Чому лондонський ринок міді опинився на межі нового рекорду

Лондонський ринок міді переживає гострий дефіцит металу для негайної поставки. Найвиразніше це видно не лише за рівнем ціни, а й за структурою ринку: мідь, яку можна отримати зараз, продається значно дорожче за контракти з поставкою через кілька місяців. Паралельно запаси на складах Лондонської біржі металів (LME) скорочувалися 42 сесії поспіль.

17 серпня тримісячна мідь піднялася до $14 396 за тонну — майже до рекорду, встановленого в січні на рівні $14 527,50. Водночас різниця між спотовою ціною та тримісячним контрактом розширилася приблизно до $545 за тонну.

Це свідчить про надзвичайно гостру конкуренцію за метал, який можна поставити негайно. Однак сам по собі такий сигнал не означає, що світові запаси міді вичерпуються на весь рік. Проблема радше в тому, що потрібний покупцям метал перебуває не там і не в тій формі, де його можна швидко отримати.

Головний сигнал — екстремальна беквордація

За нормальної забезпеченості ринку ф’ючерси з дальшою датою поставки можуть коштувати дорожче за спотову мідь: у ціну закладаються витрати на зберігання, фінансування та страхування. Протилежна ситуація називається беквордацією — коли спотовий або найближчий контракт дорожчий за контракти з дальшою поставкою.

14 серпня премія серпневої міді над вересневим контрактом на LME сягнула $370 за тонну. Згодом різниця між спотовою та тримісячною міддю розширилася приблизно до $478–545 за тонну — до рівнів, які востаннє спостерігалися під час squeeze 2021 року.

Сигнал від цього спреду доволі прямий: покупці набагато вище оцінюють мідь, яку можна отримати зараз, ніж обіцянку поставки в майбутньому. Для продавців ф’ючерсів, які грають на зниження, це створює дедалі складніший вибір. Їм потрібно або знайти біржовий метал для поставки, або викупити свої позиції — потенційно конкуруючи за ту саму обмежену кількість міді з іншими продавцями.

Запаси LME падають, але важливий не загальний залишок, а доступний метал

Запаси міді на складах LME скоротилися до 204 975 тонн після 42 сесій поспіль зі зниженням. Це найнижчий рівень із лютого, згідно з даними, наведеними в доступних ринкових оглядах. Майже половина залишків уже була заявлена до вилучення, тому протягом тижня 10–14 серпня в системі LME фактично залишалося близько 94 875 тонн доступного металу.

Ця різниця має принципове значення. Біржовий показник запасів не означає, що весь метал можна негайно використати для виконання найближчих контрактів: частина міді вже призначена для вивезення, навіть якщо формально ще враховується в складських залишках. Постійне скасування складських ордерів зменшує буфер, який підтримує найближчі контракти LME, і підвищує ризик раптової боротьби за поставки.

Скорочення відбувається швидко. Із травня запаси LME впали більш ніж на 40%, а зі складської мережі регулярно вилучали партії по кілька тисяч тонн. Менший буфер пояснює, чому навіть відносно невеликі зміни попиту чи пропозиції спричиняють непропорційно сильні рухи найближчих спредів.

Можливі тарифи США перенаправляють мідь, а не створюють новий попит

Важлива частина squeeze має географічний характер. Напередодні можливого рішення щодо тарифів трейдери активно спрямовували рафіновану мідь до США, розраховуючи на додаткову премію, якщо імпорт стане дорожчим. У липні американський імпорт рафінованої міді перевищив 200 000 тонн — це був найвищий місячний показник за 12 років, згідно з наведеними даними.

Такі поставки можуть посилити дефіцит в інших частинах світу, навіть якщо не означають негайного зростання глобального кінцевого споживання. Мідь, яка вже переміщена до американських портів, стає менш доступною для покупців у Європі, Китаї та інших торговельних центрах, зокрема для системи складів LME. У результаті виникає регіональний розрив: запаси зростають у США, тоді як доступний біржовий метал за їх межами скорочується.

Водночас така ситуація створює ризик різкого розвороту. Якщо очікування щодо тарифів ослабнуть, частина накопиченої у США міді може повернутися на ширший ринок. Це зменшило б премію за негайну поставку, хоча час і масштаб такого розвороту залишаються невизначеними.

Китай одночасно купує метал і стикається з обмеженнями плавильних заводів

Другий потужний фактор — Китай. У червні китайський імпорт рафінованої міді досяг дев’ятимісячного максимуму, тоді як внутрішню пропозицію обмежували ремонтні роботи на плавильних підприємствах. Премія Yangshan — показник попиту Китаю на імпортну мідь — піднялася до чотирирічного максимуму $115 за тонну. Запаси на Шанхайській ф’ючерсній біржі знизилися з 433 458 тонн у березні до 69 610 тонн наприкінці липня.

Китайські плавильні заводи також мають дедалі складніший доступ до мідного концентрату та стикаються з перебоями в постачанні брухту. За прогнозом, наведеним у доступних матеріалах, у серпні виробництво рафінованої міді підприємствами, що представляють 81,97% китайських плавильних потужностей, становитиме близько 1,05 млн тонн — на 2,83% менше, ніж роком раніше.

Отже, тиск діє з двох боків: Китай забирає рафіновану мідь із міжнародного ринку, а його власна переробна система обмежена нестачею сировини. Повідомлення про обмеження експорту мідного та кобальтового концентрату з Демократичної Республіки Конго додатково тиснуть на ринок сировини. Водночас, за оцінкою Reuters, саме по собі це обмеження не повинно суттєво змінити глобальний баланс міді. Його важливіший наслідок — посилення напруги на і без того проблемному ринку концентрату.

Чому продавці ф’ючерсів можуть прискорити зростання

Беквордація підвищує вартість утримання короткої позиції до завершення контракту. Якщо продавець не може поставити необхідну біржову мідь, йому доводиться викуповувати контракт або шукати складські ордери й фізичний метал у іншого власника. Коли кілька учасників одночасно потребують міді з негайною поставкою, їхні покупки можуть ще швидше підняти найближчу ціну порівняно з дальшими ф’ючерсами.

Саме тому фізичний squeeze здатен спричинити непропорційно сильний рух на початку ф’ючерсної кривої. Йдеться не лише про оптимістичні настрої, а про обмежений пул металу, який може виконати зобов’язання з негайної поставки. Ринкові огляди називають нинішній спред найширшим із часів squeeze 2021 року, коли подібні умови змусили біржу втрутитися.

Що може зробити LME — і чого біржа не здатна виправити

LME має інструменти для зменшення хаотичної торгівлі, коли доступні запаси та найближчі позиції стають надмірно концентрованими. Її правила передбачають вимоги щодо кредитування металу, обмеження беквордації в операціях tom-next і ліміт на беквордацію. За певних умов біржа також може застосовувати механізми відкладеної поставки.

Такі заходи можуть пом’якшити механіку squeeze: стимулювати власників позичати метал ринку або обмежити, наскільки далеко можуть зайти окремі найближчі спреди. Але вони не створюють нову мідь. Біржа не може повернути вже відправлені до США партії, автоматично поповнити запаси після скасування складських ордерів чи миттєво відновити роботу китайських плавильних заводів.

Це важливе розмежування, адже нинішня напруга пов’язана і з позиціями трейдерів, і з географією фізичних потоків. Регуляторні обмеження можуть зменшити ризик неконтрольованого squeeze, але ринок залишатиметься напруженим, якщо доступних запасів для поставки буде мало.

Наступна перевірка — нові поставки чи швидкий розворот

Найважливішими короткостроковими індикаторами стануть нові надходження міді на склади LME, повернення скасованих складських ордерів і поведінка спреду між спотовою та тримісячною міддю під час завершення найближчих контрактів. Помітний приплив нового металу до складів зменшив би ризик проблем із поставками. Якщо ж запаси продовжать падати, а продавцям найближчих контрактів і далі буде потрібна мідь, squeeze може підняти ціну LME вище січневого рекорду.

Такий сценарій можливий, але не гарантований. 17 серпня тримісячна мідь коштувала $14 396 за тонну проти рекорду $14 527,50. Ціна може перевищити максимум, якщо фізична нестача та викуп коротких позицій посиляться. Однак ринок здатен і різко відступити, якщо очікування щодо американських тарифів ослабнуть, китайський попит сповільниться або складський метал повернеться на ринок. Наразі наявні дані переконливіше свідчать про гостру короткострокову нестачу доступної міді, ніж про постійний глобальний дефіцит.