Нова хвиля бойових дій розгорнулася одразу на кількох напрямках:
Ці цифри походять із різних повідомлень про окремі інциденти, тому їх не слід механічно складати в один загальний баланс. Водночас картина є однозначною: нові бойові дії призвели і до втрат серед військових, і до зростання кількості жертв серед цивільного населення.
Перемир’я, досягнуте за посередництва ООН у квітні 2022 року, різко скоротило масштабні транскордонні удари та бої на лінії фронту. Однак воно не усунуло політичних причин конфлікту. Після завершення формального періоду перемир’я Ємен залишився в стані тривалого політичного й безпекового глухого кута, а не перейшов до остаточної мирної угоди.
Ця різниця має принципове значення. Фактичне затишшя може зберігатися лише доти, доки сторони обмежують військову активність і підтримують канали переговорів. Удари по Марібу, Хадрамауту та Мосі, подальші дії урядових сил і нова мобілізація зруйнували ці обмеження та запустили цикл атак і відповідних ударів.
Ґрундберг назвав поновлення бойової активності наймасштабнішою інтенсифікацією військових операцій від часу перемир’я 2022 року. Він попередив, що нині ризик повернення Ємену до масштабного конфлікту вищий, ніж будь-коли після укладення тієї домовленості.
Ґрундберг закликав припинити ескалацію та зберегти можливість політичного врегулювання шляхом переговорів. Він також поінформував Раду Безпеки ООН і повторив попередження: посилення активності вздовж єменських фронтів може призвести до повернення великої війни.
Тюрк зосередив увагу на безпосередніх гуманітарних наслідках. Він закликав усі сторони до стриманості, деескалації та припинення дій, які загрожують знову занурити Ємен у повномасштабний конфлікт. ООН також наголосила на необхідності захисту цивільних і моряків, оскільки атаки поширилися за межі сухопутних фронтів — на порти та торговельні морські маршрути.
Ці заяви були дипломатичними попередженнями, а не підтвердженням того, що повномасштабна війна вже почалася. Вони відображають оцінку ООН: за відсутності політичної угоди умови для ширшого конфлікту стають дедалі небезпечнішими.
Рашад аль-Алімі, голова Президентської ради Ємену, відкинув ідею чергового тимчасового перемир’я. Натомість він заявив, що країні потрібен постійний і сталий мир, заснований на державі, яка контролює зброю та суверенітет. За його позицією, хусити мають роззброїтися й увійти в політичний процес як політична сила.
Позиція аль-Алімі демонструє фундаментальну розбіжність щодо подальших кроків. Дипломатія ООН зосереджена на негайному припиненні ескалації та поверненні до переговорів. Міжнародно визнаний уряд, зі свого боку, вважає, що чергова пауза без політичного врегулювання може лише дати хуситам змогу зберегти або відновити військовий потенціал.
Саме ця розбіжність ускладнює деескалацію: одна сторона вимагає негайно припинити бойові дії, тоді як уряд наполягає, що тимчасового припинення вогню недостатньо для тривалого миру.
Ескалація має наслідки не лише для самого Ємену. Хусити атакували порт на узбережжі Червоного моря та торговельне судно, що викликало занепокоєння ООН щодо безпеки цивільного судноплавства і міжнародної торгівлі.
Нові удари по портових об’єктах або комерційних суднах можуть зробити цей морський маршрут менш передбачуваним, посилити тиск на судноплавні компанії та створити додаткові перебої в ланцюгах постачання. Ризик не обмежується збитками від окремого удару: нестабільність на морі може пов’язати внутрішній конфлікт у Ємені з ширшим регіональним протистоянням і діяльністю іноземних військово-морських сил.
ООН уже назвала атаки на цивільне судноплавство неприпустимими та попередила про загибель моряків. Тому розширення конфлікту може накласти додаткову економічну й безпекову кризу на вже тяжке гуманітарне становище Ємену.
Ємен ще не повернувся до повномасштабної війни минулих років. Однак останні атаки підірвали значну частину практичних обмежень, завдяки яким після 2022 року лінії фронту залишалися відносно тихими. Загибель цивільних, удари по військових позиціях, пошкодження портової інфраструктури та насильство на морі тепер підсилюють одне одного.
Попередження Тюрка є водночас терміновим і умовним: ширшої війни ще можна уникнути, але для цього всі сторони мають припинити ескалацію. Оцінка Ґрундберга чітко показує ставки — політичний глухий кут після перемир’я 2022 року залишив Ємен вразливим до швидкого погіршення ситуації, а нинішній обмін ударами став найсерйознішим випробуванням крихкого затишшя.
Нова хвиля бойових дій розгорнулася одразу на кількох напрямках:
Ці цифри походять із різних повідомлень про окремі інциденти, тому їх не слід механічно складати в один загальний баланс. Водночас картина є однозначною: нові бойові дії призвели і до втрат серед військових, і до зростання кількості жертв серед цивільного населення.
Перемир’я, досягнуте за посередництва ООН у квітні 2022 року, різко скоротило масштабні транскордонні удари та бої на лінії фронту. Однак воно не усунуло політичних причин конфлікту. Після завершення формального періоду перемир’я Ємен залишився в стані тривалого політичного й безпекового глухого кута, а не перейшов до остаточної мирної угоди.
Ця різниця має принципове значення. Фактичне затишшя може зберігатися лише доти, доки сторони обмежують військову активність і підтримують канали переговорів. Удари по Марібу, Хадрамауту та Мосі, подальші дії урядових сил і нова мобілізація зруйнували ці обмеження та запустили цикл атак і відповідних ударів.
Ґрундберг назвав поновлення бойової активності наймасштабнішою інтенсифікацією військових операцій від часу перемир’я 2022 року. Він попередив, що нині ризик повернення Ємену до масштабного конфлікту вищий, ніж будь-коли після укладення тієї домовленості.
Ґрундберг закликав припинити ескалацію та зберегти можливість політичного врегулювання шляхом переговорів. Він також поінформував Раду Безпеки ООН і повторив попередження: посилення активності вздовж єменських фронтів може призвести до повернення великої війни.
Тюрк зосередив увагу на безпосередніх гуманітарних наслідках. Він закликав усі сторони до стриманості, деескалації та припинення дій, які загрожують знову занурити Ємен у повномасштабний конфлікт. ООН також наголосила на необхідності захисту цивільних і моряків, оскільки атаки поширилися за межі сухопутних фронтів — на порти та торговельні морські маршрути.
Ці заяви були дипломатичними попередженнями, а не підтвердженням того, що повномасштабна війна вже почалася. Вони відображають оцінку ООН: за відсутності політичної угоди умови для ширшого конфлікту стають дедалі небезпечнішими.
Рашад аль-Алімі, голова Президентської ради Ємену, відкинув ідею чергового тимчасового перемир’я. Натомість він заявив, що країні потрібен постійний і сталий мир, заснований на державі, яка контролює зброю та суверенітет. За його позицією, хусити мають роззброїтися й увійти в політичний процес як політична сила.
Позиція аль-Алімі демонструє фундаментальну розбіжність щодо подальших кроків. Дипломатія ООН зосереджена на негайному припиненні ескалації та поверненні до переговорів. Міжнародно визнаний уряд, зі свого боку, вважає, що чергова пауза без політичного врегулювання може лише дати хуситам змогу зберегти або відновити військовий потенціал.
Саме ця розбіжність ускладнює деескалацію: одна сторона вимагає негайно припинити бойові дії, тоді як уряд наполягає, що тимчасового припинення вогню недостатньо для тривалого миру.
Ескалація має наслідки не лише для самого Ємену. Хусити атакували порт на узбережжі Червоного моря та торговельне судно, що викликало занепокоєння ООН щодо безпеки цивільного судноплавства і міжнародної торгівлі.
Нові удари по портових об’єктах або комерційних суднах можуть зробити цей морський маршрут менш передбачуваним, посилити тиск на судноплавні компанії та створити додаткові перебої в ланцюгах постачання. Ризик не обмежується збитками від окремого удару: нестабільність на морі може пов’язати внутрішній конфлікт у Ємені з ширшим регіональним протистоянням і діяльністю іноземних військово-морських сил.
ООН уже назвала атаки на цивільне судноплавство неприпустимими та попередила про загибель моряків. Тому розширення конфлікту може накласти додаткову економічну й безпекову кризу на вже тяжке гуманітарне становище Ємену.
Ємен ще не повернувся до повномасштабної війни минулих років. Однак останні атаки підірвали значну частину практичних обмежень, завдяки яким після 2022 року лінії фронту залишалися відносно тихими. Загибель цивільних, удари по військових позиціях, пошкодження портової інфраструктури та насильство на морі тепер підсилюють одне одного.
Попередження Тюрка є водночас терміновим і умовним: ширшої війни ще можна уникнути, але для цього всі сторони мають припинити ескалацію. Оцінка Ґрундберга чітко показує ставки — політичний глухий кут після перемир’я 2022 року залишив Ємен вразливим до швидкого погіршення ситуації, а нинішній обмін ударами став найсерйознішим випробуванням крихкого затишшя.