Критика з боку США 14 серпня

Посол США в ЄС Ендрю Паздер написав у соцмережі X, що «настав час для ЄС виконати» зобов'язання, які, за його словами, блок взяв на себе в попередній торговельній угоді — а саме, що його «зелені» норми не перешкоджатимуть торгівлі між ЄС і США . Конкретні претензії включали:

• CSDDD та CSRD все ще накладають непропорційний тягар на американські компанії, навіть після пом'якшень ЄС у 2025 році .
• Зміни, внесені в грудні 2025 року, зменшили витрати США на відповідність лише на 27–36%, залишивши значні витрати. Дослідження Палати представників США оцінило вимірювані початкові витрати на відповідність у $637 млрд – $1,093 трлн .
• Голови ключових комітетів Палати представників (Гатрі, Гілл, Джордан) надіслали листа єврокомісарам з вимогою подальшого пом'якшення, стверджуючи, що правила порушують дух Ради з торгівлі та технологій США-ЄС .
• Паздер назвав CBAM «тарифом під прикриттям», який несправедливо б'є по американському експорту .

Уряд США визнав, що ЄС здійснив «деякі позитивні реформи», але заявив, що вони «не повністю вирішили проблеми США», і попередив, що «вживе всіх необхідних заходів для усунення необґрунтованих тягарів для американської торгівлі» .

Поступки грудня 2025 року (Omnibus I)

9 грудня 2025 року Європейський Парламент і Рада досягли попередньої угоди, яку Парламент ухвалив 16 грудня 2025 року, а Рада остаточно затвердила 24 лютого 2026 року . Поправки Omnibus I були опубліковані в Офіційному журналі ЄС 26 лютого 2026 року і набули чинності 18 березня 2026 року .

Ключові поступки:

Загалом поправки Omnibus I звільнили приблизно 80% компаній, які підпадали б під дію початкових директив . Однак дослідження Палати представників США показало, що зміни зменшили вимірювані початкові витрати на відповідність для американських компаній лише на 27% – 35% .

Ширші торговельні суперечки: CBAM і китайський траншипмент

Суперечка виходить далеко за межі CSRD та CSDDD.

CBAM (Механізм вуглецевого коригування на кордоні):

• CBAM набув остаточного режиму 1 січня 2026 року, вимагаючи від імпортерів ЄС купувати сертифікати, що відображають ціну на вуглець в ЄС, на імпорт цементу, заліза/сталі, алюмінію, добрив, електроенергії та водню .
• США вважають CBAM замаскованим тарифом, який різко зросте. Наприклад, поставка 10,000 тонн сталі сьогодні має вуглецеву вартість близько €66,000, але може перевищити €2.6 млн при повній силі у 2034 році .
• Брюссель захищає CBAM як необхідний кліматичний інструмент для запобігання витоку вуглецю та наполягає на його відповідності правилам СОТ .

Ризики китайського траншипменту:

• Вашингтон звинуватив Брюссель у сприянні ухиленню Китаю від американських мит, стверджуючи, що китайські товари перенаправляються через порти ЄС для обходу американських зборів .
• США аргументують, що відносно відкрита торгова позиція ЄС та його правила сталого розвитку (які додають витрат американським фірмам, але не китайським державним підприємствам) створюють незбалансоване ігрове поле .
• Це звинувачення додає геополітичного тертя: США хочуть, щоб ЄС посилив митний контроль проти траншипменту, одночасно вимагаючи від нього дерегулювати власні «зелені» правила .

Висновок

Жодної угоди не було досягнуто 15 серпня 2026 року. ЄС не поступився, наполягаючи, що його поступки Omnibus I є остаточними. США посилили риторику щодо CSRD, CSDDD та CBAM, тоді як суперечка про траншипмент залишається неврегульованою. Обидві сторони звинувачують одна одну в несправедливості та невідповідності нормам СОТ, а ризик подальшої торговельної ескалації залишається високим.

Критика з боку США 14 серпня

Посол США в ЄС Ендрю Паздер написав у соцмережі X, що «настав час для ЄС виконати» зобов'язання, які, за його словами, блок взяв на себе в попередній торговельній угоді — а саме, що його «зелені» норми не перешкоджатимуть торгівлі між ЄС і США . Конкретні претензії включали:

• CSDDD та CSRD все ще накладають непропорційний тягар на американські компанії, навіть після пом'якшень ЄС у 2025 році .
• Зміни, внесені в грудні 2025 року, зменшили витрати США на відповідність лише на 27–36%, залишивши значні витрати. Дослідження Палати представників США оцінило вимірювані початкові витрати на відповідність у $637 млрд – $1,093 трлн .
• Голови ключових комітетів Палати представників (Гатрі, Гілл, Джордан) надіслали листа єврокомісарам з вимогою подальшого пом'якшення, стверджуючи, що правила порушують дух Ради з торгівлі та технологій США-ЄС .
• Паздер назвав CBAM «тарифом під прикриттям», який несправедливо б'є по американському експорту .

Уряд США визнав, що ЄС здійснив «деякі позитивні реформи», але заявив, що вони «не повністю вирішили проблеми США», і попередив, що «вживе всіх необхідних заходів для усунення необґрунтованих тягарів для американської торгівлі» .

Поступки грудня 2025 року (Omnibus I)

9 грудня 2025 року Європейський Парламент і Рада досягли попередньої угоди, яку Парламент ухвалив 16 грудня 2025 року, а Рада остаточно затвердила 24 лютого 2026 року . Поправки Omnibus I були опубліковані в Офіційному журналі ЄС 26 лютого 2026 року і набули чинності 18 березня 2026 року .

Ключові поступки:

Загалом поправки Omnibus I звільнили приблизно 80% компаній, які підпадали б під дію початкових директив . Однак дослідження Палати представників США показало, що зміни зменшили вимірювані початкові витрати на відповідність для американських компаній лише на 27% – 35% .

Ширші торговельні суперечки: CBAM і китайський траншипмент

Суперечка виходить далеко за межі CSRD та CSDDD.

CBAM (Механізм вуглецевого коригування на кордоні):

• CBAM набув остаточного режиму 1 січня 2026 року, вимагаючи від імпортерів ЄС купувати сертифікати, що відображають ціну на вуглець в ЄС, на імпорт цементу, заліза/сталі, алюмінію, добрив, електроенергії та водню .
• США вважають CBAM замаскованим тарифом, який різко зросте. Наприклад, поставка 10,000 тонн сталі сьогодні має вуглецеву вартість близько €66,000, але може перевищити €2.6 млн при повній силі у 2034 році .
• Брюссель захищає CBAM як необхідний кліматичний інструмент для запобігання витоку вуглецю та наполягає на його відповідності правилам СОТ .

Ризики китайського траншипменту:

• Вашингтон звинуватив Брюссель у сприянні ухиленню Китаю від американських мит, стверджуючи, що китайські товари перенаправляються через порти ЄС для обходу американських зборів .
• США аргументують, що відносно відкрита торгова позиція ЄС та його правила сталого розвитку (які додають витрат американським фірмам, але не китайським державним підприємствам) створюють незбалансоване ігрове поле .
• Це звинувачення додає геополітичного тертя: США хочуть, щоб ЄС посилив митний контроль проти траншипменту, одночасно вимагаючи від нього дерегулювати власні «зелені» правила .

Висновок

Жодної угоди не було досягнуто 15 серпня 2026 року. ЄС не поступився, наполягаючи, що його поступки Omnibus I є остаточними. США посилили риторику щодо CSRD, CSDDD та CBAM, тоді як суперечка про траншипмент залишається неврегульованою. Обидві сторони звинувачують одна одну в несправедливості та невідповідності нормам СОТ, а ризик подальшої торговельної ескалації залишається високим.