Спеціально створений пристрій дослідників, розміром трохи більший за монету (наприклад, за 25-центову монету США), під'єднується до цього порту і повністю ховається під існуючою пилозахисною кришкою, що робить його непомітним при звичайному огляді. Весь процес установки займає менше 60 секунд .
Після під'єднання пристрій використовує техніку, яку дослідники назвали "Bus Driver": він надсилає сигнали з вищою силою струму, щоб перекрити та замінити справжні команди, які передаються між FMC та MCDU. Оскільки протокол ARINC 429 не має шифрування чи автентифікації, пристрій може перехоплювати, змінювати та впроваджувати повідомлення без виявлення . Пристрій також має Wi-Fi модуль, що дозволяє зловмиснику керувати ним дистанційно через бортову Wi-Fi мережу літака
.
Пристрій "Bus Driver" дає зловмиснику кілька форм контролю над авіонікою літака:
Дослідники попереджають, що ці можливості можуть призвести до серйозних наслідків:
Boeing заявив, що "впевнений, що рівні захисту, передбачені конструкцією літака та експлуатаційним середовищем, забезпечують достатню нейтралізацію, щоб значно обмежити можливість і ризик реальних атак" . Однак дослідники повідомляють, що Boeing отримав перші дані про дослідження понад шість років тому, приблизно у 2020 році, і не оприлюднив жодного конкретного технічного виправлення для усунення цієї вразливості
.
Дослідники пропонують як короткострокові фізичні рішення, так і довгострокові інженерні виправлення:
Короткострокові фізичні рішення
Довгострокові програмні/апаратні рішення
Незважаючи на серйозність демонстрації, дослідники підкреслюють, що вони й самі продовжують літати на Boeing 737. Вони не закликають припинити експлуатацію літаків, а пропонують довгострокове планування в галузі для вирішення цього класу атак на авіоніку з фізичним доступом .