Спека за €180 млрд: де Європа зазнала найбільших збитків

Літо 2026 року стало для Європи не просто сезоном аномальної спеки. Тривалі хвилі високих температур і посуха перетворилися на комплексний економічний шок: знизилася продуктивність праці, постраждали врожаї, ускладнилася робота транспортних та промислових ланцюгів, скоротилося виробництво електроенергії, зросла залежність від дорогого газу, а тисячі людей померли передчасно.

Цифри поки що є оцінками, а не остаточним рахунком збитків. Проте вони свідчать: кліматичні втрати можуть поглинути значну частину або й майже весь прогнозований економічний приріст ЄС у 2026 році .

Що означають €180 млрд збитків для ЄС

Наймасштабнішу оцінку оприлюднив нідерландський банк Triodos. На його думку, пов’язані зі спекою перебої можуть зменшити ВВП Європейського Союзу приблизно на 1%, тобто завдати економіці близько €180 млрд збитків .

Основний удар припаде на продуктивність праці: за оцінкою банку, вона може знизити ВВП на 0,6 відсоткового пункта. Сільськогосподарське виробництво, своєю чергою, може скоротитися на 3–7% .

Найуразливішою великою економікою ЄС, за цим сценарієм, стане Франція: вона може втратити 1,4 відсоткового пункта економічного зростання, що означатиме скорочення ВВП на 0,6% . Водночас оцінка Triodos не є офіційним підрахунком збитків Євросоюзу — це сценарний розрахунок, який Reuters, Politico та інші медіа використали для опису масштабу проблеми .

У Франції міністерка довкілля Монік Барбю, посилаючись на оцінки національного статистичного відомства INSEE, оцінила прямі й непрямі витрати від літніх хвиль спеки у €10–15 млрд . Для порівняння: посуха 2022 року коштувала країні €5,6 млрд. Нинішній сезон виявився дорожчим через довші й інтенсивніші хвилі спеки, масштабніші лісові пожежі та сильніше падіння аграрного виробництва .

Річки обміліли — логістика та промисловість загальмували

За даними європейської програми супутникового спостереження Copernicus, у серпні 2026 року чотири великі річки Європи — Рейн, Дунай, Луара та По — досягли рекордно низьких або майже рекордних рівнів .

На критичній ділянці Рейну біля німецького міста Кауб вода опустилася нижче 25 сантиметрів — це найнижчий показник майже за 150 років . Баржі могли брати на борт лише близько п’ятої частини звичайного вантажу. Частину перевезень довелося переводити на залізницю, що підвищило витрати й спричинило затримки з постачанням вугілля, руди та промислової сировини .

Проблеми швидко дійшли до виробництва. Німецька металургійна компанія Thyssenkrupp скоротила випуск гарячого металу на заводі в Дуйсбурзі, оскільки обміління Рейну порушило доставку сировини .

На Дунаї ситуація виявилася ще складнішою. Біля угорського міста Пакш 31 липня рівень води сягнув позначки мінус 123 сантиметри — значно нижче за попередній рекорд мінус 98 сантиметрів, встановлений у 2018 році . Судна не могли рухатися повністю завантаженими, а тривалі очікування порушили торгівлю між Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Болгарією .

Атомна енергетика зіткнулася з межею витривалості

Посуха оголила вразливість європейської енергосистеми: атомні та інші теплові електростанції використовують річкову воду для охолодження. Коли річки міліють і нагріваються, виробництво доводиться обмежувати з міркувань безпеки — саме тоді, коли через спеку зростає попит на електроенергію для кондиціонування.

Найпомітнішим прикладом стала угорська АЕС «Пакш», яка зазвичай виробляє майже половину електроенергії країни. 30 липня прем’єр-міністр Петер Мадяр попередив, що станцію можуть повністю зупинити вперше за 44 роки . 2 серпня вона працювала лише трохи більш ніж на 10% від потужності у 2 000 мегаватів — у роботі залишалася одна з восьми турбін .

Після тимчасового підвищення рівня Дунаю виробництво вдалося відновити до 25% до середини серпня, але станція залишилася в обмеженому режимі . Криза показала, наскільки залежною може бути атомна генерація від водних ресурсів у спекотнішому кліматі.

У Румунії державна Nuclearelectrica на початку серпня була змушена від’єднати від мережі останній реактор, який ще працював, через рекордно низький рівень Дунаю — це також стало першим подібним випадком для країни . У Франції, де атомна енергетика забезпечує приблизно дві третини виробництва електроенергії, генерацію також обмежували через нестачу придатної для охолодження річкової води . Загалом у Європі понад шість ядерних реакторів або зупинилися, або скоротили виробництво через проблеми з охолодженням .

Газ подорожчав, а енергосистема стала вразливішою

Ціни на природний газ уже були підвищені через ширший енергетичний шок, пов’язаний із війною з Іраном. Однак зупинки та обмеження на гідро- й атомних електростанціях додали нового тиску .

Коли доступність дешевшої водної та атомної генерації зменшується, системі доводиться більше покладатися на газові електростанції. Це підвищує попит на газ, посилює ризики постачання та робить ціни чутливішими до зовнішніх потрясінь . Угорщина через падіння виробництва електроенергії на тлі посухи та низького рівня річок оголосила загальнонаціональний режим готовності на весь серпень .

Урожай під ударом спеки, сухого ґрунту та пожеж

Обмеження водокористування, виснаження ґрунтів, високі температури й лісові пожежі знизили врожайність та продуктивність тваринництва в різних частинах континенту. Об’єднаний дослідницький центр ЄС повідомив, що посуха посилювалася протягом липня та серпня, доводячи великі річки до рекордно низьких рівнів і створюючи умови для масштабних пожеж .

За оцінкою Energy and Climate Intelligence Unit, лише червнева хвиля спеки могла зменшити вартість європейського зернового врожаю приблизно на €2 млрд. Майже три чверті прогнозованих втрат припадали на Францію та Угорщину . Загалом у Європі очікували втрати близько 9 млн тонн зерна .

Фермери зіткнулися з одним із найсухіших ґрунтів за всю історію спостережень, а в багатьох країнах запровадили надзвичайні обмеження на використання води. Зокрема, у більшості районів південної Англії діяла заборона на полив зі шлангів .

Людські втрати: понад 10 000 надлишкових смертей лише під час однієї хвилі

Ціна спеки вимірюється не лише грошима. Дані EuroMOMO — мережі моніторингу смертності, яку підтримують Європейський центр з профілактики та контролю захворювань і Всесвітня організація охорони здоров’я, — зафіксували понад 10 000 надлишкових смертей під час хвилі спеки наприкінці червня . Понад 9 000 померлих були людьми віком від 65 років.

У Франції за цей період зафіксували щонайменше 5 764 надлишкові смерті . До початку серпня Німеччина повідомляла про 11 900 смертей, пов’язаних зі спекою, за період до липня, Франція — про понад 5 700, а Іспанія — про 3 001 станом на 30 червня .

Окремі зведення називали близько 30 891 надлишкової смерті по Європі, однак ці дані ще не можна вважати остаточним підсумком: методики атрибуції різняться, а статистика надходить із затримкою . ВООЗ попереджала, що наступні хвилі спеки можуть принести нові смертельно небезпечні тижні .

Чому фондові ринки зростали попри кризу

На тлі масштабних економічних і людських втрат європейські фондові ринки оновлювали історичні максимуми. Аналітики називали цю суперечність проявом своєрідного «заперечення» кліматичних ризиків .

«Сезон звітності був настільки сильним, а головним побоюванням щодо інфляції залишається ситуація в Ірані, що глобальне потепління справді відійшло на другий план», — сказав AFP Флоріан Ієльпо, керівник макроекономічних досліджень швейцарського банку Lombard Odier .

Фондові індекси відображають очікувані майбутні прибутки компаній, відсоткові ставки, структуру секторів і рух міжнародного капіталу. Вони не є повним індикатором хронічних фізичних ризиків, пов’язаних зі зміною клімату .

Інвестори можуть реагувати на найближчі фінансові результати та енергетично-геополітичні новини, водночас недооцінюючи регулярні втрати інфраструктури, продовольчого виробництва, продуктивності праці та страхового сектору . Водночас є ознаки поступової зміни підходу: обсяги торгівлі погодними ф’ючерсами, орієнтованими саме на Європу, у 2026 році зросли майже на 30%, тоді як загальна активність на погодному ринку майже не змінилася .

Головний висновок: посуха стала ризиком для всієї економіки

Події 2026 року показали, що посуха — це вже не лише проблема сільського господарства. Вона стала фактором, який одночасно обмежує річковий транспорт, промислове виробництво, надійність електропостачання, громадське здоров’я та макроекономічне зростання .

Обміління Дунаю продемонструвало залежність атомної енергетики від води, ситуація на Рейні — крихкість промислових ланцюгів, а втрата продуктивності через спеку — прямий зв’язок між кліматом і темпами економіки. Європа вже платить за екстремальну погоду, а повний рахунок за це літо ще тільки формується .