Росія відкинула перемир'я на Чорному морі: чому Москва сказала «ні» та як удари по зернових портах загрожують світовому продовольству

Причини відмови Москви

Відмова Росії ґрунтувалася на чотирьох основних аргументах:

• Військове обґрунтування: Росія розглядає будь-яке перемир'я як односторонню паузу, яка дозволить Україні перегрупуватися та переозброїтися, а не як справжній крок до миру . Захарова прямо заявила, що обмежене перемир'я дало б Києву лише «передишку» .
• Відмова від старого формату: Москва заявила, що не бачить сенсу повертатися до моделі Чорноморської зернової ініціативи 2022–2023 років, яку вона давно критикувала за невиконання обіцяних поступок для російського експорту зерна та добрив . Захарова назвала цю домовленість «односторонньою схемою», відродження якої «не має сенсу» .
• Перекладання відповідальності: Росія наполягає, що ескалацію спричинили українські «терористичні» атаки на російські кораблі та порти, тому взаємне припинення вогню для неї неприйнятне . Захарова звинуватила Україну в «цілеспрямованій політиці, спрямованій на дестабілізацію цивільного судноплавства» .
• Відсутність офіційної пропозиції: Напередодні публічної відмови заступник міністра закордонних справ Олександр Грушко заявив, що Москва не отримувала жодної офіційної пропозиції про припинення вогню від України . Захарова також зазначила, що Росія не отримувала «формалізованого турецького звернення» через офіційні канали .

Як взаємні удари загрожують світовим поставкам продовольства

Обидві сторони одночасно завдають ударів по зерновій експортній інфраструктурі одна одної, створюючи подвійний збій, який, на думку експертів, може спровокувати стрибок світових цін на продовольство.

Удари Росії по Україні

Російська кампанія ракетних та дронових атак націлена на вантажні судна та портову інфраструктуру в районі Одеси, що фактично зупинило майже все судноплавство в головному портовому вузлі України . Жодне судно не заходило до портів Одеської області протягом двох тижнів наприкінці липня . Прогноз експорту зерна з України на сезон 2026/27 років було скорочено на 12%, до 38–40 мільйонів тонн . Щомісячна пропускна здатність зернових перевезень країни впала приблизно на третину .

Удари України по Росії

Українські дронові атаки 12–13 серпня завдали серйозних пошкоджень двом найбільшим зерновим терміналам Росії в Новоросійську, що тимчасово унеможливило експорт зерна з ключового чорноморського порту Росії . Росія є найбільшим у світі експортером пшениці, і більшість цього експорту проходить через Новоросійськ . Галузеві джерела повідомили Reuters, що в одному з терміналів обвалилася завантажувальна галерея та було пошкоджено кілька силосів .

Сукупний ефект

Разом Росія та Україна забезпечують приблизно 30% світового експорту пшениці . Оскільки експортні потужності обох країн одночасно деградують, світові ціни на зерно вже різко зросли . Всесвітня продовольча програма ООН попередила, що тривалі збої можуть спричинити раптове зростання вартості продовольства, що найбільше вдарить по країнах-імпортерах в Африці, на Близькому Сході та в Південній Азії .

За даними Міністерства інфраструктури України, у липні було зафіксовано 35 атак на судна в порту та 22 в морі, а також 67 ударів по портових спорудах . Аналітики вже називають Чорне море «новим стратегічним торговельним вузьким місцем», яке загрожує як ланцюгам поставок зерна, так і нафти .

Що далі

Після відхилення пропозиції про перемир'я та посилення атак на економічну інфраструктуру одна одної, безпосередні перспективи експорту зерна з Чорного моря залишаються вкрай невизначеними. Міністр агрополітики України заявив, що альтернативні експортні маршрути зможуть покрити лише близько 50% обсягів, які зазвичай обробляються через чорноморські порти, і не досягнуть необхідної потужності щонайменше до кінця серпня . Тим часом головне зернове лобі Росії попередило, що тривалі українські дронові атаки можуть у найближчому майбутньому повністю зупинити експорт зерна через Чорне море, що призведе до зростання цін та «голоду в Африці та на Близькому Сході» .