.
Відтак головне питання для ринку тепер полягає не лише в тому, чи триватимуть інвестиції у ШІ, а й у тому, яка саме ланка ланцюга постачання отримає найбільшу частку економічної вигоди від наступної хвилі розширення.