«Розвал НАТО та ЄС зсередини»: Секретний план Путіна на 2026 рік

Журналістське розслідування The New York Times, оприлюднене 14 серпня 2026 року, створило найбільш детальну на сьогодні картину стратегії президента Росії Володимира Путіна на 2026 рік: підірвати та врешті зруйнувати два стовпи західної безпеки — НАТО та Європейський Союз. Ба більше, це має статися «зсередини». Матеріал базується на даних посадовців із двох країн, ознайомлених із секретною нарадою в Кремлі, та підтверджений численними джерелами в західних розвідках. Розслідування описує скоординовану кампанію таємних операцій, енергетичної війни та стратегічного тиску, де невелика Молдова виступає центральним полігоном для випробувань.

Директива Путіна на 2026 рік: «Розвал НАТО та ЄС зсередини»

У грудні 2025 року Путін скликав секретний брифінг за участі керівників розвідки та військових командувачів. Як стверджують посадовці з двох країн, яким відомо про зміст зустрічі, його прямою метою на 2026 рік був «розвал НАТО та ЄС зсередини» . Це був не пасивний намір, а активна директива: російські спецслужби та армія отримали наказ цілеспрямовано підривати альянси зсередини .

Стратегія, за наявними даними, реалізовується щонайменше на двох ключових фронтах: перевірка відданості НАТО принципу колективної оборони та дестабілізація Молдови, яка стратегічно розташована між Україною та членом НАТО Румунією .

Молдова: другий за пріоритетністю об'єкт після України

Молдова посідає центральне та зростаюче місце в ширших планах Кремля. Згідно зі звітом NYT та даними західних розвідок, поточна ієрархія пріоритетів Кремля визначає два головні завдання: завоювання України — перше, а встановлення контролю над Молдовою — друге .

Молдова має критичне стратегічне значення. Вона розглядається як плацдарм для подальшого тиску на Київ та Європу . Крім того, Кремль, за даними розслідування, не відмовився від амбіції створити сухопутний коридор через південь України до невизнаного Придністров'я, де вже дислокуються російські війська .

Як працює таємна операція з дестабілізації Молдови

Розслідування детально описує багатошарову кампанію Кремля, спрямовану на зрив курсу проєвропейського уряду президентки Маї Санду. Операція поєднує кілька різних тактик:

• Тренувальні табори в Сербії, Боснії та Росії: ГРУ (російська воєнна розвідка) організувало навчання для молодих молдован у Сербії, Боснії та в Московській області. Учасникам платили приблизно 400 євро за інструктаж із поводження зі зброєю, вуличних боїв та протидії правоохоронцям .
• Масштабна схема підкупу виборців: Операцією керує Сергій Кирієнко, заступник голови адміністрації президента Росії. Як ключового посередника він використовує олігарха-втікача Ілана Шора, якого в Молдові вже засудили до 15 років ув'язнення за шахрайство на 1 мільярд доларів. У поточній фазі схема передбачає плату понад 150 000 громадянам Молдови за голосування за проросійських кандидатів і проти європейської інтеграції . Це продовження попередніх подібних схем: у 2024 році поліція Молдови виявила переказ 39 мільйонів доларів через російський банк «Промсвязьбанк» для підкупу голосів на президентських виборах та референдумі щодо ЄС . Звіт Служби інформації та безпеки Молдови (СІБ) за 2025 рік підтвердив масштабне втручання Росії у той референдум .
• Вплив через найманих священників, кібератаки та пропаганду: Кампанія також включає оплату православним священникам за поширення проросійських наративів, координацію кібератак та роботу мереж дезінформації в громадянському суспільстві . Загальна мета — завербувати політиків, журналістів та експертів для поширення меседжів Кремля та поглиблення внутрішніх розколів у країні .

Енергетична інфраструктура як зброя: удари по Україні та Молдові

Розслідування пов'язує ширшу енергетичну війну Росії проти України безпосередньо з дестабілізацією Молдови. Стратегія включає атаки на українську інфраструктуру, які мають прямий руйнівний вплив на Молдову.

• Удари по енергомережі України: З грудня 2025 по лютий 2026 року Росія завдала 15 масованих ударів по енергетичній інфраструктурі України — це більш ніж утричі перевищує середній показник атак за попередні три зими . Звіт Управління верховного комісара ООН з прав людини від червня 2026 року підтвердив, що російські збройні сили систематично атакували об'єкти генерації, передачі та розподілу електроенергії протягом зими 2025–2026 років, часто використовуючи сотні одиниць зброї в скоординованих хвилях .
• Удар по лінії електропередач, що живить Молдову: У березні 2026 року ці атаки досягли критичної точки для Молдови. Удар російського безпілотника по енергетичній інфраструктурі на півдні України вивів з ладу високовольтну лінію Ісакча-Вулканешти, яка забезпечує до 70% потреб Молдови в електроенергії, з'єднуючи її з Румунією . Парламент Молдови проголосував (72 голоси зі 101) за введення 60-денного надзвичайного стану в енергетичному секторі .
• Екологічна загроза: На початку березня 2026 року окрема атака безпілотника на Новодністровську гідроелектростанцію на заході України спричинила масштабний витік нафти в річку Дністер, яка є джерелом 70% питної води Молдови. Це додало до енергетичної кризи ще й екологічну та загрозу здоров'ю населення .

Ширша загроза: можливий напад на члена НАТО (2026–2029)

Розслідування про Молдову є частиною масштабнішого попередження західних розвідок. 6 серпня 2026 року The Wall Street Journal повідомив про нові оцінки американської розвідки, які попереджають, що Путін може розпочати обмежену атаку на члена НАТО — крок, покликаний перевірити статтю 5 про колективну оборону та розколоти альянс.

Терміни такого нападу визначені періодом між осінню 2026 та 2029 роком . Сценарії варіюються від кібератак і таємного саботажу до невеликого наземного вторгнення в одну з країн східного флангу НАТО, наприклад, Балтію чи Польщу .

Гібридні загрози та побоювання провокацій під чужим прапором на східному фланзі НАТО

Поруч із загрозою прямого військового зондажу, спостерігається прискорення кампаній гібридних операцій. Ключовим побоюванням є можлива провокація Росії під чужим прапором.

• Попередження про фальшивий прапор: 6 серпня 2026 року міністр оборони Литви Робертас Каунас заявив, що Росія може використати захоплені українські безпілотники для проведення операції під чужим прапором проти країн Балтії . Віцепрем'єр-міністр і міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш зробив аналогічну заяву 21 липня .
• Прискорення порушень повітряного простору: Загальна тенденція порушень повітряного простору країн НАТО російськими літаками, безпілотниками та ракетами різко зросла. Зафіксовані інциденти зросли з лише 4 у 2022 році до 18 у 2025-му. Ситуація різко загострилася в другій половині 2025 року: 30 підозрюваних або підтверджених порушень було зафіксовано лише з вересня 2025 по січень 2026 року .

Терміни ескалації: «Вже восени 2026 року»

Польські та балтійські посадовці попередили, що Путін може спробувати спровокувати кризу вже восени 2026 року . Це узгоджується з попередніми оцінками. У червні 2025 року генерал-інспектор Бундесверу Карстен Броєр попередив BBC про реалістичність нападу Росії на НАТО протягом чотирьох років, посилаючись на масштабне нарощування Росією виробництва танків .

Ключова невизначеність і джерела: Оригінальне розслідування NYT спирається на анонімних посадовців із двох країн. Кремль заперечує ці звинувачення. Однак репортаж підкріплений відповідними оцінками розвідок США та Європи, даними з відкритих джерел про енергетичні удари та порушення повітряного простору, а також незалежними журналістськими розслідуваннями щодо виборів у Молдові.