Економічне зростання Росії: військовий імпульс приховує глибокі структурні проблеми

Економіка Росії зросла на 1,3% у річному вимірі в другому кварталі 2026 року, відновившись після скорочення на 0,2% у першому кварталі — першого спаду з 2023 року . Цей показник перевищив як прогноз Центрального банку (0,8%), так і прогноз Міністерства економічного розвитку (0,9%) . Однак скромне перевищення прогнозів — лише частина історії. За зовнішніми показниками ховається скорочення цивільної промисловості, падіння нафтопереробки до найнижчого рівня за 24 роки через удари українських дронів та зниження урядом прогнозу зростання на 2026 рік до лише 0,4% .

Що спричинило відновлення

• Військові бюджетні витрати. Виробництво у військово-промисловому комплексі залишалося головним двигуном, з державними ресурсами, спрямованими на виробництво зброї та суміжні галузі . Ця оборонна активність підтримала загальний показник.
• Споживчий попит. Домогосподарства зробили внесок у зростання завдяки підвищенню заробітних плат на дефіцитному ринку праці та державним трансфертам. Роздрібний товарообіг зріс на 7,2% у річному вимірі .
• Ефект низької бази. Порівняння проводилося зі слабким другим кварталом 2025 року, що полегшило досягнення позитивної динаміки .

Структурні слабкості під поверхнею

Скорочення цивільної промисловості. Невоєнні сектори продовжили скорочуватися. Згідно з даними Росстату за перше півріччя 2026 року, видобувна промисловість, металургія та виробництво будівельних матеріалів зазнали значного спаду через низький інвестиційний попит та перерозподіл ресурсів на користь військово-промислового комплексу . The Guardian та інші видання описали це як "програш цивільної економіки у війні за ресурси" оборонному сектору . Загальний обсяг промислового виробництва за перше півріччя 2026 року зріс лише на 0,4%, причому позитивна динаміка була зумовлена виключно зростанням оборонного сектору .

Нафтопереробка на 24-річному мінімумі. Українські удари безпілотників по нафтопереробних заводах знизили обсяги переробки російської нафти до найнижчого рівня за понад два десятиліття . У липні, за оцінками, перероблялося близько 3,6 млн барелів на день, що приблизно на третину нижче сезонної норми . Червень став місяцем з найбільшою кількістю атак з початку війни — зафіксовано 13 ударів по НПЗ . Удар 16 червня по Московському нафтопереробному заводу "Газпром нафти" — найбільшому постачальнику пального для столиці — повністю зупинив його роботу . Пошкодження інфраструктури трубопроводів, зокрема Каспійського трубопровідного консорціуму, також скоротило відвантаження нафти на п'яту частину у липні . Станом на серпень Україна атакувала 24 з 34 російських НПЗ, що охоплюють 81% загальної потужності країни .

Інфляція та монетарне посилення. Центральний банк прогнозував інфляцію на рівні 6–7% у 2026 році, значною мірою через зростання цін на пальне внаслідок порушення роботи НПЗ . У липні він знизив свій прогноз ВВП на рік до діапазону 0,0–1,0% .

Перспективи: численні ризики для відновлення

Власні прогнози уряду різко знижено. У травні Мінекономрозвитку знизило прогноз зростання на 2026 рік з 1,3% до лише 0,4%, посилаючись на тиск санкцій та економічні наслідки війни . МВФ у квітні переглянув свій прогноз на 2026 рік до 1,1%, але це було до того, як повний вплив кампанії безпілотників матеріалізувався .

Ескалація кампанії дронів. Хвиля українських ударів по НПЗ, трубопроводах і танкерах не вщухає — атаки тривали і в серпні, зокрема по Ярославському НПЗ . Супутниковий аналіз "Медузи" показав, що деякі удари зупиняють виробництво на місяці .

Ризик нової мобілізації. Аналітики попереджають, що новий раунд мобілізації ще більше загострить критичний дефіцит робочої сили, додатково стискаючи цивільне виробництво та посилюючи інфляційний тиск .

Економісти попереджають про стагнацію. Численні незалежні економісти та аналітичні центри описують відновлення як крихке та, ймовірно, короткочасне. The Moscow Times повідомляє, що "відновлення, можливо, вже досягає піку", оскільки саме зростання оборонного сектору починає втрачати імпульс .

Підсумок

ВВП Росії у другому кварталі перевершив низькі очікування, але майже виключно завдяки військовим витратам. За зовнішніми показниками ховається скорочення цивільної промисловості, падіння нафтопереробки до багаторічних мінімумів через українські атаки дронів та прискорення інфляції. Власний річний прогноз уряду становить лише 0,4%, а ризик нової мобілізації або подальшого пошкодження енергетичної інфраструктури робить перспективи вкрай несприятливими .