Ця друга екосистема не просто копіює американську. Вона пропонує світовій фармацевтиці справжню альтернативу для відкриття та розробки ліків, працюючи поряд із західною системою, а не всередині неї . Ця незалежність, на думку Фу Вея, робить підйом стійким, а не циклічним.
Конкурентну перевагу Китаю часто зводять до дешевої робочої сили, але аналітики описують її як «перевагу в ефективності, яка виходить за рамки простої економії коштів» . Цифри вражають:
Дані McKinsey підтверджують цю перевагу в часі та вартості на всьому шляху розробки ліків — від молекули-мішені до перших клінічних випробувань . Швидкість стала структурною конкурентною перевагою, а не тимчасовим ціновим фактором .
Національне управління медичної продукції (NMPA) Китаю у 2025 році схвалило рекордні 76 нових ліків, що на 58,3% більше, ніж роком раніше. Вітчизняні продукти склали понад 80% хімічних лікарських засобів та понад 90% біопрепаратів .
Ключовим фактором стала модернізація регуляторної системи. Час на отримання дозволу для перших випробувань на людях у Китаї скоротився з 501 дня (до 2015 року) до 87 днів сьогодні, завдяки 30-денному терміну розгляду заявок на нові досліджувані ліки . Уряд також рухається до визнання іноземних клінічних даних та впровадження податкових стимулів для R&D, що ще більше скорочує шлях до ринку .
Частка Китаю у світовому портфелі інноваційних лікарських кандидатів зросла з 8% у 2018 році до 30% у 2026 році, тоді як частка США за той самий період знизилася з 47% до 36% . Зсув у обсягах клінічних випробувань так само разючий: Китай обігнав США за загальним обсягом клінічних випробувань у 2021 році і щороку збільшує розрив. До 2025 року Китай досяг приблизно 7100–7700 випробувань проти приблизно 6200–6300 у США .
Світовий ринок ліцензування відображає цю зрілість продуктів. Угоди з вихідного ліцензування (out-licensing) китайських компаній досягли рекордних 137,7 мільярда доларів у 2025 році . На початок 2026 року китайські компанії становили близько 69% загальної вартості глобальних угод з вихідного ліцензування . Лише у першому кварталі 2026 року вартість транскордонних ліцензійних угод сягнула рекордних 60 мільярдів доларів .
Незважаючи на швидке зростання, кілька аналітиків застерігають, що біотехнологічний сектор Китаю має явні обмеження. Опитування Cure серед старших керівників біотехнологічних компаній у середині 2026 року показало, що хоча Китай лідирує за масштабом клінічних розробок та ланцюгами постачання, США все ще лідирують за якістю та комерційним охопленням біомедичної науки .
Основні сильні сторони Китаю залишаються у сферах, де ключову роль відіграє економічна ефективність — виробництво активних фармацевтичних інгредієнтів, контрактні дослідження та створення «me-too» та «me-better» версій існуючих препаратів . Китай все ще відстає у відкритті нових біологічних механізмів та створенні інноваційних препаратів «першого у класі» . Десятирічний прогноз Фу Вея — це не гарантія, а сценарій. Він залежить від подальшого спрощення регуляторних процедур, дозрівання продуктових портфелів та здатності перетворювати ранні молекули на схвалені та глобально продавані ліки.
Біотехнологічний сектор Китаю будує другу глобальну R&D екосистему, яка вже змінює те, як відкривають, розробляють та ліцензують ліки. Переваги у вартості та швидкості є структурними, а не тимчасовими. Однак перетворення цих переваг на створення власної компанії-виробника блокбастерів — здатної конкурувати на рівних у першокласних інноваціях та глобальній комерціалізації — залишається незавершеною справою. Наступне десятиліття покаже, чи стане паралельна екосистема справжнім конкурентом.
Ця друга екосистема не просто копіює американську. Вона пропонує світовій фармацевтиці справжню альтернативу для відкриття та розробки ліків, працюючи поряд із західною системою, а не всередині неї . Ця незалежність, на думку Фу Вея, робить підйом стійким, а не циклічним.
Конкурентну перевагу Китаю часто зводять до дешевої робочої сили, але аналітики описують її як «перевагу в ефективності, яка виходить за рамки простої економії коштів» . Цифри вражають:
Дані McKinsey підтверджують цю перевагу в часі та вартості на всьому шляху розробки ліків — від молекули-мішені до перших клінічних випробувань . Швидкість стала структурною конкурентною перевагою, а не тимчасовим ціновим фактором .
Національне управління медичної продукції (NMPA) Китаю у 2025 році схвалило рекордні 76 нових ліків, що на 58,3% більше, ніж роком раніше. Вітчизняні продукти склали понад 80% хімічних лікарських засобів та понад 90% біопрепаратів .
Ключовим фактором стала модернізація регуляторної системи. Час на отримання дозволу для перших випробувань на людях у Китаї скоротився з 501 дня (до 2015 року) до 87 днів сьогодні, завдяки 30-денному терміну розгляду заявок на нові досліджувані ліки . Уряд також рухається до визнання іноземних клінічних даних та впровадження податкових стимулів для R&D, що ще більше скорочує шлях до ринку .
Частка Китаю у світовому портфелі інноваційних лікарських кандидатів зросла з 8% у 2018 році до 30% у 2026 році, тоді як частка США за той самий період знизилася з 47% до 36% . Зсув у обсягах клінічних випробувань так само разючий: Китай обігнав США за загальним обсягом клінічних випробувань у 2021 році і щороку збільшує розрив. До 2025 року Китай досяг приблизно 7100–7700 випробувань проти приблизно 6200–6300 у США .
Світовий ринок ліцензування відображає цю зрілість продуктів. Угоди з вихідного ліцензування (out-licensing) китайських компаній досягли рекордних 137,7 мільярда доларів у 2025 році . На початок 2026 року китайські компанії становили близько 69% загальної вартості глобальних угод з вихідного ліцензування . Лише у першому кварталі 2026 року вартість транскордонних ліцензійних угод сягнула рекордних 60 мільярдів доларів .
Незважаючи на швидке зростання, кілька аналітиків застерігають, що біотехнологічний сектор Китаю має явні обмеження. Опитування Cure серед старших керівників біотехнологічних компаній у середині 2026 року показало, що хоча Китай лідирує за масштабом клінічних розробок та ланцюгами постачання, США все ще лідирують за якістю та комерційним охопленням біомедичної науки .
Основні сильні сторони Китаю залишаються у сферах, де ключову роль відіграє економічна ефективність — виробництво активних фармацевтичних інгредієнтів, контрактні дослідження та створення «me-too» та «me-better» версій існуючих препаратів . Китай все ще відстає у відкритті нових біологічних механізмів та створенні інноваційних препаратів «першого у класі» . Десятирічний прогноз Фу Вея — це не гарантія, а сценарій. Він залежить від подальшого спрощення регуляторних процедур, дозрівання продуктових портфелів та здатності перетворювати ранні молекули на схвалені та глобально продавані ліки.
Біотехнологічний сектор Китаю будує другу глобальну R&D екосистему, яка вже змінює те, як відкривають, розробляють та ліцензують ліки. Переваги у вартості та швидкості є структурними, а не тимчасовими. Однак перетворення цих переваг на створення власної компанії-виробника блокбастерів — здатної конкурувати на рівних у першокласних інноваціях та глобальній комерціалізації — залишається незавершеною справою. Наступне десятиліття покаже, чи стане паралельна екосистема справжнім конкурентом.