Липневі дані показали ширше уповільнення економіки Китаю

Липень приніс слабкі результати майже за всіма напрямами

На старті другої половини 2026 року китайська економіка втратила імпульс. Основні показники активності виявилися слабшими за очікування:

• Промислове виробництво зросло на 4,5% у річному вимірі проти 5,3% у червні. Аналітики, опитані Reuters, очікували зростання на 4,8%.
• Роздрібні продажі збільшилися лише на 0,6% після червневих 1%. Прогноз становив 1,5%.
• Інвестиції в основні фонди за січень–липень скоротилися на 6,7%. За підсумками першого півріччя падіння становило 5,7%, а очікування перед публікацією даних — мінус 6%.
• Рівень безробіття в містах, за даними опитування, піднявся до 5,2%.

У сукупності ці цифри вказують не на проблему окремої галузі, а на ширше охолодження: підприємства виробляють повільніше, споживачі витрачають обережніше, а бізнес відкладає нові проєкти.

Уповільнення почалося ще до липня

Липневі показники стали продовженням слабкого другого кварталу. У квітні–червні ВВП Китаю зріс на 4,3% у річному вимірі — проти 5,0% у першому кварталі та прогнозованих ринком 4,5%. Результат виявився нижчим навіть за нижню межу офіційного цільового діапазону Пекіна на весь рік — 4,5–5,0%.

Тому липень виглядає не як разовий невдалий місяць після прискорення, а як перша ознака того, що в другій половині року спад темпів може продовжитися.

Головна слабкість — внутрішній попит

Домогосподарства та компанії в Китаї, схоже, не поспішають витрачати кошти або брати нові кредити. Ефект державних програм обміну старих споживчих товарів на нові почав згасати, а несприятлива погода в липні додатково порушила ділову активність. Однак ці тимчасові фактори не пояснюють повністю небажання населення й бізнесу брати на себе нові борги та інвестувати.

У липні обсяг нових юаневих кредитів скоротився на 340 млрд юанів — це найбільше падіння за всю історію спостережень. Темпи зростання загального обсягу непогашених кредитів також опустилися до рекордно низького рівня. Слабшими стали і кредити домогосподарствам, і позики компаніям.

Це важливий сигнал для політиків: проблема полягає не лише в тому, що кредит надто дорогий або його недостатньо. Якщо позичальники не хочуть брати гроші, саме зниження ставок не гарантує пожвавлення економіки.

Додатковий тиск створює криза ринку нерухомості. Падіння активності в цьому секторі зменшує відчуття добробуту домогосподарств, погіршує фінанси місцевої влади та стримує приватні інвестиції. Так формується замкнене коло: слабша впевненість призводить до менших витрат і запозичень, а це, своєю чергою, ще більше послаблює економіку.

Індекс промисловості підтверджує тривожний сигнал

Офіційний індекс менеджерів із закупівель (PMI) у промисловості знизився до 49,2 пункту проти 50,3 у червні. Значення нижче 50 свідчить про скорочення активності порівняно з попереднім місяцем. PMI у невиробничому секторі також опустився до 49 пунктів, що вказує на слабкість не лише фабрик, а й сфери послуг та пов’язаного з будівництвом бізнесу.

Особливо показово, що сильний зовнішній попит не перетворився на рівномірне покращення становища китайських компаній. Нові замовлення зменшилися, а погодні перебої та високі виробничі витрати посилили тиск.

Експорт підтримує економіку, але посилює інший ризик

Найяскравішою позитивною новиною став зовнішній сектор. У липні китайський експорт у доларовому вимірі зріс на 23,9% проти того самого місяця роком раніше, перевищивши прогнози. Попит на високотехнологічну продукцію, зокрема товари, пов’язані з глобальним бумом інфраструктури для штучного інтелекту, допоміг зберегти високі темпи поставок. Імпорт збільшився на 27,5%, хоча це повільніше, ніж у червні.

Експорт дає Пекіну важливу короткострокову опору: він підтримує виробництво та зайнятість навіть тоді, коли внутрішні покупці поводяться обережно. Але замінити споживчий попит він не може.

Залежність від експорту також здатна посилити торговельні конфлікти. Великі обсяги китайської промислової продукції можуть зміцнити звинувачення в надлишкових потужностях і спровокувати нові мита або інші бар’єри на закордонних ринках. Попит, пов’язаний із розвитком штучного інтелекту, може залишатися високим і надалі, але він залежить від глобальної кон’юнктури та рішень, які ухвалюються за межами Пекіна.

За даними з торговельної статистики, профіцит зовнішньої торгівлі Китаю за січень–липень сягнув 687,4 млрд доларів. Якщо така динаміка збережеться, за підсумками року він може перевищити 1 трлн доларів, що, ймовірно, посилить претензії торговельних партнерів.

Чому завдання для влади стає складнішим

Пекін одночасно стикається з двома типами проблем. Перша — циклічна: негода та згасання ефекту субсидій на споживчі товари могли тимчасово знизити активність. Друга — триваліша: населення обережно витрачає гроші, приватні позичальники скорочують борги, нерухомість залишається слабкою, а ситуація на ринку праці стримує споживання.

За таких умов обмежене пом’якшення кредитної політики має меншу силу. Народний банк Китаю пообіцяв додаткову підтримку, однак рекордне скорочення кредитування показує, що проблема не зводиться до нестачі ліквідності в банківській системі. Потрібно також переконати домогосподарства й компанії, що їхні доходи, вартість нерухомості та майбутній попит стануть стабільнішими.

Тому економісти закликають до активнішої бюджетної політики: прямої підтримки домогосподарств, розширення соціального захисту, стабілізації ринку нерухомості та більшого запозичення центрального уряду. Мета — безпосередньо підштовхнути витрати й довіру, а не покладатися переважно на дешевші кредити або експорт.

Що означала затримка з публікацією даних

Липневі показники економічної активності оприлюднили вже після закриття внутрішнього фондового ринку Китаю. Частина оглядачів припустила, що такий час публікації мав обмежити негайну реакцію на слабкий звіт. Саме по собі це не є доказом маніпуляцій із даними, але свідчить про те, наскільки чутливими вони стали для політиків та інвесторів.

Час оприлюднення не змінює економічного висновку. Китай увійшов у другу половину 2026 року зі слабким внутрішнім попитом, падінням інвестицій і показником промислового PMI нижче порога зростання. Сильний експорт дає економіці час, але водночас підвищує її вразливість до зовнішньоторговельних конфліктів.

Підсумок

Липневі дані показали економіку, яку підтримує експорт, тоді як її внутрішня основа залишається крихкою. Зростання роздрібних продажів лише на 0,6%, промислового виробництва — на 4,5%, падіння інвестицій на 6,7% та безробіття в містах на рівні 5,2% вказують на складну другу половину року.

Ключове випробування для Пекіна — перетворити політичні обіцянки на реальні витрати домогосподарств, нові позики для бізнесу та стабілізацію ринку нерухомості. Без цього експорт може пом’якшити уповільнення, але навряд чи стане довгостроковою заміною здоровому внутрішньому попиту.