Війна США з Іраном у середині серпня 2026: Трамп про «сталеву стіну» навколо Ормузу, перша смертельна атака хуситів та розворот до економічного тиску

До середини серпня 2026 року війна між США та Іраном, яка розпочалась 28 лютого 2026 року, дійшла до складного глухого кута. Президент Дональд Трамп заявив, що США мають «повний контроль» над Ормузькою протокою, назвавши військово-морську блокаду «сталевою стіною» . Іран негайно відкинув цю заяву, назвавши її «брехнею та вигадками» . Організація з управління Перською затокою, створена Іраном, заявила, що «Ормузька протока залишається заблокованою і не буде відкрита, доки не будуть прийняті умови Ірану» . Військовий речник Ірану Ебрахім Зольфагарі наголосив, що протока перебуває під «повним управлінням та контролем» Ірану .

Дані судноплавства суперечать заявам Трампа. Трафік через протоку залишається мізерним і сягнув майже тримісячного мінімуму . Згідно з даними розвідувальної фірми Kpler, 11 серпня протоку перетнули лише 14 суден, що трохи більше, ніж у вихідні, але все ще далеко від довоєнного рівня .

Контрвимоги Ірану та застій у переговорах

Мирні переговори між США та Іраном зайшли в новий глухий кут . Іран вимагає від США зняття санкцій з Тегерана та виконання низки інших умов, перш ніж протока буде відкрита . Трамп, у свою чергу, зажадав, щоб Іран виплатив компенсацію за втрати США під час конфлікту . Високопоставлене іранське джерело повідомило про «абсолютний нуль прогресу» у спробах відновити тимчасову угоду, досягнуту в червні 2026 року .

Перша смертельна атака хуситів на судноплавство в Червоному морі

11 серпня 2026 року хусити завдали удару по єгипетському вантажному судну «Тіхама» (під прапором Танзанії) у Баб-ель-Мандебській протоці трьома балістичними ракетами . Внаслідок атаки загинуло шестеро людей: четверо членів екіпажу (троє пакистанців та один індонезієць) та двоє рятувальників, які загинули в результаті другого удару «подвійного удару» під час рятувальної операції . Ще десятеро людей отримали поранення . Це перша смертельна атака хуситів на комерційне судноплавство з початку війни 28 лютого 2026 року . Судно перевозило продовольство .

Ширші економічні та військові наслідки

Конфлікт має далекосяжні економічні наслідки:

• Ціни на нафту залишаються волатильними: 12 серпня нафта марки Brent закрилася на рівні 88,98 долара за барель, а 9 серпня ціни зросли на 5% після того, як США та Іран обмінялися вимогами компенсацій . Goldman Sachs прогнозує, що Brent залишатиметься в діапазоні 80–90 доларів до прояснення ситуації щодо угоди з Іраном або значної ескалації .
• Глобальна енергетична криза: Saudi Aramco повідомила, що війна коштувала світовому ринку 2,6 мільярда барелів нафти з лютого 2026 року . Міжнародне енергетичне агентство попереджає, що світові запаси нафти стрімко скорочуються .
• Ширша економічна шкода: Конфлікт спричинив зростання інфляції та ставок за іпотекою в США, призвів до нормування пального в Азії та Африці, а також порушив ланцюги постачання на кількох континентах .
• Військова активність: Військові США завдали удару по контейнеровозу, який намагався пройти через іранську блокаду. Командувач прикордонників Ірану відкинув будь-яку перспективу наземного наступу США на Іран .

Зміна стратегії США: перехід до економічного тиску

До середини серпня 2026 року Трамп сигналізував про серйозний стратегічний поворот — від масованих військових ударів до економічного тиску для завершення війни . У серії інтерв'ю Трамп описав свій підхід як «low-keying it» (грати на зниження), стверджуючи, що адміністрація спостерігає за зростанням економічних труднощів Ірану, а не запускає нові військові операції . Він окреслив вибір як «дати Тегерану економічно провалитися» або «вдарити їх дуже сильно» . Адміністрація робить ставку на те, що місяці бомбардувань довели Іран до тієї точки, де посилені санкції та морська блокада можуть змусити його капітулювати . Критики зазначають, що Трамп розпочав війну, стверджуючи, що 50 років економічного тиску провалилися — і тепер спостерігають, як він повертається до тієї самої стратегії .