Генерал КВІР: у разі ядерного удару США всі американські бази будуть захоплені, а війна триватиме до 2029 року

У рідкісному та широкому за обсягом інтерв'ю телеканалу PBS NewsHour бригадний генерал Мохаммад Реза Нагді — старший радник командувача Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) — виклав три головні попередження та стратегії, які разом окреслюють поточну позицію Ірану щодо Сполучених Штатів: погроза глобальної відплати у відповідь на будь-який ядерний удар США, обґрунтування відмови від ядерної зброї через народну мобілізацію та навмисний план затягнути війну до наступного президентського терміну в США.

Ядерне попередження: «Усі американські військові бази будуть захоплені»

Нагді попередив, що якщо Сполучені Штати застосують ядерну зброю проти Ірану, американські військові бази по всьому світу будуть захоплені або зайняті . Він назвав потенційний ядерний удар США «дуже серйозною помилкою», яка спровокує масову глобальну відсіч, навівши уроки Другої світової війни для аргументації, що бази США по всьому світу зазнають атак або будуть захоплені .

«Наступного ранку після того, як вони застосують бомбу, усі військові бази Америки по всьому світу будуть захоплені. Сьогодні все інакше, ніж під час Другої світової війни», — сказав Нагді PBS, згідно зі стенограмою інтерв'ю .

Це попередження повторює давню доктрину КВІР: Сполучені Штати мають глобальні вразливості, які Іран може використовувати за допомогою асиметричних засобів, навіть не маючи ядерних можливостей, які можна порівняти з американськими.

Обґрунтування відмови від ядерної зброї

Нагді стверджував, що Ірану не потрібно створювати ядерну бомбу, оскільки він покладається на народну підтримку та масову мобілізацію як головне джерело стримування . В інтерв'ю PBS він заявив: «Ми повинні досягти стримування, щоб ворог ніколи не наважився напасти на нас, щоб ми могли жити в безпеці» — але він представив це стримування як таке, що походить від здатності Ірану вести тривалу асиметричну війну та нав'язувати витрати, а не від ядерного арсеналу .

Ця позиція узгоджується з давньою офіційною політикою Ірану щодо відмови від ядерної зброї, хоча міжнародні побоювання щодо іранської ядерної програми зберігаються вже десятиліттями.

Стратегія пережити Трампа

Нагді чітко окреслив стратегію навмисного затягування війни зі Сполученими Штатами до того моменту, поки президент Дональд Трамп не залишить посаду в січні 2029 року . Ключові елементи цього плану включають:

• Пережити адміністрацію США: Він сказав, що Іран може затягнути конфлікт до наступного президентського терміну США, щоб показати будь-якій майбутній адміністрації, що «є ціна» за ворожі дії проти Ірану .
• Виснажити США: Нагді стверджував, що Іран «навчився воювати з Америкою» за п'ять місяців війни і що «перемога на нашому боці» .
• Створити стримування через виснаження: Затяжні бойові дії подаються як спосіб створити довготривале стримування, щоб ворог «ніколи не наважився напасти на нас» .
• Розширити операції за межі кордонів: Він заявив, що КВІР отримав наказ розвивати наступальні спроможності для операцій за межами Ірану .

«Один із способів — затягнути цю війну до наступного президентського терміну, спричинити виснаження, щоб, якщо хтось інший захоче напасти на Іран, він знав, що це матиме ціну», — сказав Нагді .

Як ці погрози вписуються в ширшу стратегію Ірану

Заяви Нагді — це не ізольована риторика. Вони збігаються з серією скоординованих кроків Ірану на трьох фронтах: контроль над Ормузькою протокою, вимоги компенсації за розлив нафти та глухий кут у дипломатії.

Контроль над Ормузькою протокою: Парламент Ірану розглядає законопроєкт про заборону американських та ізраїльських суден в Ормузькій протоці та стягнення плати з інших країн, доки Тегеран не отримає компенсацію за військові збитки . Іран заявляє, що узгодив з Оманом угоду, яка визначає нові судноплавні шляхи, що забороняють прохід американських та ізраїльських суден, зі штрафами до 20% вартості вантажу для порушників . Іран пов'язав будь-яке відкриття водного шляху з поступками США, включаючи компенсацію, зняття санкцій та припинення морської блокади .

Компенсація за розлив нафти: 13 серпня 2026 року Іран зажадав компенсації від судноплавних країн після того, як нафтова пляма досягла його південного острова Кешм, посилаючись на погіршення екологічної ситуації в Ормузькій протоці . Міністерство закордонних справ Ірану заявило, що розлив «погіршив стан вод Перської затоки та Оманської затоки» . TankerTrackers, американська служба моніторингу, повідомила, що розлив, схоже, став наслідком іранської атаки на балкер Minoan Pioneer в оманських водах 3 серпня .

Зупинка дипломатії: Тимчасова угода між США та Іраном — 14-пунктовий «Ісламабадський меморандум про взаєморозуміння», підписаний у червні 2026 року, який проголошував завершення війни та встановлював 60-денне припинення вогню, — фактично зруйнувалася . Старше іранське джерело повідомляє, що в переговорах щодо його відновлення немає «жодного прогресу», і Тегеран не обговорює продовження режиму припинення вогню . Іран заявляє, що Вашингтон спочатку повинен повернутися до червневої тимчасової угоди та встановити графік виконання зобов'язань, перш ніж можна буде вести подальші переговори . Обидві сторони обмінюються вимогами компенсації одна до одної, що ще більше зменшує перспективи відкриття Ормузької протоки та завершення конфлікту .

Що це означає

Інтерв'ю Нагді PBS є одним із найпряміших формулювань поточної військової та дипломатичної стратегії Ірану. Поєднання ядерного попередження, доктрини стримування на основі народної мобілізації та плану війни на виснаження, спрямованого на завершення терміну адміністрації Трампа, свідчить про те, що Тегеран готується до затяжного протистояння, а не шукає швидкого дипломатичного виходу. Розпад червневої тимчасової угоди, триваюча блокада Ормузької протоки та взаємні вимоги компенсацій між Вашингтоном і Тегераном — усе це підсилює цю траєкторію.