Тобто йдеться не просто про чергове відновлення після спаду. Ринок одночасно стикається з обмеженою пропозицією, агресивним бронюванням потужностей і зміною структури попиту.
Для Samsung, SK Hynix та інших виробників пам’яті HBM і сучасна серверна пам’ять значно вигідніші за стандартну DRAM для смартфонів, ПК, телевізорів чи консолей. Компанії, що будують ШІ-центри обробки даних, також укладають великі довгострокові контракти. Це дає виробникам вищу маржу та більш передбачуваний попит.
Важливо, що проблема полягає не лише в тому, що ШІ-компанії купують більше чипів. Виробничі лінії та передові техпроцеси фізично переорієнтовують на HBM, серверну DRAM і спеціалізовані модулі. Через це скорочується доступність звичайної DRAM, LPDRAM та NAND, які використовують у споживчій техніці.
Саме тому виробник може мати рекордні замовлення загалом, але водночас не мати достатньо пам’яті для конкретного ноутбука чи смартфона.
Єдиного прогнозу щодо дати завершення кризи немає. За поточною оцінкою TrendForce, ринок DRAM залишатиметься напруженим протягом усього 2027 року. J.P. Morgan вважає, що для вирівнювання дисбалансу можуть знадобитися роки.
Оптимістичніші сценарії передбачають помітне полегшення у 2027–2028 роках. Водночас окремі галузеві оцінки допускають, що дефіцит не послабшає до 2029 року. Це саме прогнози, а не встановлені факти.
Найрізкіший короткостроковий стрибок цін, імовірно, припав на перехід від I до II кварталу 2026 року. Але навіть якщо темпи квартального зростання сповільняться, ціни можуть залишатися високими через обмежену пропозицію.
Виробники пристроїв мають кілька способів відповісти на подорожчання пам’яті:
Найсильніше ризикують бюджетний і середній сегменти: там пам’ять становить більшу частку собівартості, а прибуток із кожного пристрою зазвичай нижчий. Reuters повідомляв про слабші очікування щодо світового попиту на смартфони, ПК та ігрові консолі на тлі того, що компанії, зокрема HP і Raspberry Pi, підвищували ціни або стикалися з більшими витратами на компоненти.
Apple також заявила, що подорожчання пам’яті вже почало тиснути на прибутковість. Це показує, що навіть дуже великий покупець не може повністю ізолюватися від дефіциту.
Bloomberg прогнозував, що нестача пам’яті та зростання цін можуть визначити масштаби всього ринку смартфонів у фінансовому році. Загальні дані підтверджують тиск на ціни ноутбуків, смартфонів, ігрового обладнання та пристроїв із вбудованими накопичувачами.
Водночас для телевізорів і портативних ігрових пристроїв доступні джерела підтверджують сам механізм ризику — дорожчі DRAM і NAND, — але не доводять універсального подорожчання кожної моделі чи глобального дефіциту. Точна світова цифра зміни цін у цих категоріях наразі не підтверджена.
Виробництво пам’яті потребує багатомільярдних інвестицій, спеціалізованого обладнання, будівництва фабрики, монтажу, налаштування технологічного процесу, сертифікації та перевірки продукції замовниками. Для HBM додаються складне вертикальне компонування кристалів і передове пакування.
Тому навіть рішення інвестувати сьогодні не означає появу великих товарних обсягів завтра. План SK Hynix побудувати два нові заводи для виробництва пам’яті на суму 38,1 млрд доларів добре демонструє масштаб необхідних вкладень, але ці підприємства не створюють негайної пропозиції.
Наступна платформа Nvidia, Vera Rubin, може створити додатковий тиск уже не лише на DRAM і HBM, а й на NAND-флеш та корпоративні SSD. Її підхід до роботи з пам’яттю передбачає використання значних обсягів сховища для операцій із контекстом та інференсом.
За однією з оцінок, кожна серверна система Vera Rubin може потребувати приблизно 1 152 ТБ додаткової NAND-пам’яті. Якщо постачання платформи зростатимуть за прогнозованим сценарієм, оператори ШІ-інфраструктури можуть закріпити за собою значну частину NAND і корпоративних SSD за довгостроковими контрактами.
Це здатне підвищити ціни на NAND і скоротити обсяги, доступні для споживчих SSD, смартфонів, консолей та інших пристроїв із флеш-пам’яттю. Однак наразі це прогноз потенційного дефіциту, а не доказ того, що масштабна нестача NAND уже сталася.
Варто також розрізняти повідомлення про можливе зменшення обсягів пам’яті в окремих конфігураціях Vera Rubin та офіційну позицію Nvidia. Компанія заперечувала, що йдеться саме про вимушене скорочення характеристик через дефіцит, і пояснювала різницю варіантами комплектації та налаштуваннями під конкретних клієнтів.
Apple опинилася перед складним вибором: їй потрібно більше пам’яті, але зростання собівартості тисне на маржу. Перехід до альтернативного постачальника потребує тривалої перевірки та сертифікації, а ланцюги поставок компанії залежать від технологічних обмежень між США і Китаєм. Apple публічно визнавала тиск з боку цін на пам’ять.
Китайські виробники теоретично могли б збільшити пропозицію стандартної пам’яті. Проте їхня здатність швидко замінити південнокорейських і американських лідерів у виробництві передових рішень обмежена технологічним рівнем, необхідністю кваліфікації продукції клієнтами, експортними ризиками та обмеженнями США на обладнання й технології для передових напівпровідників.
Наявні джерела не підтверджують, що Apple здійснила рішучий і масштабний перехід на китайських постачальників пам’яті. Для такого висновку потрібні сильніші первинні докази.
Отже, геополітика впливає не лише на ціну, а й на можливість заміни постачальника. Виробники не можуть швидко перенести виробництво в іншу країну або відтворити передові потужності HBM. Саме тому навіть великі інвестиції та нові контракти не гарантують швидкого повернення дешевої пам’яті на споживчий ринок.