Одночасно фактично було закрито Ормузьку протоку — водний шлях, який колись перевозив приблизно 10% світового виробництва алюмінію. Це заблокувало експорт з країн Перської затоки до Європи, США та Азії, а також унеможливило імпорт бокситів та глинозему, які необхідні для роботи місцевих плавилень .

За даними Міжнародного інституту алюмінію, виробництво первинного алюмінію в регіоні Перської затоки впало на річному обчисленні на 2 мільйони тонн у період з лютого по травень 2026 року — приблизно 3% світового річного виробництва було втрачено за лічені місяці .

Коли фізичний метал зник зі спотового ринку, виробники, трейдери та споживачі звернулися до LME як до постачальника останньої надії. Запаси, доступні для поставки (on-warrant stocks), скоротилися вдвічі — з приблизно 440 000 тонн у січні до приблизно 250 000 тонн до середини серпня .

Динаміка цін: стрибок, відкат і хитка рівновага

Шок підняв тримісячні контракти на алюміній на LME до чотирирічного максимуму в $3 787,50 за тонну на початку червня 2026 року . Деякі аналітики тоді прогнозували, що ціни можуть пробити позначку $4 000 за тонну, наближаючись до історичних рекордів .

Однак до кінця липня ціни відкотилися приблизно до $3 170 за тонну — майже до рівня, на якому вони були до ескалації війни . Це часткове зниження свідчить про те, що ринок врахував певне знищення попиту через уповільнення глобальної економіки та віру в те, що виробництво в регіоні Перської затоки з часом відновиться. Але основна напруженість залишається гострою: запаси близькі до рекордних мінімумів, а нові поставки з Китаю та Індонезії не можуть компенсувати падіння .

Концентрація запасів: ризик одного власника та одного походження

Те, що залишилося в системі LME, є надзвичайно сконцентрованим — це структурний червоний прапорець для ринку, який має бути глибоким та ліквідним.

• Домінування російського алюмінію: Частка російського металу в усіх доступних запасах алюмінію на LME (on-warrant) становила 93% станом на травень 2026 року, порівняно з 72% у квітні . Індійські бренди, які були іншим великим джерелом, були масово вилучені споживачами під час кризи .
• Один домінуючий власник: Майже весь цей російський алюміній, який перебуває на складах LME, за повідомленнями, належить одній компанії . Це означає, що ефективний "доступний для поставки" пул становить не 250 000 тонн різноманітного металу, а позицію, контрольовану одним контрагентом, що створює гострий ризик "сквізу" (squeeze), якщо цей власник вирішить не постачати метал .

Така концентрація сталася не через збільшення обсягів російського алюмінію, а через активне вилучення металу з усіх інших джерел . Як зазначалося в одному аналізі, це "пасивна концентрація" — і вона робить ринок небезпечно вразливим .

Ширші ризики для критично важливих мінералів для Заходу

Криза алюмінію є попередженням, яке виходить далеко за межі одного металу.

Залежність Заходу від імпорту: Регіон Перської затоки постачав Європі та США мільйони тонн первинного алюмінію та глинозему високої чистоти. Його раптова втрата оголила, наскільки мало вільних потужностей існує за межами Китаю . ЄС класифікує алюміній як критичну та стратегічну сировину відповідно до Закону про критично важливу сировину (Critical Raw Materials Act) .

Військовий алюміній: найслабша ланка: Військова гра Пентагону, проведена в середині 2025 року — за кілька місяців до початку війни з Іраном — моделювала великий конфлікт і дійшла висновку, що ланцюг постачання алюмінію в США "потенційно не витримає" . Конкретною вразливістю виявився алюміній високої чистоти, надзвичайно рафінована форма металу, необхідна для винищувачів та броньованої техніки. США залежать від імпорту з ОАЕ приблизно на 90% цього металу .

**Каскад через

Одночасно фактично було закрито Ормузьку протоку — водний шлях, який колись перевозив приблизно 10% світового виробництва алюмінію. Це заблокувало експорт з країн Перської затоки до Європи, США та Азії, а також унеможливило імпорт бокситів та глинозему, які необхідні для роботи місцевих плавилень .

За даними Міжнародного інституту алюмінію, виробництво первинного алюмінію в регіоні Перської затоки впало на річному обчисленні на 2 мільйони тонн у період з лютого по травень 2026 року — приблизно 3% світового річного виробництва було втрачено за лічені місяці .

Коли фізичний метал зник зі спотового ринку, виробники, трейдери та споживачі звернулися до LME як до постачальника останньої надії. Запаси, доступні для поставки (on-warrant stocks), скоротилися вдвічі — з приблизно 440 000 тонн у січні до приблизно 250 000 тонн до середини серпня .

Динаміка цін: стрибок, відкат і хитка рівновага

Шок підняв тримісячні контракти на алюміній на LME до чотирирічного максимуму в $3 787,50 за тонну на початку червня 2026 року . Деякі аналітики тоді прогнозували, що ціни можуть пробити позначку $4 000 за тонну, наближаючись до історичних рекордів .

Однак до кінця липня ціни відкотилися приблизно до $3 170 за тонну — майже до рівня, на якому вони були до ескалації війни . Це часткове зниження свідчить про те, що ринок врахував певне знищення попиту через уповільнення глобальної економіки та віру в те, що виробництво в регіоні Перської затоки з часом відновиться. Але основна напруженість залишається гострою: запаси близькі до рекордних мінімумів, а нові поставки з Китаю та Індонезії не можуть компенсувати падіння .

Концентрація запасів: ризик одного власника та одного походження

Те, що залишилося в системі LME, є надзвичайно сконцентрованим — це структурний червоний прапорець для ринку, який має бути глибоким та ліквідним.

• Домінування російського алюмінію: Частка російського металу в усіх доступних запасах алюмінію на LME (on-warrant) становила 93% станом на травень 2026 року, порівняно з 72% у квітні . Індійські бренди, які були іншим великим джерелом, були масово вилучені споживачами під час кризи .
• Один домінуючий власник: Майже весь цей російський алюміній, який перебуває на складах LME, за повідомленнями, належить одній компанії . Це означає, що ефективний "доступний для поставки" пул становить не 250 000 тонн різноманітного металу, а позицію, контрольовану одним контрагентом, що створює гострий ризик "сквізу" (squeeze), якщо цей власник вирішить не постачати метал .

Така концентрація сталася не через збільшення обсягів російського алюмінію, а через активне вилучення металу з усіх інших джерел . Як зазначалося в одному аналізі, це "пасивна концентрація" — і вона робить ринок небезпечно вразливим .

Ширші ризики для критично важливих мінералів для Заходу

Криза алюмінію є попередженням, яке виходить далеко за межі одного металу.

Залежність Заходу від імпорту: Регіон Перської затоки постачав Європі та США мільйони тонн первинного алюмінію та глинозему високої чистоти. Його раптова втрата оголила, наскільки мало вільних потужностей існує за межами Китаю . ЄС класифікує алюміній як критичну та стратегічну сировину відповідно до Закону про критично важливу сировину (Critical Raw Materials Act) .

Військовий алюміній: найслабша ланка: Військова гра Пентагону, проведена в середині 2025 року — за кілька місяців до початку війни з Іраном — моделювала великий конфлікт і дійшла висновку, що ланцюг постачання алюмінію в США "потенційно не витримає" . Конкретною вразливістю виявився алюміній високої чистоти, надзвичайно рафінована форма металу, необхідна для винищувачів та броньованої техніки. США залежать від імпорту з ОАЕ приблизно на 90% цього металу .

**Каскад через