Чому промисловий суверенітет ЄС потребує не лише «Made in EU», а й власних інструментів, даних і навичок

Ось ключові проблеми, які вона визначає:

• Залежність від застарілого інженерного ПЗ – Європейські хардверні команди досі майже повністю покладаються на CAD та інженерне програмне забезпечення, створене компаніями за межами ЄС (наприклад, американськими Dassault Systèmes, Autodesk). Це прихована залежність, яку «Made in EU» на фінальному продукті не вирішує . Правила походження IAA стосуються бетону, алюмінію та автомобільних компонентів, але геть не зачіпають софт .

• Прогалини у фінансуванні «заліза» – В Європі добре фінансують ранні R&D та глибокі технології, але набагато гірше — створення внутрішніх ринків і пізній капітал, необхідний хардверним стартапам для масштабування виробництва . Стартап може розробити чудовий пристрій, але не матиме грошей на запуск серії.

• Китай як інтегрована екосистема – Ребель наголошує, що Китай має структурну перевагу завдяки щільно пов’язаним інструментам, ланцюгам постачання, виробничим потужностям і кваліфікованим кадрам. Це дає йому швидкість і низьку вартість, які Європа неспроможна наздогнати лише заходами з боку попиту .

• Розрив між стартапами та МСП – З’єднання інноваційних хардверних стартапів з малими та середніми виробниками (МСП) є критичним для сталої «хардверної ери» в Європі. Однак цей канал залишається слабким і недофінансованим, через що багато винаходів застрягають на стадії прототипу .

Таким чином, справжній промисловий суверенітет, за логікою Ребель, вимагає посилення всього стека розробки апаратного забезпечення — від дизайнерських інструментів і хмарної інфраструктури до інженерних навичок і ланцюгів постачання, а не лише фінального складання чи вмісту матеріалів . CAD ROOMS, яка сама є прикладом європейського підходу (інкорпорована в Данії, використовує сервери в ЄС і пропонує хмарне PDM для інженерних команд), вже отримала сертифікацію ISO/IEC 27001:2022, що є важливим сигналом для команд із вимогами до локалізації даних .