Юань в Африці: як Китай розширює платежі, кредитування та торгівлю поза доларом

Китай послідовно формує в Африці фінансову екосистему, у якій юань може використовуватися не лише для оплати китайського імпорту, а й для банківських переказів, податків, обслуговування боргів та інвестицій. Центральним елементом цієї стратегії є CIPS — китайська транскордонна міжбанківська платіжна система для розрахунків у юанях.

Мета Пекіна — зробити торгівлю з Африкою менш залежною від доларових кореспондентських банків і паралельно розширити міжнародну роль власної валюти. Водночас це поки що не означає витіснення долара: юань лише поступово закріплюється в окремих торговельних і фінансових каналах.

Standard Bank та ICBC створюють мережу клірингу в 19 країнах

26 червня Народний банк Китаю уповноважив південноафриканський Standard Bank та китайський Industrial and Commercial Bank of China (ICBC) спільно проводити кліринг операцій у юанях по всій Африці. Мережа охоплює діяльність Standard Bank у 19 африканських країнах.

Для компаній це означає можливість напряму розраховуватися з китайськими постачальниками в юанях, не купуючи спочатку долари та не використовуючи їх як проміжну валюту. За даними Standard Bank, за перший рік прямого доступу до CIPS банк провів транскордонні платежі більш ніж на 8 млрд юанів — приблизно 1,2 млрд доларів.

До цієї інфраструктури долучаються й інші банки. Pan-African Ecobank веде переговори з Bank of China про запуск сервісу прямих розрахунків із місцевих валют у юані для своїх клієнтів.

Ангола готується приєднатися до CIPS

Banco de Fomento Angola (BFA) має стати першим банком Анголи, підключеним до CIPS. За даними Reuters, банк готується завершити цей процес до 2027 року через зростання попиту клієнтів на прямі розрахунки в юанях.

Раніше центральний банк Анголи додав юань до переліку валют, які комерційні банки можуть використовувати для виконання вимог щодо резервів у твердій валюті. Це поставило китайську валюту в один ряд із доларом США, євро та південноафриканським рандом.

Лівія: заплановане підключення та інтерес до «панда-бондів»

У липні 2026 року Центральний банк Лівії та Народний банк Китаю домовилися сприяти участі лівійських банків у CIPS. Очікується, що це створить канал для прямих міжбанківських розрахунків у юанях і спростить платежі за двосторонньою торгівлею. Сторони також прямо пов’язали домовленість зі зменшенням залежності від долара США.

Важливе уточнення: йдеться про плановане підключення, а не про вже повністю запущену роботу лівійських банків у системі.

Лівія також домовилася про доступ до китайського ринку облігацій для диверсифікації інвестицій. У медіа цей напрям описують через можливий випуск або придбання так званих «панда-бондів» — боргових паперів, номінованих у юанях і розміщених на китайському ринку. Однак надані дані не підтверджують конкретних умов, обсягу чи завершеної угоди. Тому наразі це слід сприймати як намір і напрям співпраці, а не як здійснений випуск облігацій.

Безмитна торгівля створює попит на юань

Фінансова інфраструктура працює ефективніше, коли є достатній обсяг торгівлі. Саме тому важливим тлом для просування юаня стала торговельна політика Китаю.

З 1 травня 2026 року Пекін скасував мита на імпорт із 53 африканських країн. Окремий звіт Дослідницької служби Конгресу США зазначає, що безмитний доступ зрештою поширили на всі африканські країни, крім Есватіні, за відповідних умов щодо економічного партнерства та дипломатичних відносин із Китаєм.

Для юаня це має практичне значення: більше товарообігу означає більше рахунків, платежів, кредитів для поповнення оборотного капіталу та контрактів, які можна номінувати й оплачувати в китайській валюті.

За даними, наведеними Дослідницькою службою Конгресу США, у 2025 році торгівля Китаю з Африкою була вчетверо більшою за торгівлю Африки зі США. Китайсько-африканський товарообіг також зріс майже на 18% за рік, за даними китайської митниці.

Юань переходить від торговельних платежів до державних фінансів

Китайська валюта поступово з’являється і в операціях, пов’язаних із державними доходами та борговими зобов’язаннями.

• Замбія почала приймати юані як оплату податків і роялті від китайських гірничодобувних компаній. Це розширює використання юаня за межі імпортних розрахунків — тепер він присутній і в каналі державних доходів.
• Кенія у 2025 році конвертувала частину зобов’язань за китайськими позиками з доларів у юані. За повідомленнями, це дало змогу заощаджувати близько 215 млн доларів на рік.
• Ефіопія та Мозамбік належать до країн, які розглядають подібні конверсії. У наданих матеріалах це описано як можливі або обговорювані заходи, а не як завершені реструктуризації.

Такі операції можуть зменшити вартість обслуговування боргу, якщо умови юаневого фінансування вигідніші. Але валютний ризик при цьому не зникає — він просто переміщується з долара на юань. Крім того, позичальники стають чутливішими до монетарної політики та фінансових умов Китаю.

Чого прагне Пекін — і які є обмеження

Для Китаю CIPS — це не лише спосіб зробити платежі швидшими або дешевшими. Система є частиною ширшої стратегії інтернаціоналізації юаня та створення альтернатив доларовій інфраструктурі міжнародних розрахунків.

Африканські компанії та уряди можуть отримати кілька переваг: нижчі витрати на конвертацію, швидші платежі, доступ до фінансування, пов’язаного з торгівлею з Китаєм, а також додатковий вибір у питаннях резервів і боргових валют. Китай натомість отримує ширше міжнародне використання юаня, тісніші зв’язки африканських банків зі своїми фінансовими установами та більший попит на китайський ринок капіталу.

Проте безмитна торгівля сама по собі не усуне структурний торговельний дефіцит Африки у відносинах із Китаєм. Багато африканських економік і далі експортують переважно обмежений набір сировинних товарів, натомість імпортуючи дорожчу продукцію з вищою доданою вартістю. Стійкіші зміни потребували б розвитку місцевого виробництва, переробки сировини, логістики, стандартів якості, доступу до фінансування та ширшого виходу диверсифікованих африканських товарів на китайський ринок. Надані джерела підтверджують розширення безмитного доступу та зростання торгівлі, але не містять окремої оцінки масштабу цього дефіциту.

Отже, юань справді стає помітнішим у фінансових потоках Африки — від CIPS і клірингу в 19 країнах до податків у Замбії та боргових конверсій у Кенії. Але нинішня тенденція радше створює паралельні канали розрахунків із Китаєм, ніж формує повноцінну заміну доларовій системі на всьому континенті.