Трамп запроваджує до 100% мита на імпорт дронів: хто програє і скільки доведеться платити

14 серпня 2026 року президент США Дональд Трамп підписав указ, яким запровадив багаторівневі мита на імпорт безпілотників та їхніх компонентів. Підставою стала стаття 232 Закону про розширення торгівлі 1962 року, що дозволяє обмежувати імпорт з міркувань національної безпеки . Більшість аналітиків називають цей захід «програшною ситуацією» (lose-lose), яка поглиблює технологічне розмежування між США та Китаєм, змушує китайських виробників шукати нові ринки, а американських споживачів – платити більше . Це рішення стало прямим продовженням торговельної ескалації: лише за дев’ять днів до того, 5 серпня, Китай запровадив жорсткіші експортні обмеження на дрони до США .

Як виглядають нові тарифи

Указ передбачає чотири основні рівні мит:

• 100% адвалорне мито – на великі дрони з максимальною злітною вагою понад 25 кг (55 фунтів), а також на менші дрони, обладнані тепловізорами, док-станціями чи іншими «чутливими» з погляду національної безпеки функціями. Під це мито підпадають і критичні компоненти таких безпілотників .
• 25% – на менші дрони (до 25 кг). Ця категорія охоплює більшість споживчих та комерційних моделей, зокрема популярні серії DJI Mini .
• 15% – для дронів із Європейського Союзу, Японії, Південної Кореї, Швейцарії, Ліхтенштейну та Тайваню за умови дотримання правил походження .
• 10% – для дронів із Великої Британії .

Мита набувають чинності через 21 день після підписання, тобто з 3 вересня 2026 року .

Як це вплине на торговельні відносини США та Китаю

Нові тарифи є кульмінацією стрімкого загострення. 5 серпня 2026 року Міністерство комерції Китаю оголосило про посилення експортного контролю за дронами та пов’язаними технологіями, що прямують до США. Відтепер такі поставки вимагають «суворої перевірки в індивідуальному порядку» (case-by-case review), а для шести американських компаній запроваджено заборону на будь-які ділові відносини з китайськими організаціями .

Аналітики описують цю динаміку як прискорення повного розриву ланцюжків постачання безпілотників між двома найбільшими економіками світу . США намагаються стимулювати власне виробництво, а Китай вже обмежив витік своїх технологій. Майже немає сумнівів, що напруга зростатиме й надалі: після китайських обмежень знадобилося лише дев’ять днів, аби Вашингтон відповів новими митами. «Це класична гра в пінг-понг, з якої немає очевидного виходу», – зазначають оглядачі .

Наслідки для глобальної експансії китайських виробників

Китайські компанії, насамперед DJI, яка домінує на американському ринку споживчих та комерційних дронів, опинилися перед майже непереборним ціновим бар’єром у США. Великі безпілотники фактично подвоюються в ціні, а менші – дорожчають на чверть .

Це прискорить уже намічену стратегію китайських виробників: активніший вихід на ринки Глобального Півдня, Південно-Східної Азії, Близького Сходу та Африки. Саме там китайські дрони вже мають міцні позиції й не стикаються з подібними тарифними перепонами .

Крім того, можливе поглиблення партнерства з постачальниками з третіх країн (наприклад, у Південно-Східній Азії) для обходу мит через транзит компонентів. Однак цю стратегію ускладнюють власні експортні обмеження Китаю на передові дронові технології .

Що це означає для американських покупців

• Великі професійні дрони, що використовуються в сільському господарстві, інспекції інфраструктури, пошуково-рятувальних операціях та обороні, подорожчають на 100% (мито нараховується зверху на базову вартість) .
• Малі споживчі дрони (наприклад, серія DJI Mini) потрапляють під 25% мито, що суттєво збільшить їхню роздрібну ціну для любителів і малого бізнесу .
• Пільгові ставки для союзників (10–15%) дають певну альтернативу: дрони з ЄС, Великої Британії, Японії та Південної Кореї коштуватимуть дешевше за китайські. Однак ці виробники мають менші масштаби виробництва та вищу базову собівартість, тому швидко заповнити ринок вони не зможуть .
• Збої в ланцюжках постачання стосуються не лише готових дронів: мита поширюються і на компоненти. Американські складальники безпілотників, які використовують китайські двигуни, камери, контролери польоту та акумулятори, також відчують зростання витрат .

Аналітики резюмують: американські покупці платитимуть більше за менший вибір, а мета швидко створити конкурентну власну індустрію дронів залишається невизначеною і віддаленою в часі .