Історично низький рівень запасів. Станом на початок серпня 2026 року газосховища ЄС були заповнені лише на ~57–58% — це найнижчий показник для цього періоду року в історії спостережень (з 2011 року), що приблизно на 12–17 відсоткових пунктів нижче за рівень минулого року та середнього за п'ять років . Wood Mackenzie оцінює запаси як "аномально низькі" і попереджає про ризик для постачання взимку 2026/27 .
Цільовий рівень заповнення під загрозою. Генеральний директор Equinor заявив, що Європа навряд чи досягне своєї мети у 80% заповнення сховищ, прогнозуючи, що регіону вдасться ледве досягти ~70% до початку опалювального сезону, що залишає його в небезпечній залежності від цінових стрибків та холодних періодів .
СПГ-вантажі перенаправляються до Азії. Азійські покупці, які самі стикаються з дефіцитом пропозиції та зростанням попиту, спричиненим Ель-Ніньйо, перебивають європейців на спотовому ринку СПГ, відволікаючи американські обсяги від європейських терміналів . Європа втратила статус преміального ринку для гнучкого СПГ.
Попередження Commerzbank. Норман Лібке з Commerzbank заявив, що навіть якщо Ормузька протока знову почне функціонувати стабільно, ціни на газ у Європі залишатимуться високими через пошкоджену інфраструктуру Катару, низький рівень європейських запасів та високий азійський попит. Полегшення він прогнозує лише в довгостроковій перспективі .
Заборона ЄС на російський газ посилює тиск. Європа вже фактично втратила більшість російського трубопровідного газу та СПГ через санкції ЄС, що усунуло історично найбільший буфер пропозиції. Відключення Рас-Лаффана одночасно заблокувало й іншого великого альтернативного постачальника .
Підсумовуючи: Удари Ізраїлю по Південному Парсу 18 березня 2026 року та руйнівна відповідь Ірану, яка знищила дві лінії зрідження газу на Рас-Лаффані, вивели з ладу ~17% експортних потужностей Катару (термін ремонту 3–5 років), призвели до рекордно низького рівня заповнення європейських сховищ (~57–58% проти середнього за п'ять років), перенаправили американський СПГ до Азії, спричинили зростання нафти Brent майже на 6% та європейських газових ф'ючерсів TTF на 35% за день, а також вивели акції Cheniere (+36% з початку року) та Venture Global (+130% з початку року) на багаторічні максимуми. Аналітики Commerzbank, Equinor та Wood Mackenzie попереджають, що ринок досі не повністю врахував багаторічні пошкодження інфраструктури та постійні геополітичні ризики.
Історично низький рівень запасів. Станом на початок серпня 2026 року газосховища ЄС були заповнені лише на ~57–58% — це найнижчий показник для цього періоду року в історії спостережень (з 2011 року), що приблизно на 12–17 відсоткових пунктів нижче за рівень минулого року та середнього за п'ять років . Wood Mackenzie оцінює запаси як "аномально низькі" і попереджає про ризик для постачання взимку 2026/27 .
Цільовий рівень заповнення під загрозою. Генеральний директор Equinor заявив, що Європа навряд чи досягне своєї мети у 80% заповнення сховищ, прогнозуючи, що регіону вдасться ледве досягти ~70% до початку опалювального сезону, що залишає його в небезпечній залежності від цінових стрибків та холодних періодів .
СПГ-вантажі перенаправляються до Азії. Азійські покупці, які самі стикаються з дефіцитом пропозиції та зростанням попиту, спричиненим Ель-Ніньйо, перебивають європейців на спотовому ринку СПГ, відволікаючи американські обсяги від європейських терміналів . Європа втратила статус преміального ринку для гнучкого СПГ.
Попередження Commerzbank. Норман Лібке з Commerzbank заявив, що навіть якщо Ормузька протока знову почне функціонувати стабільно, ціни на газ у Європі залишатимуться високими через пошкоджену інфраструктуру Катару, низький рівень європейських запасів та високий азійський попит. Полегшення він прогнозує лише в довгостроковій перспективі .
Заборона ЄС на російський газ посилює тиск. Європа вже фактично втратила більшість російського трубопровідного газу та СПГ через санкції ЄС, що усунуло історично найбільший буфер пропозиції. Відключення Рас-Лаффана одночасно заблокувало й іншого великого альтернативного постачальника .
Підсумовуючи: Удари Ізраїлю по Південному Парсу 18 березня 2026 року та руйнівна відповідь Ірану, яка знищила дві лінії зрідження газу на Рас-Лаффані, вивели з ладу ~17% експортних потужностей Катару (термін ремонту 3–5 років), призвели до рекордно низького рівня заповнення європейських сховищ (~57–58% проти середнього за п'ять років), перенаправили американський СПГ до Азії, спричинили зростання нафти Brent майже на 6% та європейських газових ф'ючерсів TTF на 35% за день, а також вивели акції Cheniere (+36% з початку року) та Venture Global (+130% з початку року) на багаторічні максимуми. Аналітики Commerzbank, Equinor та Wood Mackenzie попереджають, що ринок досі не повністю врахував багаторічні пошкодження інфраструктури та постійні геополітичні ризики.