Як удари українських дронів по російських нафтопереробних заводах змінили нафтові ринки, вартість перевезень і світову торгівлю пальним

Систематична дронова кампанія України, спрямована на російські нафтопереробні заводи (НПЗ), трубопроводи та експортні термінали, призвела до колапсу переробних потужностей Росії, залишивши видобуток сирої нафти відносно неушкодженим. Результат — історичний розворот: найбільший виробник нафти тепер імпортує бензин з Індії, внутрішні витрати на вантажоперевезення зростають, а інфляція пришвидшується.

Падіння обсягів переробки

Переробка сирої нафти в Росії впала до приблизно 3,6 мільйона барелів на день у липні 2026 року — найнижчого місячного рівня з травня 2002 року і приблизно на третину нижче сезонної норми . У період з 2020 по 2025 рік російські НПЗ зазвичай переробляли від 5,3 до 5,6 мільйона барелів на день у той же період .

Українські дронові удари з серпня 2025 року вразили понад 30 нафтопереробних заводів, знищивши, за даними аналітичної фірми Ciala, майже 38% загальної переробної потужності . Розрахунки Reuters показують, що з січня по травень 2026 року атаки вивели з ладу близько 700 000 барелів на добу потужностей на 16 НПЗ, що більш ніж удвічі перевищує кількість, уражену за аналогічний період 2025 року .

Вплив на видобуток та експорт нафти

Хоча видобуток сирої нафти скоротився, він не зазнав колапсу. Reuters зазначає, що удари по трубопроводах і сховищах зменшили нафтовидобуток Росії — третього у світі виробника — посилюючи тиск на федеральний бюджет, де податки від нафти і газу становлять приблизно чверть доходів .

Структура експорту різко змінилася. Через пошкодження НПЗ Росія змушена експортувати більше сирої нафти замість нафтопродуктів, спрямовуючи її через Арктику до азійських покупців, яких вона більше не може забезпечити готовим пальним . Експорт нафтопродуктів морським шляхом впав на 54,7% у липні 2025 року порівняно з тим же місяцем попереднього року, а середньодобові поставки скоротилися на 33,3% порівняно з червнем .

Внутрішні витрати на вантажоперевезення та інфляція

Ціни на пальне різко зросли. Оптові ціни на бензин досягли рекордних максимумів у серпні 2025 року після зупинки великих НПЗ . Лише у червні 2026 року ціни на моторне паливо зросли на 6,5%, додавши приблизно 0,3 відсоткових пункти до загального зростання цін, згідно з бюлетенем російського центрального банку .

Витрати на вантажоперевезення різко зросли, оскільки ціни на пальне підвищилися на 16–18% у період найбільших збоїв, що збільшило транспортні витрати логістичних компаній на 4,5–5,5% . Ставки фрахту в цілому зросли на 12–15% у середньому в липні 2026 року порівняно з попереднім місяцем, причому на деяких маршрутах і в окремих регіонах зростання сягало 50% .

Оскільки автомобільний транспорт забезпечує понад 70% усіх вантажоперевезень у Росії, зростання логістичних витрат створює серйозний інфляційний тиск на всю національну економіку . Місячна інфляція в червні 2026 року прискорилася до 10,6% у річному вираженні з урахуванням сезонності, порівняно з 2% у травні, за оцінками російського центрального банку .

Логістичні компанії скорочували маршрути далекого прямування та швидко підвищували тарифи . Російський уряд заборонив експорт бензину та дизельного пального, щоб спробувати стримати дефіцит .

Перше постачання бензину з Індії до Росії

Позиція Росії змінилася: з чистого експортера нафтопродуктів вона перетворилася на чистого імпортера, змусивши Москву шукати бензин у безпрецедентних джерелах . Перший зафіксований випадок експорту бензину з Індії до Росії відбувся 5 серпня 2026 року — танкер доставив приблизно 350 000 барелів бензину з нафтопереробного заводу Nayara Energy у Вадінарі, Гуджарат .

Пальне транспортувалося за допомогою перевантажень з судна на судно біля берегів Єгипту з використанням танкерів, пов'язаних з Росією, що є обхідним шляхом санкцій . Заплановано ще щонайменше дві партії з Індії, кожна приблизно по 42 000 тонн . Марокко також стало постачальником бензину для Росії, підкреслюючи, як далеко Москві тепер доводиться простягати руку, щоб закрити внутрішній дефіцит пального .

Ширші економічні наслідки

Паливна криза прискорила інфляцію, сповільнила промислове виробництво і штовхнула ВВП Росії глибше в стагнацію . Російський нафтовий сектор зазнав понад 13 мільярдів доларів прямих і непрямих збитків від українських дронових атак у 2025 році, за даними високопосадовців російського страхового брокера Mains, яких цитує "Коммерсантъ" . За першу половину 2026 року українські дрони здійснили щонайменше 194 атаки на російські НПЗ — у 11 разів частіше, ніж за аналогічний період попереднього року .

Ключові висновки

• Головною жертвою стала переробка, а не видобуток нафти. Українські удари скоротили переробку сирої нафти в Росії до 24-річного мінімуму в 3,6 млн барелів на добу, що приблизно на третину нижче нормальних сезонних рівнів.
• Вартість пального та вантажоперевезень різко зросла. Оптові ціни на бензин досягли рекордних максимумів, а ставки фрахту зросли на 12–15% у липні 2026 року, створюючи значний інфляційний тиск.
• Росія стала чистим імпортером пального вперше, змусивши Москву імпортувати бензин з Індії — історичний розворот торговельних потоків — і заборонити власний експорт пального.
• Кампанія завдала збитків на 13 мільярдів доларів нафтовому сектору Росії у 2025 році, але видобуток сирої нафти залишається відносно цілим, і Росія продовжує компенсувати пошкодження за допомогою резервних переробних потужностей .

Українські дронові удари не знищили видобуток сирої нафти в Росії, але вони спустошили її нафтопереробний сектор — спричинивши внутрішній дефіцит пального, зростання витрат на вантажоперевезення та інфляцію, а також змусивши найбільшого виробника нафти імпортувати бензин з Індії.