Стратегія, за наявними даними, реалізовується щонайменше на двох ключових фронтах: перевірка відданості НАТО принципу колективної оборони та дестабілізація Молдови, яка стратегічно розташована між Україною та членом НАТО Румунією .

Молдова: другий за пріоритетністю об'єкт після України

Молдова посідає центральне та зростаюче місце в ширших планах Кремля. Згідно зі звітом NYT та даними західних розвідок, поточна ієрархія пріоритетів Кремля визначає два головні завдання: завоювання України — перше, а встановлення контролю над Молдовою — друге .

Молдова має критичне стратегічне значення. Вона розглядається як плацдарм для подальшого тиску на Київ та Європу . Крім того, Кремль, за даними розслідування, не відмовився від амбіції створити сухопутний коридор через південь України до невизнаного Придністров'я, де вже дислокуються російські війська .

Як працює таємна операція з дестабілізації Молдови

Розслідування детально описує багатошарову кампанію Кремля, спрямовану на зрив курсу проєвропейського уряду президентки Маї Санду. Операція поєднує кілька різних тактик:

• Тренувальні табори в Сербії, Боснії та Росії: ГРУ (російська воєнна розвідка) організувало навчання для молодих молдован у Сербії, Боснії та в Московській області. Учасникам платили приблизно 400 євро за інструктаж із поводження зі зброєю, вуличних боїв та протидії правоохоронцям .
• Масштабна схема підкупу виборців: Операцією керує Сергій Кирієнко, заступник голови адміністрації президента Росії. Як ключового посередника він використовує олігарха-втікача Ілана Шора, якого в Молдові вже засудили до 15 років ув'язнення за шахрайство на 1 мільярд доларів. У поточній фазі схема передбачає плату понад 150 000 громадянам Молдови за голосування за проросійських кандидатів і проти європейської інтеграції . Це продовження попередніх подібних схем: у 2024 році поліція Молдови виявила переказ 39 мільйонів доларів через російський банк «Промсвязьбанк» для підкупу голосів на президентських виборах та референдумі щодо ЄС . Звіт Служби інформації та безпеки Молдови (СІБ) за 2025 рік підтвердив масштабне втручання Росії у той референдум .
• Вплив через найманих священників, кібератаки та пропаганду: Кампанія також включає оплату православним священникам за поширення проросійських наративів, координацію кібератак та роботу мереж дезінформації в громадянському суспільстві . Загальна мета — завербувати політиків, журналістів та експертів для поширення меседжів Кремля та поглиблення внутрішніх розколів у країні .

Енергетична інфраструктура як зброя: удари по Україні та Молдові

Розслідування пов'язує ширшу енергетичну війну Росії проти України безпосередньо з дестабілізацією Молдови. Стратегія включає атаки на українську інфраструктуру, які мають прямий руйнівний вплив на Молдову.

• Удари по енергомережі України: З грудня 2025 по лютий 2026 року Росія завдала 15 масованих ударів по енергетичній інфраструктурі України — це більш ніж утричі перевищує середній показник атак за попередні три зими . Звіт Управління верховного комісара ООН з прав людини від червня 2026 року підтвердив, що російські збройні сили систематично атакували об'єкти генерації, передачі та розподілу електроенергії протягом зими 2025–2026 років, часто використовуючи сотні одиниць зброї в скоординованих хвилях .
• Удар по лінії електропередач, що живить Молдову: У березні 2026 року ці атаки досягли критичної точки для Молдови. Удар російського безпілотника по енергетичній інфраструктурі на півдні України вивів з ладу високовольтну лінію Ісакча-Вулканешти, яка забезпечує до 70% потреб Молдови в електроенергії, з'єднуючи її з Румунією . Парламент Молдови проголосував (72 голоси зі 101) за введення 60-денного надзвичайного стану в енергетичному секторі .
• Екологічна загроза: На початку березня 2026 року окрема атака безпілотника на Новодністровську гідроелектростанцію на заході України спричинила масштабний витік нафти в річку Дністер, яка є джерелом 70% питної води Молдови. Це додало до енергетичної кризи ще й екологічну та загрозу здоров'ю населення .

Ширша загроза: можливий напад на члена НАТО (2026–2029)

Розслідування про Молдову є частиною масштабнішого попередження західних розвідок. 6 серпня 2026 року The Wall Street Journal повідомив про нові оцінки американської розвідки, які попереджають, що Путін може розпочати обмежену атаку на члена НАТО — крок, покликаний перевірити статтю 5 про колективну оборону та розколоти альянс.

Терміни такого нападу визначені періодом між осінню 2026 та 2029 роком . Сценарії варіюються від кібератак і таємного саботажу до невеликого наземного вторгнення в одну з країн східного флангу НАТО, наприклад, Балтію чи Польщу .

Гібридні загрози та побоювання провокацій під чужим прапором на східному фланзі НАТО

Поруч із загрозою прямого військового зондажу, спостерігається прискорення кампаній гібридних операцій. Ключовим побоюванням є можлива провокація Росії під чужим прапором.

• Попередження про фальшивий прапор: 6 серпня 2026 року міністр оборони Литви Робертас Каунас заявив, що Росія може використати захоплені українські безпілотники для проведення операції під чужим прапором проти країн Балтії . Віцепрем'єр-міністр і міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш зробив аналогічну заяву 21 липня .
• Прискорення порушень повітряного простору: Загальна тенденція порушень повітряного простору країн НАТО російськими літаками, безпілотниками та ракетами різко зросла. Зафіксовані інциденти зросли з лише 4 у 2022 році до 18 у 2025-му. Ситуація різко загострилася в другій половині 2025 року: 30 підозрюваних або підтверджених порушень було зафіксовано лише з вересня 2025 по січень 2026 року .

Терміни ескалації: «Вже восени 2026 року»

Польські та балтійські посадовці попередили, що Путін може спробувати спровокувати кризу вже восени 2026 року . Це узгоджується з попередніми оцінками. У червні 2025 року генерал-інспектор Бундесверу Карстен Броєр попередив BBC про реалістичність нападу Росії на НАТО протягом чотирьох років, посилаючись на масштабне нарощування Росією виробництва танків .

Ключова невизначеність і джерела: Оригінальне розслідування NYT спирається на анонімних посадовців із двох країн. Кремль заперечує ці звинувачення. Однак репортаж підкріплений відповідними оцінками розвідок США та Європи, даними з відкритих джерел про енергетичні удари та порушення повітряного простору, а також незалежними журналістськими розслідуваннями щодо виборів у Молдові.

Стратегія, за наявними даними, реалізовується щонайменше на двох ключових фронтах: перевірка відданості НАТО принципу колективної оборони та дестабілізація Молдови, яка стратегічно розташована між Україною та членом НАТО Румунією .

Молдова: другий за пріоритетністю об'єкт після України

Молдова посідає центральне та зростаюче місце в ширших планах Кремля. Згідно зі звітом NYT та даними західних розвідок, поточна ієрархія пріоритетів Кремля визначає два головні завдання: завоювання України — перше, а встановлення контролю над Молдовою — друге .

Молдова має критичне стратегічне значення. Вона розглядається як плацдарм для подальшого тиску на Київ та Європу . Крім того, Кремль, за даними розслідування, не відмовився від амбіції створити сухопутний коридор через південь України до невизнаного Придністров'я, де вже дислокуються російські війська .

Як працює таємна операція з дестабілізації Молдови

Розслідування детально описує багатошарову кампанію Кремля, спрямовану на зрив курсу проєвропейського уряду президентки Маї Санду. Операція поєднує кілька різних тактик:

• Тренувальні табори в Сербії, Боснії та Росії: ГРУ (російська воєнна розвідка) організувало навчання для молодих молдован у Сербії, Боснії та в Московській області. Учасникам платили приблизно 400 євро за інструктаж із поводження зі зброєю, вуличних боїв та протидії правоохоронцям .
• Масштабна схема підкупу виборців: Операцією керує Сергій Кирієнко, заступник голови адміністрації президента Росії. Як ключового посередника він використовує олігарха-втікача Ілана Шора, якого в Молдові вже засудили до 15 років ув'язнення за шахрайство на 1 мільярд доларів. У поточній фазі схема передбачає плату понад 150 000 громадянам Молдови за голосування за проросійських кандидатів і проти європейської інтеграції . Це продовження попередніх подібних схем: у 2024 році поліція Молдови виявила переказ 39 мільйонів доларів через російський банк «Промсвязьбанк» для підкупу голосів на президентських виборах та референдумі щодо ЄС . Звіт Служби інформації та безпеки Молдови (СІБ) за 2025 рік підтвердив масштабне втручання Росії у той референдум .
• Вплив через найманих священників, кібератаки та пропаганду: Кампанія також включає оплату православним священникам за поширення проросійських наративів, координацію кібератак та роботу мереж дезінформації в громадянському суспільстві . Загальна мета — завербувати політиків, журналістів та експертів для поширення меседжів Кремля та поглиблення внутрішніх розколів у країні .

Енергетична інфраструктура як зброя: удари по Україні та Молдові

Розслідування пов'язує ширшу енергетичну війну Росії проти України безпосередньо з дестабілізацією Молдови. Стратегія включає атаки на українську інфраструктуру, які мають прямий руйнівний вплив на Молдову.

• Удари по енергомережі України: З грудня 2025 по лютий 2026 року Росія завдала 15 масованих ударів по енергетичній інфраструктурі України — це більш ніж утричі перевищує середній показник атак за попередні три зими . Звіт Управління верховного комісара ООН з прав людини від червня 2026 року підтвердив, що російські збройні сили систематично атакували об'єкти генерації, передачі та розподілу електроенергії протягом зими 2025–2026 років, часто використовуючи сотні одиниць зброї в скоординованих хвилях .
• Удар по лінії електропередач, що живить Молдову: У березні 2026 року ці атаки досягли критичної точки для Молдови. Удар російського безпілотника по енергетичній інфраструктурі на півдні України вивів з ладу високовольтну лінію Ісакча-Вулканешти, яка забезпечує до 70% потреб Молдови в електроенергії, з'єднуючи її з Румунією . Парламент Молдови проголосував (72 голоси зі 101) за введення 60-денного надзвичайного стану в енергетичному секторі .
• Екологічна загроза: На початку березня 2026 року окрема атака безпілотника на Новодністровську гідроелектростанцію на заході України спричинила масштабний витік нафти в річку Дністер, яка є джерелом 70% питної води Молдови. Це додало до енергетичної кризи ще й екологічну та загрозу здоров'ю населення .

Ширша загроза: можливий напад на члена НАТО (2026–2029)

Розслідування про Молдову є частиною масштабнішого попередження західних розвідок. 6 серпня 2026 року The Wall Street Journal повідомив про нові оцінки американської розвідки, які попереджають, що Путін може розпочати обмежену атаку на члена НАТО — крок, покликаний перевірити статтю 5 про колективну оборону та розколоти альянс.

Терміни такого нападу визначені періодом між осінню 2026 та 2029 роком . Сценарії варіюються від кібератак і таємного саботажу до невеликого наземного вторгнення в одну з країн східного флангу НАТО, наприклад, Балтію чи Польщу .

Гібридні загрози та побоювання провокацій під чужим прапором на східному фланзі НАТО

Поруч із загрозою прямого військового зондажу, спостерігається прискорення кампаній гібридних операцій. Ключовим побоюванням є можлива провокація Росії під чужим прапором.

• Попередження про фальшивий прапор: 6 серпня 2026 року міністр оборони Литви Робертас Каунас заявив, що Росія може використати захоплені українські безпілотники для проведення операції під чужим прапором проти країн Балтії . Віцепрем'єр-міністр і міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш зробив аналогічну заяву 21 липня .
• Прискорення порушень повітряного простору: Загальна тенденція порушень повітряного простору країн НАТО російськими літаками, безпілотниками та ракетами різко зросла. Зафіксовані інциденти зросли з лише 4 у 2022 році до 18 у 2025-му. Ситуація різко загострилася в другій половині 2025 року: 30 підозрюваних або підтверджених порушень було зафіксовано лише з вересня 2025 по січень 2026 року .

Терміни ескалації: «Вже восени 2026 року»

Польські та балтійські посадовці попередили, що Путін може спробувати спровокувати кризу вже восени 2026 року . Це узгоджується з попередніми оцінками. У червні 2025 року генерал-інспектор Бундесверу Карстен Броєр попередив BBC про реалістичність нападу Росії на НАТО протягом чотирьох років, посилаючись на масштабне нарощування Росією виробництва танків .

Ключова невизначеність і джерела: Оригінальне розслідування NYT спирається на анонімних посадовців із двох країн. Кремль заперечує ці звинувачення. Однак репортаж підкріплений відповідними оцінками розвідок США та Європи, даними з відкритих джерел про енергетичні удари та порушення повітряного простору, а також незалежними журналістськими розслідуваннями щодо виборів у Молдові.