Окремий проєкт резолюції щодо Ормузу, підтриманий Бахрейном та США, був заветований Росією та Китаєм у Раді Безпеки в квітні 2026 року . Наступна резолюція (2817), яка засуджувала атаки Ірану на держави Перської затоки, була прийнята в липні .

Хронологія військової ескалації

Дипломатичний провал супроводжувався інтенсивними обстрілами між Іраном, США та силами Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (GCC).

• 11 липня 2026 року — Іран оголосив Ормузьку протоку закритою для неавторизованих суден та заявив, що вражатиме будь-яке судно, яке порушить його дозвільну систему. США заявили, що завдали ударів по сотнях іранських цілей після атак іранських кораблів, а Іран у відповідь атакував кілька держав Затоки .
• 12 липня 2026 року — Корабель ВМС США був атакований в Оманській затоці. Іран заявив, що відновить видачу дозволів на судноплавство, коли спокій буде відновлено .
• 14 липня 2026 року — США відновили морську блокаду суден, що прямують до іранських портів та з них .
• 15 липня 2026 року — США та Іран обмінялися ударами шостий день поспіль. Центральне командування США завдало ударів по іранських командних центрах, об'єктах ППО та ракетних і дронових потужностях .
• Кінець липня 2026 року — США завдали 13-ту ніч поспіль ударів по Ірану. Пентагон наполягав, що протока відкрита, але рух був повільним, а ціни на нафту знову перевищили 100 доларів за барель .
• 4 серпня 2026 року — Іранський генерал попередив, що військові кораблі США, які намагаються створити альтернативний маршрут через Ормуз, «можуть стати мішенями». Іран також заявив, що зірвав план наземної атаки США .
• 8 серпня 2026 року — Вища рада національної безпеки Ірану висунула масштабні нові вимоги, заявивши, що протока не буде відкрита, поки США «не виправлять свою поведінку», включаючи вимогу, щоб США ніколи більше не загрожували Ірану та зняли всі санкції. Іран також попередив Саудівську Аравію через новий тристоронній Мекканський оборонний пакт .

60-денне перемир'я: від підписання до глухого кута

• 17 червня 2026 року — Президент Трамп та президент Ірану Пезешкіан підписали меморандум про взаєморозуміння (MoU) в Евіані, Франція, встановивши припинення вогню та 60-денне вікно для переговорів про постійне завершення війни. MoU передбачав зняття морської блокади США та забезпечення Іраном безпечного проходу для комерційних суден без стягнення плати протягом 60 днів .
• 28 травня 2026 року (до підписання в Евіані) — Переговірники США та Ірану досягли попередньої угоди про продовження попереднього припинення вогню на 60 днів та початок ядерних переговорів .
• Перемир'я почало давати тріщини вже за кілька тижнів через відновлення сутичок та взаємні звинувачення в порушеннях .
• Початок серпня 2026 року — Axios та інші видання повідомили, що США, Іран та Оман близькі до проміжної угоди про відкриття протоки та відновлення перемир'я, з оголошенням, яке очікувалося найближчим часом . Міністр закордонних справ Ірану Арагчі заявив, що Тегеран «дуже близький до угоди» з Оманом .
• 8 серпня 2026 року — Іран оприлюднив новий список радикальних вимог через Вищу раду національної безпеки, наполягаючи, що протока не буде відкрита, доки ці умови не будуть виконані. Іран також звинуватив США в порушенні MoU .
• 12 серпня 2026 року — Посередники продовжували домагатися переговорів між США та Іраном, але високопоставлене іранське джерело повідомило про відсутність прогресу, а Іран спростував повідомлення про продовження .
• Сьогодні (16 серпня 2026 року) — 60-денне перемир'я в рамках MoU спливає в понеділок, 17 серпня, без підтвердженого продовження та без досягнення постійної угоди. Повідомлення свідчать про відсутність значного прогресу, що підвищує ризик повернення до повномасштабних бойових дій .

Що далі?

З наближенням завершення перемир'я безпосереднім ризиком є повернення до інтенсивних військових обмінів, які спостерігалися в липні. США підтримують морську блокаду іранських портів та мають сотні військових кораблів і літаків у регіоні. Іран дав зрозуміти, що не відкриє протоку без значних поступок, включаючи постійне припинення війни, зняття всіх санкцій та виведення американських сил із цього району . Світові ціни на нафту вже зростають, і будь-яке нове закриття Ормузької протоки матиме негайні наслідки для енергетичних ринків та глобальних ланцюгів постачання.

Дипломатичні канали через Оман залишаються відкритими, але розрив між позиціями сторін здається таким же широким, як і раніше. Найближчі дні покажуть, чи вдасться відновити перемир'я, чи конфлікт перейде в нову, більш небезпечну фазу.

Окремий проєкт резолюції щодо Ормузу, підтриманий Бахрейном та США, був заветований Росією та Китаєм у Раді Безпеки в квітні 2026 року . Наступна резолюція (2817), яка засуджувала атаки Ірану на держави Перської затоки, була прийнята в липні .

Хронологія військової ескалації

Дипломатичний провал супроводжувався інтенсивними обстрілами між Іраном, США та силами Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (GCC).

• 11 липня 2026 року — Іран оголосив Ормузьку протоку закритою для неавторизованих суден та заявив, що вражатиме будь-яке судно, яке порушить його дозвільну систему. США заявили, що завдали ударів по сотнях іранських цілей після атак іранських кораблів, а Іран у відповідь атакував кілька держав Затоки .
• 12 липня 2026 року — Корабель ВМС США був атакований в Оманській затоці. Іран заявив, що відновить видачу дозволів на судноплавство, коли спокій буде відновлено .
• 14 липня 2026 року — США відновили морську блокаду суден, що прямують до іранських портів та з них .
• 15 липня 2026 року — США та Іран обмінялися ударами шостий день поспіль. Центральне командування США завдало ударів по іранських командних центрах, об'єктах ППО та ракетних і дронових потужностях .
• Кінець липня 2026 року — США завдали 13-ту ніч поспіль ударів по Ірану. Пентагон наполягав, що протока відкрита, але рух був повільним, а ціни на нафту знову перевищили 100 доларів за барель .
• 4 серпня 2026 року — Іранський генерал попередив, що військові кораблі США, які намагаються створити альтернативний маршрут через Ормуз, «можуть стати мішенями». Іран також заявив, що зірвав план наземної атаки США .
• 8 серпня 2026 року — Вища рада національної безпеки Ірану висунула масштабні нові вимоги, заявивши, що протока не буде відкрита, поки США «не виправлять свою поведінку», включаючи вимогу, щоб США ніколи більше не загрожували Ірану та зняли всі санкції. Іран також попередив Саудівську Аравію через новий тристоронній Мекканський оборонний пакт .

60-денне перемир'я: від підписання до глухого кута

• 17 червня 2026 року — Президент Трамп та президент Ірану Пезешкіан підписали меморандум про взаєморозуміння (MoU) в Евіані, Франція, встановивши припинення вогню та 60-денне вікно для переговорів про постійне завершення війни. MoU передбачав зняття морської блокади США та забезпечення Іраном безпечного проходу для комерційних суден без стягнення плати протягом 60 днів .
• 28 травня 2026 року (до підписання в Евіані) — Переговірники США та Ірану досягли попередньої угоди про продовження попереднього припинення вогню на 60 днів та початок ядерних переговорів .
• Перемир'я почало давати тріщини вже за кілька тижнів через відновлення сутичок та взаємні звинувачення в порушеннях .
• Початок серпня 2026 року — Axios та інші видання повідомили, що США, Іран та Оман близькі до проміжної угоди про відкриття протоки та відновлення перемир'я, з оголошенням, яке очікувалося найближчим часом . Міністр закордонних справ Ірану Арагчі заявив, що Тегеран «дуже близький до угоди» з Оманом .
• 8 серпня 2026 року — Іран оприлюднив новий список радикальних вимог через Вищу раду національної безпеки, наполягаючи, що протока не буде відкрита, доки ці умови не будуть виконані. Іран також звинуватив США в порушенні MoU .
• 12 серпня 2026 року — Посередники продовжували домагатися переговорів між США та Іраном, але високопоставлене іранське джерело повідомило про відсутність прогресу, а Іран спростував повідомлення про продовження .
• Сьогодні (16 серпня 2026 року) — 60-денне перемир'я в рамках MoU спливає в понеділок, 17 серпня, без підтвердженого продовження та без досягнення постійної угоди. Повідомлення свідчать про відсутність значного прогресу, що підвищує ризик повернення до повномасштабних бойових дій .

Що далі?

З наближенням завершення перемир'я безпосереднім ризиком є повернення до інтенсивних військових обмінів, які спостерігалися в липні. США підтримують морську блокаду іранських портів та мають сотні військових кораблів і літаків у регіоні. Іран дав зрозуміти, що не відкриє протоку без значних поступок, включаючи постійне припинення війни, зняття всіх санкцій та виведення американських сил із цього району . Світові ціни на нафту вже зростають, і будь-яке нове закриття Ормузької протоки матиме негайні наслідки для енергетичних ринків та глобальних ланцюгів постачання.

Дипломатичні канали через Оман залишаються відкритими, але розрив між позиціями сторін здається таким же широким, як і раніше. Найближчі дні покажуть, чи вдасться відновити перемир'я, чи конфлікт перейде в нову, більш небезпечну фазу.