Тим часом Механізм вуглецевого коригування імпорту ЄС (CBAM), який набув чинності 1 січня 2026 року, фактично зупинив експорт деяких українських заводів до Європи. Керівник «АрселорМіттал Кривий Ріг» повідомив, що європейські клієнти скасували всі замовлення на перший квартал 2026 року, дізнавшись про застосування CBAM .

2. Російські військові удари — руйнування та зупинка виробництва

У ніч на 11 серпня 2026 року російський балістичний ракетний удар — який, за даними України, був завданий північнокорейськими балістичними ракетами — влучив у промисловий майданчик комбінату «Запоріжсталь» у Запоріжжі. Загинуло семеро працівників, 21 дістав поранення . Удар пошкодив енергоблоки та інфраструктуру, змусивши «Метінвест» повністю зупинити роботу «Запоріжсталі» . Уся галузь перебуває під постійною загрозою атак на енергетичну інфраструктуру, виробництво сталі в першому півріччі 2026 року вже страждало через воєнні зриви .

3. Логістичні проблеми — блокада Чорноморського коридору

Запровадження фактичної блокади портів Великої Одеси перерізало головний експортний канал України. Наземні та дунайські маршрути не здатні замістити втрачені потужності . Прямі оцінки фіксують щомісячні втрати від скорочення експорту на рівні $150–200 млн для української металургії . Без морського коридору імпорт вугілля доводиться здійснювати через європейські порти, а звідти — залізницею в Україну; цей маршрут обходиться приблизно вдвічі дорожче і додає до 15% до ціни вугілля . Блокада також змусила гірничодобувні підприємства «Метінвесту» скоротити видобуток приблизно на 30% .

4. Зростання внутрішніх витрат — тарифи, енергія, робоча сила, курс

• Залізничні перевезення: «Укрзалізниця» наполягає на підвищенні тарифів на вантажні перевезення на 45%+. Галузева асоціація попереджає, що це буде катастрофою для сектора, який і так занепадає. Підвищення на 30% вже було затверджено, що викликало вимоги скасувати його .
• Вартість енергії та сировини: Ціни на електроенергію, природний газ та вугілля зростають водночас, стискаючи маржу з усіх боків .
• Дефіцит робочої сили: Війна спричинила гострий і зростаючий брак працівників у секторі .
• Девальвація гривні: Падіння курсу національної валюти додає інфляції витрат .

Очікувані каскадні економічні наслідки

Обвал виробництва сталі. GMK Center прогнозує, що після 7,4 млн тонн виплавки сталі у 2025 році, у 2026 році слід очікувати значного скорочення до приблизно 5–5,5 млн тонн, якщо тиск збережеться . Лише «Запоріжсталь» ризикує зупинити половину своїх потужностей .

Щомісячні втрати експортної виручки у $150–200 млн лише через блокаду морського коридору , а режим квот ЄС додатково обмежує обсяги експорту з вищою доданою вартістю.

Втрата робочих місць. Профспілка металургів попередила, що лише підвищення залізничних тарифів на 45% може поставити під загрозу 300 000 робочих місць у ланцюжку постачання гірничо-металургійного комплексу .

Дефіцит на внутрішньому ринку. В окремих категоріях продукції — насамперед арматурі та трубах — вже спостерігається дефіцит. Імпортна продукція, як-от оцинкований прокат з Туреччини, може зникнути або суттєво подорожчати .

Послаблення фіскальної та валютної позиції. Сталь та залізна руда залишаються одними з найбільших статей експортних надходжень України. Втрата виручки, зменшення виробництва та зростання витрат скоротять податкові надходження, погіршать торговельний баланс і посилять тиск на гривню та державний бюджет у час, коли Україна значною мірою залежить від іноземної допомоги.

Ризик структурної деіндустріалізації. Аналітики називають 2026 рік потенційним «поворотним моментом» — вперше галузь стискається одночасно з боку витрат і доходу . Якщо ЄС збереже чинний режим квот та CBAM без винятку для України, металургійний сектор країни може ніколи не оговтатися навіть після завершення бойових дій.

Тим часом Механізм вуглецевого коригування імпорту ЄС (CBAM), який набув чинності 1 січня 2026 року, фактично зупинив експорт деяких українських заводів до Європи. Керівник «АрселорМіттал Кривий Ріг» повідомив, що європейські клієнти скасували всі замовлення на перший квартал 2026 року, дізнавшись про застосування CBAM .

2. Російські військові удари — руйнування та зупинка виробництва

У ніч на 11 серпня 2026 року російський балістичний ракетний удар — який, за даними України, був завданий північнокорейськими балістичними ракетами — влучив у промисловий майданчик комбінату «Запоріжсталь» у Запоріжжі. Загинуло семеро працівників, 21 дістав поранення . Удар пошкодив енергоблоки та інфраструктуру, змусивши «Метінвест» повністю зупинити роботу «Запоріжсталі» . Уся галузь перебуває під постійною загрозою атак на енергетичну інфраструктуру, виробництво сталі в першому півріччі 2026 року вже страждало через воєнні зриви .

3. Логістичні проблеми — блокада Чорноморського коридору

Запровадження фактичної блокади портів Великої Одеси перерізало головний експортний канал України. Наземні та дунайські маршрути не здатні замістити втрачені потужності . Прямі оцінки фіксують щомісячні втрати від скорочення експорту на рівні $150–200 млн для української металургії . Без морського коридору імпорт вугілля доводиться здійснювати через європейські порти, а звідти — залізницею в Україну; цей маршрут обходиться приблизно вдвічі дорожче і додає до 15% до ціни вугілля . Блокада також змусила гірничодобувні підприємства «Метінвесту» скоротити видобуток приблизно на 30% .

4. Зростання внутрішніх витрат — тарифи, енергія, робоча сила, курс

• Залізничні перевезення: «Укрзалізниця» наполягає на підвищенні тарифів на вантажні перевезення на 45%+. Галузева асоціація попереджає, що це буде катастрофою для сектора, який і так занепадає. Підвищення на 30% вже було затверджено, що викликало вимоги скасувати його .
• Вартість енергії та сировини: Ціни на електроенергію, природний газ та вугілля зростають водночас, стискаючи маржу з усіх боків .
• Дефіцит робочої сили: Війна спричинила гострий і зростаючий брак працівників у секторі .
• Девальвація гривні: Падіння курсу національної валюти додає інфляції витрат .

Очікувані каскадні економічні наслідки

Обвал виробництва сталі. GMK Center прогнозує, що після 7,4 млн тонн виплавки сталі у 2025 році, у 2026 році слід очікувати значного скорочення до приблизно 5–5,5 млн тонн, якщо тиск збережеться . Лише «Запоріжсталь» ризикує зупинити половину своїх потужностей .

Щомісячні втрати експортної виручки у $150–200 млн лише через блокаду морського коридору , а режим квот ЄС додатково обмежує обсяги експорту з вищою доданою вартістю.

Втрата робочих місць. Профспілка металургів попередила, що лише підвищення залізничних тарифів на 45% може поставити під загрозу 300 000 робочих місць у ланцюжку постачання гірничо-металургійного комплексу .

Дефіцит на внутрішньому ринку. В окремих категоріях продукції — насамперед арматурі та трубах — вже спостерігається дефіцит. Імпортна продукція, як-от оцинкований прокат з Туреччини, може зникнути або суттєво подорожчати .

Послаблення фіскальної та валютної позиції. Сталь та залізна руда залишаються одними з найбільших статей експортних надходжень України. Втрата виручки, зменшення виробництва та зростання витрат скоротять податкові надходження, погіршать торговельний баланс і посилять тиск на гривню та державний бюджет у час, коли Україна значною мірою залежить від іноземної допомоги.

Ризик структурної деіндустріалізації. Аналітики називають 2026 рік потенційним «поворотним моментом» — вперше галузь стискається одночасно з боку витрат і доходу . Якщо ЄС збереже чинний режим квот та CBAM без винятку для України, металургійний сектор країни може ніколи не оговтатися навіть після завершення бойових дій.