Китай будує паралельну R&D екосистему ліків: що це означає для світової фармацевтики

Протягом трьох десятиліть у світі домінувала лише одна екосистема R&D ліків — американська. Проте, як вважають аналітики на чолі з гендиректором CBC Group Фу Веєм, ця епоха добігає кінця. На Глобальному саміті здоров'я в Гонконгу 2026 року Фу Вей заявив, що Китай будує другу, паралельну R&D екосистему, і що протягом наступних десяти років у країні може з'явитися власна фармацевтична компанія, здатна конкурувати з Pfizer, Novartis та Roche .

Його прогноз — не просто думка експерта. Його підкріплюють прискорені регуляторні затвердження, сплеск клінічних випробувань та потік транскордонних ліцензійних угод, які змінили глобальний біотехнологічний ландшафт. Ось як біотехнологічний сектор Китаю готується до конкуренції та які фактори лежать в основі цього прогнозу.

Теза про «паралельну R&D екосистему»

Центральний аргумент Фу Вея — структурний. «Протягом останніх трьох десятиліть у світі існувала лише одна глобальна дослідницька екосистема — американська, — сказав він на саміті. — За останні десять років виникла паралельна екосистема — Китай».

Ця друга екосистема не просто копіює американську. Вона пропонує світовій фармацевтиці справжню альтернативу для відкриття та розробки ліків, працюючи поряд із західною системою, а не всередині неї . Ця незалежність, на думку Фу Вея, робить підйом стійким, а не циклічним.

Вартість та швидкість: більше, ніж просто дешевше

Конкурентну перевагу Китаю часто зводять до дешевої робочої сили, але аналітики описують її як «перевагу в ефективності, яка виходить за рамки простої економії коштів» . Цифри вражають:

• Вартість відкриття ліків на 30–40% нижча, ніж у США чи Європі .
• Набір пацієнтів для клінічних випробувань відбувається у 2–3 рази швидше .
• Загальна вартість випробувань на 50–60% менша, ніж у США .
• Випробування I/II фаз тривають на 60–70% менше часу, ніж їхні американські аналоги .

Дані McKinsey підтверджують цю перевагу в часі та вартості на всьому шляху розробки ліків — від молекули-мішені до перших клінічних випробувань . Швидкість стала структурною конкурентною перевагою, а не тимчасовим ціновим фактором .

Регуляторні затвердження прискорюються

Національне управління медичної продукції (NMPA) Китаю у 2025 році схвалило рекордні 76 нових ліків, що на 58,3% більше, ніж роком раніше. Вітчизняні продукти склали понад 80% хімічних лікарських засобів та понад 90% біопрепаратів .

Ключовим фактором стала модернізація регуляторної системи. Час на отримання дозволу для перших випробувань на людях у Китаї скоротився з 501 дня (до 2015 року) до 87 днів сьогодні, завдяки 30-денному терміну розгляду заявок на нові досліджувані ліки . Уряд також рухається до визнання іноземних клінічних даних та впровадження податкових стимулів для R&D, що ще більше скорочує шлях до ринку .

Поглиблення продуктових портфелів

Частка Китаю у світовому портфелі інноваційних лікарських кандидатів зросла з 8% у 2018 році до 30% у 2026 році, тоді як частка США за той самий період знизилася з 47% до 36% . Зсув у обсягах клінічних випробувань так само разючий: Китай обігнав США за загальним обсягом клінічних випробувань у 2021 році і щороку збільшує розрив. До 2025 року Китай досяг приблизно 7100–7700 випробувань проти приблизно 6200–6300 у США .

Світовий ринок ліцензування відображає цю зрілість продуктів. Угоди з вихідного ліцензування (out-licensing) китайських компаній досягли рекордних 137,7 мільярда доларів у 2025 році . На початок 2026 року китайські компанії становили близько 69% загальної вартості глобальних угод з вихідного ліцензування . Лише у першому кварталі 2026 року вартість транскордонних ліцензійних угод сягнула рекордних 60 мільярдів доларів .

Важливі застереження: де Китай все ще відстає

Незважаючи на швидке зростання, кілька аналітиків застерігають, що біотехнологічний сектор Китаю має явні обмеження. Опитування Cure серед старших керівників біотехнологічних компаній у середині 2026 року показало, що хоча Китай лідирує за масштабом клінічних розробок та ланцюгами постачання, США все ще лідирують за якістю та комерційним охопленням біомедичної науки .

Основні сильні сторони Китаю залишаються у сферах, де ключову роль відіграє економічна ефективність — виробництво активних фармацевтичних інгредієнтів, контрактні дослідження та створення «me-too» та «me-better» версій існуючих препаратів . Китай все ще відстає у відкритті нових біологічних механізмів та створенні інноваційних препаратів «першого у класі» . Десятирічний прогноз Фу Вея — це не гарантія, а сценарій. Він залежить від подальшого спрощення регуляторних процедур, дозрівання продуктових портфелів та здатності перетворювати ранні молекули на схвалені та глобально продавані ліки.

Підсумок

Біотехнологічний сектор Китаю будує другу глобальну R&D екосистему, яка вже змінює те, як відкривають, розробляють та ліцензують ліки. Переваги у вартості та швидкості є структурними, а не тимчасовими. Однак перетворення цих переваг на створення власної компанії-виробника блокбастерів — здатної конкурувати на рівних у першокласних інноваціях та глобальній комерціалізації — залишається незавершеною справою. Наступне десятиліття покаже, чи стане паралельна екосистема справжнім конкурентом.