Проте Microsoft не пішла. Причина — бум штучного інтелекту (ШІ). Дохід Azure AI у Китаї зростав швидше, ніж у будь-якому іншому регіоні: приблизно втричі за фінансовий рік, що завершився у червні 2025 року, після стрибка на 400% роком раніше . Величезні китайські компанії, як-от ByteDance (власник TikTok), стали ключовими клієнтами, чиї витрати, за деякими даними, наближаються до 1 мільярда доларів . Microsoft переорієнтувалася з обслуговування широкого внутрішнього ринку на підтримку великих китайських компаній, які виходять на глобальний рівень, використовуючи хмарні технології та інструменти ШІ. Таким чином компанія залишила собі, за словами керівництва, «відчинене вікно» через сервіси ШІ .

Що змусило Microsoft відступити

• Політика Пекіна щодо імпортозаміщення. З 2017 року Китай активно просуває вітчизняні аналоги Windows та Office, вважаючи їх безпечнішими та дедалі більш конкурентоспроможними . Огляд Reuters шести комплектів державних закупівельних директив, виданих з грудня 2023 року по травень 2026 року, показав, що п'ять із них не рекомендували продукти Microsoft .
• Експортні обмеження з боку США. Посилення експортного контролю Вашингтона щодо передових напівпровідників, технологій ШІ та ліцензування ПЗ обмежило те, що Microsoft могла легально продавати або обслуговувати в Китаї .
• Ерозія довіри між країнами. П'ять джерел у компанії описали стабільне погіршення довіри між Вашингтоном і Пекіном, що робило роботу в Китаї ризикованішою та менш передбачуваною .
• Геополітичний ризик переважив економічну вигоду. До 2023 року деякі керівники Microsoft стверджували, що компанія бере на себе надто великий геополітичний ризик за надто малу фінансову віддачу .

Чому компанія залишилася, попри лише 1,5% глобального доходу

Внесок Китаю у глобальний дохід Microsoft становив лише 1,5% станом на 2024 рік . Сама по собі ця цифра майже виправдовувала вихід. Однак ситуацію змінив бум ШІ.

• Дохід від Azure AI у Китаї зростав швидше, ніж у будь-якому іншому регіоні — приблизно втричі за фінансовий рік, що завершився у червні 2025 року, після стрибка на 400% роком раніше .
• Величезні китайські компанії, як-от ByteDance (власник TikTok), стали головними клієнтами Azure AI, чиї витрати на ШІ, за деякими даними, наближаються до 1 мільярда доларів .
• Microsoft змінила фокус: замість обслуговування широкого внутрішнього ринку вона почала підтримувати великі китайські компанії, що виходять на глобальні ринки, використовуючи свої хмарні технології та інструменти ШІ . Компанія залишила «відчинене вікно» через сервіси ШІ, а не через повноцінну роздрібну та державну діяльність.

Як зник державний бізнес Microsoft у Китаї

• У березні 2024 року з'явилися повідомлення, що Пекін наказав державним установам припинити використання Microsoft Windows та процесорів Intel/AMD на службових комп'ютерах .
• У 2025 році термін дії ліцензійної угоди Microsoft на Windows з Huawei закінчився і не був продовжений . Жодна іноземна операційна система, включно з Windows, не була схвалена для державних закупівель у Китаї принаймні з 2024 року .
• Спільне підприємство Wicresoft, яке займалося післяпродажним обслуговуванням Microsoft у Китаї, припинило роботу у квітні 2025 року, звільнивши близько 2 000 співробітників .
• Державний бізнес Microsoft у Китаї — колись наріжний камінь її присутності — був фактично ліквідований, оскільки Пекін запроваджує обов'язкове використання вітчизняного програмного забезпечення .

Як це відображає ширше роз'єднання технологій США та Китаю

Ситуація з Microsoft не є поодинокою. Ширша картина включає:

• Nvidia — дохід від продажу чіпів для ШІ в Китаї, ймовірно, впаде з приблизно 17 мільярдів доларів майже до нуля, оскільки Пекін відмовляється навіть від схвалених чіпів, а Вашингтон вводить нові тарифи .
• IBM — офіційно закрила свої дослідницько-конструкторські підрозділи в Китаї у серпні 2024 року, скоротивши 1 000–1 800 робочих місць .
• Експортний контроль — США підтримують і у 2026 році посилили обмеження на експорт передових напівпровідників, технологій ШІ та дронів до Китаю .
• Контрзаходи Китаю — Пекін тепер обмежує провідні стартапи у сфері ШІ у прийнятті американських інвестицій без урядового схвалення та вимагає локалізації обчислювальних потужностей для моделей ШІ всередині країни .

Однак роз'єднання не є тотальним. Багато американських компаній досі вважають Китай важливим для своєї глобальної конкурентоспроможності , причому розкол є більш вираженим у сфері апаратного забезпечення та урядового ПЗ, ніж у корпоративних хмарних та ШІ-сервісах, де попит з боку китайських транснаціональних корпорацій залишається високим . Стратегія Microsoft — скоротити фізичну присутність, обслуговувати китайських «чемпіонів» за кордоном і гнатися за доходами від ШІ — є символом вибіркового, керованого ризиком роз'єднання, яке зараз визначає технологічні відносини між США та Китаєм.

Проте Microsoft не пішла. Причина — бум штучного інтелекту (ШІ). Дохід Azure AI у Китаї зростав швидше, ніж у будь-якому іншому регіоні: приблизно втричі за фінансовий рік, що завершився у червні 2025 року, після стрибка на 400% роком раніше . Величезні китайські компанії, як-от ByteDance (власник TikTok), стали ключовими клієнтами, чиї витрати, за деякими даними, наближаються до 1 мільярда доларів . Microsoft переорієнтувалася з обслуговування широкого внутрішнього ринку на підтримку великих китайських компаній, які виходять на глобальний рівень, використовуючи хмарні технології та інструменти ШІ. Таким чином компанія залишила собі, за словами керівництва, «відчинене вікно» через сервіси ШІ .

Що змусило Microsoft відступити

• Політика Пекіна щодо імпортозаміщення. З 2017 року Китай активно просуває вітчизняні аналоги Windows та Office, вважаючи їх безпечнішими та дедалі більш конкурентоспроможними . Огляд Reuters шести комплектів державних закупівельних директив, виданих з грудня 2023 року по травень 2026 року, показав, що п'ять із них не рекомендували продукти Microsoft .
• Експортні обмеження з боку США. Посилення експортного контролю Вашингтона щодо передових напівпровідників, технологій ШІ та ліцензування ПЗ обмежило те, що Microsoft могла легально продавати або обслуговувати в Китаї .
• Ерозія довіри між країнами. П'ять джерел у компанії описали стабільне погіршення довіри між Вашингтоном і Пекіном, що робило роботу в Китаї ризикованішою та менш передбачуваною .
• Геополітичний ризик переважив економічну вигоду. До 2023 року деякі керівники Microsoft стверджували, що компанія бере на себе надто великий геополітичний ризик за надто малу фінансову віддачу .

Чому компанія залишилася, попри лише 1,5% глобального доходу

Внесок Китаю у глобальний дохід Microsoft становив лише 1,5% станом на 2024 рік . Сама по собі ця цифра майже виправдовувала вихід. Однак ситуацію змінив бум ШІ.

• Дохід від Azure AI у Китаї зростав швидше, ніж у будь-якому іншому регіоні — приблизно втричі за фінансовий рік, що завершився у червні 2025 року, після стрибка на 400% роком раніше .
• Величезні китайські компанії, як-от ByteDance (власник TikTok), стали головними клієнтами Azure AI, чиї витрати на ШІ, за деякими даними, наближаються до 1 мільярда доларів .
• Microsoft змінила фокус: замість обслуговування широкого внутрішнього ринку вона почала підтримувати великі китайські компанії, що виходять на глобальні ринки, використовуючи свої хмарні технології та інструменти ШІ . Компанія залишила «відчинене вікно» через сервіси ШІ, а не через повноцінну роздрібну та державну діяльність.

Як зник державний бізнес Microsoft у Китаї

• У березні 2024 року з'явилися повідомлення, що Пекін наказав державним установам припинити використання Microsoft Windows та процесорів Intel/AMD на службових комп'ютерах .
• У 2025 році термін дії ліцензійної угоди Microsoft на Windows з Huawei закінчився і не був продовжений . Жодна іноземна операційна система, включно з Windows, не була схвалена для державних закупівель у Китаї принаймні з 2024 року .
• Спільне підприємство Wicresoft, яке займалося післяпродажним обслуговуванням Microsoft у Китаї, припинило роботу у квітні 2025 року, звільнивши близько 2 000 співробітників .
• Державний бізнес Microsoft у Китаї — колись наріжний камінь її присутності — був фактично ліквідований, оскільки Пекін запроваджує обов'язкове використання вітчизняного програмного забезпечення .

Як це відображає ширше роз'єднання технологій США та Китаю

Ситуація з Microsoft не є поодинокою. Ширша картина включає:

• Nvidia — дохід від продажу чіпів для ШІ в Китаї, ймовірно, впаде з приблизно 17 мільярдів доларів майже до нуля, оскільки Пекін відмовляється навіть від схвалених чіпів, а Вашингтон вводить нові тарифи .
• IBM — офіційно закрила свої дослідницько-конструкторські підрозділи в Китаї у серпні 2024 року, скоротивши 1 000–1 800 робочих місць .
• Експортний контроль — США підтримують і у 2026 році посилили обмеження на експорт передових напівпровідників, технологій ШІ та дронів до Китаю .
• Контрзаходи Китаю — Пекін тепер обмежує провідні стартапи у сфері ШІ у прийнятті американських інвестицій без урядового схвалення та вимагає локалізації обчислювальних потужностей для моделей ШІ всередині країни .

Однак роз'єднання не є тотальним. Багато американських компаній досі вважають Китай важливим для своєї глобальної конкурентоспроможності , причому розкол є більш вираженим у сфері апаратного забезпечення та урядового ПЗ, ніж у корпоративних хмарних та ШІ-сервісах, де попит з боку китайських транснаціональних корпорацій залишається високим . Стратегія Microsoft — скоротити фізичну присутність, обслуговувати китайських «чемпіонів» за кордоном і гнатися за доходами від ШІ — є символом вибіркового, керованого ризиком роз'єднання, яке зараз визначає технологічні відносини між США та Китаєм.