Вода та пил виживають за пів світлового року від надмасивної чорної діри Чумацького Шляху

За допомогою космічного телескопа James Webb (NASA/ESA/CSA) астрономи виявили, що зоря IRS 3, яка перебуває на пізніх стадіях еволюції, — розташована лише за 0,55 світлового року від надмасивної чорної діри Чумацького Шляху Стрільця A* — активно виробляє силікатний пил і містить молекули води у своїй витікаючій оболонці, попри екстремальне радіаційне середовище . Результати були опубліковані в журналі Astronomy & Astrophysics 11 серпня 2026 року .

Ключові відкриття щодо червоного гіганта IRS 3

Маса та вік: Маса IRS 3 становить близько 6 мас Сонця, а вік — приблизно 72 мільйони років . Зоря ввійшла у фазу асимптотичної гілки гігантів (AGB) — завершальну стадію свого життєвого циклу, під час якої вона стає величезною, холодною та яскравою, втрачаючи масу через потужні зоряні вітри . IRS 3 втрачає масу з надзвичайною швидкістю — приблизно одну масу Землі кожні 18 днів .

Склад оболонки: Зорю оточує шарова, схожа на мушлю оболонка, яка простягається приблизно на 10 000 астрономічних одиниць від зорі . Оболонка містить багатий на кисень пил, зокрема силікати (ідентифіковані за смугою розтягу Si–O на 9,7 мкм та смугою вигину O–Si–O на 18,5 мкм) та оксид алюмінію . Надзвичайно важливо, що команда вперше виявила в оболонці молекули води .

Як MIRI вирішив хімічну суперечку: Попередні спостереження залишали невизначеність щодо того, чи є IRS 3 багатою на вуглець чи на кисень . Інструмент MIRI Вебба отримав перший безперервний середньоінфрачервоний спектр зорі, який виявив чіткі ознаки силікатного пилу та остаточно визначив IRS 3 як багату на кисень (O-rich) зорю типу AGB . Це виключило вуглецево-домінантний склад .

Чому виявлення води є настільки значущим

Присутність молекул води є особливо несподіваною, оскільки регіон навколо Стрільця A* характеризується інтенсивним ультрафіолетовим та рентгенівським випромінюванням від чорної діри та навколишнього гарячого газу, яке зазвичай дуже швидко руйнує крихкі молекули, такі як вода . "Центри галактик належать до найекстремальніших середовищ, тому розуміння того, чи можуть зорі продовжувати збагачувати своє оточення там, є важливим питанням", — сказав Флоріан Пайскер, астроном з Кельнського університету (Німеччина), який очолив дослідження . Виживання води в цьому середовищі демонструє, що молекулярний матеріал може існувати навіть за екстремальних радіаційних умов .

Наслідки для формування зір і планет поблизу галактичних центрів

Ці результати свідчать про те, що еволюціоновані зорі поблизу галактичних центрів можуть продовжувати збагачувати своє оточення пилом і водою — ключовими інгредієнтами для формування планет і хімії життя — навіть у середовищах, які раніше вважалися надто ворожими для таких процесів . Це вказує на те, що переробка матеріалу та потенціал для формування планет можуть бути можливими набагато ближче до надмасивної чорної діри, ніж вважалося раніше . Відкриття, по суті, показує, що будівельні блоки майбутніх зір і планет можуть формуватися навіть в умовах екстремального гравітаційного стресу та інтенсивного випромінювання .