Міністерство закордонних справ ОАЕ різко засудило те, що воно назвало «ворожою іранською атакою» . В офіційній заяві Абу-Дабі звинуватив Іран у «актах піратства», назвавши удари «відвертим порушенням» резолюції Ради Безпеки ООН №2817, яка гарантує свободу судноплавства
. Особливий акцент було зроблено на причетності Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) — МЗС ОАЕ прямо заявило, що атаки на комерційні судна є актами піратства саме з боку КВІР
. ОАЕ закликали Іран негайно припинити всі ворожі дії та відкрити Ормузьку протоку для вільного судноплавства
.
Іран наразі утримується від офіційних коментарів щодо цих конкретних звинувачень . Однак ці атаки є лише частиною набагато більшої картини. 28 лютого 2026 року США та Ізраїль розпочали війну проти Ірану
. У відповідь Тегеран фактично закрив Ормузьку протоку для всіх суден, крім власних
. Іран заявляє, що прохід дозволений лише під його контролем і за окрему плату
. Спільний план Ірану та Оману зі збору коштів за прохід суден уже впроваджується
. КВІР неодноразово наголошував, що протока залишатиметься закритою, доки США не виконають вимоги Тегерана, зокрема щодо зняття санкцій та компенсації за військові збитки
. У відповідь США запровадили морську блокаду іранських портів
.
Ормузька протока — критично важливий «вузький прохід», через який у мирний час транспортується близько 20% усієї сирої нафти та скрапленого природного газу (ЗПГ) у світі . Наразі рух суден через протоку майже повністю зупинений
. Страхування морських вантажів стало непомірно дорогим або взагалі недоступним
. Це призвело до історичних збоїв у глобальних ланцюгах постачання енергоносіїв
та різкого зростання цін на нафту
.
У відповідь на блокаду країни Перської затоки прискорено розвивають альтернативні маршрути. Зараз на стадії будівництва або прискорення перебуває щонайменше сім великих трубопровідних проектів :