2. Різниця відсоткових ставок залишається надзвичайно великою. Банк Японії (BoJ) на засіданні 30–31 липня залишив ставку на рівні 1,00% , тоді як ставка ФРС залишається значно вищою — розрив перевищує 4 відсоткові пункти . Висока дохідність казначейських облігацій США робить carry trade, профінансований ієнами, надзвичайно прибутковим. Ця перевага "продовжує тиснути на ієну" .
3. Хедж-фонди відновлюють короткі позиції після тактичного скорочення. Перед інтервенцією хедж-фонди накопичили найбільший ведмежий настрій щодо ієни з 2007 року . Інтервенція змусила їх різко, але короткочасно скоротити позиції: до 4 серпня вони зменшили ставки проти ієни вдвічі . Однак після спаду волатильності "деякі інвестори починають повертатися до carry trade, профінансованих ієною" . Станом на кінець липня глобальні хедж-фонди все ще тримали близько 124 575 коротких контрактів на ієну на суму приблизно $9,5 млрд .
4. Обережний прогноз BoJ робить фінансування в ієнах відносно дешевим. BoJ залишив ставку без змін 8 голосами проти 1, посилаючись на необхідність оцінити, чи зможе інфляція стійко триматися на рівні близько 2% . Хоча ринки оцінюють імовірність підвищення ставки у вересні у 76% (порівняно з 24% до інтервенції), самих очікувань недостатньо, щоб зупинити carry traders . Шлях підвищення ставок BoJ також обмежений політичним тиском на підтримку ринку облігацій .
5. За оцінками Morgan Stanley, близько $500 млрд у непогашених позиціях yen carry trade залишаються на глобальних ринках . Стійке закриття цих позицій вимагало б або значного підвищення ставки BoJ, або різкого падіння ставок у США — жодного з цього поки не сталося.
Підсумовуючи: інтервенція зламала імпульс падіння ієни, але залишила недоторканою перевагу у відсоткових ставках, яка живить carry trade. Як зазначили в Goldman Sachs, чи вдасться Токіо до нової інтервенції, "залежить від різниці ставок між Японією та США" — а цей розрив поки що на боці carry trade .
2. Різниця відсоткових ставок залишається надзвичайно великою. Банк Японії (BoJ) на засіданні 30–31 липня залишив ставку на рівні 1,00% , тоді як ставка ФРС залишається значно вищою — розрив перевищує 4 відсоткові пункти . Висока дохідність казначейських облігацій США робить carry trade, профінансований ієнами, надзвичайно прибутковим. Ця перевага "продовжує тиснути на ієну" .
3. Хедж-фонди відновлюють короткі позиції після тактичного скорочення. Перед інтервенцією хедж-фонди накопичили найбільший ведмежий настрій щодо ієни з 2007 року . Інтервенція змусила їх різко, але короткочасно скоротити позиції: до 4 серпня вони зменшили ставки проти ієни вдвічі . Однак після спаду волатильності "деякі інвестори починають повертатися до carry trade, профінансованих ієною" . Станом на кінець липня глобальні хедж-фонди все ще тримали близько 124 575 коротких контрактів на ієну на суму приблизно $9,5 млрд .
4. Обережний прогноз BoJ робить фінансування в ієнах відносно дешевим. BoJ залишив ставку без змін 8 голосами проти 1, посилаючись на необхідність оцінити, чи зможе інфляція стійко триматися на рівні близько 2% . Хоча ринки оцінюють імовірність підвищення ставки у вересні у 76% (порівняно з 24% до інтервенції), самих очікувань недостатньо, щоб зупинити carry traders . Шлях підвищення ставок BoJ також обмежений політичним тиском на підтримку ринку облігацій .
5. За оцінками Morgan Stanley, близько $500 млрд у непогашених позиціях yen carry trade залишаються на глобальних ринках . Стійке закриття цих позицій вимагало б або значного підвищення ставки BoJ, або різкого падіння ставок у США — жодного з цього поки не сталося.
Підсумовуючи: інтервенція зламала імпульс падіння ієни, але залишила недоторканою перевагу у відсоткових ставках, яка живить carry trade. Як зазначили в Goldman Sachs, чи вдасться Токіо до нової інтервенції, "залежить від різниці ставок між Японією та США" — а цей розрив поки що на боці carry trade .