Що зробив Greenpeace

Кампанія Greenpeace проти «Кайроса» розгорталася поетапно:

• Супутниковий моніторинг (липень 2026): Greenpeace Болгарія оприлюднив супутниковий аналіз, який виявив «десятки нафтових плям» поблизу танкера в період з кінця квітня до кінця липня 2026 року. Дані вказували на повторюваний патерн забруднення .
• Документування витоку з Arctic Sunrise (початок серпня 2026): Судно Greenpeace Arctic Sunrise прибуло до Бургаської затоки та безпосередньо зафіксувало активний витік нафти з корпусу «Кайроса» .
• Пряма акція — маркування корпусу (10–11 серпня 2026): Активісти Greenpeace нанесли на борт танкера величезний напис "No Gas + Oil", розпочавши ширшу кампанію із захисту Чорного моря від суден тіньового флоту. Вони закликали болгарську владу вжити термінових заходів .

Докази нафтового забруднення

Greenpeace надав два види доказів:

• Супутникові знімки: Аналіз зображень із супутників Sentinel-1, Sentinel-2 та PlanetScope виявив нафтові плями біля «Кайроса» як мінімум у п'ять різних дат — 26 квітня, 14, 15, 17 та 19 травня 2026 року .
• Фіксація витоку з води: Команда Arctic Sunrise задокументувала видимий витік нафти з корпусу танкера всього за кілька днів до акції протесту .

Окремо болгарські ЗМІ повідомляли про появу мазуту на пляжах між Резово, Синеморець, Лозенець, Аркутино та Камчія в червні 2026 року, але влада приписала це старим покладам, піднятим штормом, а не «Кайросу» .

Реакція болгарської влади

Реакція офіційної Софії була неоднозначною, а подекуди й суперечливою:

• Спочатку — заперечення (27 липня 2026): Чиновники заперечували, що постійна нафтова пляма походить від «Кайроса», посилаючись на відсутність доказів .
• Перевірка після скарг (кінець липня 2026): Після скарг мешканців Поморія та Бургаса на можливе забруднення моря, Морська адміністрація Болгарії провела інспекцію води навколо танкера та відправила патрульні катери .
• Офіційне розслідування: Міністерство транспорту ініціювало розслідування можливого витоку з санкційного танкера .
• Вимога відшкодування (січень 2026): Морська адміністрація виставила рахунок власникам «Кайроса» (пов'язаним із Китаєм) на компенсацію витрат на рятувальну операцію після того, як судно сіло на мілину біля Ахтополя в грудні 2025 року .

Передісторія танкера «Кайрос»

Статус та санкції

«Кайрос» — нафтовий танкер під прапором Гамбії, який ідентифікований як частина російського «тіньового флоту» — суден, що використовуються для обходу нафтового ембарго ЄС та Великої Британії та механізму обмеження цін на нафту в країнах G7 . Він перебуває під санкціями ЄС та Великої Британії, що означає заборону на захід у порти ЄС та відмову в широкому спектрі морських послуг . Згідно з даними OpenSanctions, танкер брав участь у експорті російської нафти до третіх країн з листопада 2023 року .

Атака українських дронів у листопаді 2025 року

28 листопада 2025 року Служба безпеки України (СБУ) атакувала два танкери російського тіньового флоту — «Кайрос» та «Вірат» — за допомогою морських дронів Sea Baby в Чорному морі, приблизно за 28 морських миль від узбережжя Туреччини . На момент атаки «Кайрос» був порожнім (баластний перехід), але отримав значні пошкодження. Київ назвав цю операцію частиною кампанії з підриву нафтових доходів Росії .

Посадка на мілину та переміщення

• 5 грудня 2025: Після атаки турецький буксир намагався відтягнути пошкоджений «Кайрос», але буксирний трос обірвався через погану погоду. Танкер дрейфував і сів на мілину біля болгарського містечка Ахтополь .
• 6–8 грудня 2025: Болгарська морська адміністрація, прикордонна поліція та військово-морські сили провели рятувальну операцію. Екіпаж евакуювали гелікоптерами .
• Середина грудня 2025: Болгарія успішно зняла «Кайрос» із мілини та перемістила його до Бургаської затоки, де він стоїть на якорі вже понад пів року .

Власник

За даними джерел, «Кайрос» належить китайській компанії, хоча використовувався як частина російського тіньового флоту . Саме їй Болгарія виставила рахунок за порятунок судна.

Ширший контекст: безпека в Чорному морі та арктичні конвої

Кампанія України проти тіньового флоту

• Удар по «Кайрос» та «Вірат» (листопад 2025): Частина системної кампанії України проти тіньового флоту Росії .
• Операція «Молочка» (з 6 липня 2026): Цілеспрямована військова кампанія з використанням морських та повітряних дронів проти танкерів тіньового флоту в Азовському та Чорному морях. Станом на середину липня 2026 року Україна заявила про ураження 218 суден .

Західні заходи

Велика Британія у серпні 2026 року захопила танкер тіньового флоту Smyrtos у Ла-Манші, на що президент Росії Володимир Путін пригрозив «відповідними заходами» у відповідь . США розпочали кампанію із захоплення суден тіньового флоту ще 7 січня 2026 року .

Арктичний обхідний маршрут

Паралельно Росія нарощує використання Північного морського шляху (ПМШ) для обходу західного контролю:

• У серпні 2026 року Росія зібрала безпрецедентний конвой із восьми санкційних танкерів тіньового флоту для транзиту ПМШ — такого масштабу не фіксували раніше .
• Флот із 12–15 танкерів транспортує майже 8 млн барелів сирої нафти через Арктику до Азії, що становить близько 60% всієї нафти, доставленої ПМШ за весь літньо-осінній навігаційний сезон .
• Цей маршрут дозволяє Росії уникати Ла-Маншу, Середземномор'я та Чорного моря — регіонів, де зосереджено перехоплення та контроль за дотриманням санкцій .

Масштаби санкцій

Станом на липень 2026 року ЄС запровадив санкції проти 671 судна тіньового флоту (порівняно з 25 у липні 2024 року). Велика Британія та США запровадили аналогічні обмеження, сукупно занісши до чорних списків сотні танкерів . Однак виконання санкцій залишається нерівномірним — 135 санкційних танкерів спостерігалися під час завантаження в російських портах навіть після внесення їх до списків .

Що зробив Greenpeace

Кампанія Greenpeace проти «Кайроса» розгорталася поетапно:

• Супутниковий моніторинг (липень 2026): Greenpeace Болгарія оприлюднив супутниковий аналіз, який виявив «десятки нафтових плям» поблизу танкера в період з кінця квітня до кінця липня 2026 року. Дані вказували на повторюваний патерн забруднення .
• Документування витоку з Arctic Sunrise (початок серпня 2026): Судно Greenpeace Arctic Sunrise прибуло до Бургаської затоки та безпосередньо зафіксувало активний витік нафти з корпусу «Кайроса» .
• Пряма акція — маркування корпусу (10–11 серпня 2026): Активісти Greenpeace нанесли на борт танкера величезний напис "No Gas + Oil", розпочавши ширшу кампанію із захисту Чорного моря від суден тіньового флоту. Вони закликали болгарську владу вжити термінових заходів .

Докази нафтового забруднення

Greenpeace надав два види доказів:

• Супутникові знімки: Аналіз зображень із супутників Sentinel-1, Sentinel-2 та PlanetScope виявив нафтові плями біля «Кайроса» як мінімум у п'ять різних дат — 26 квітня, 14, 15, 17 та 19 травня 2026 року .
• Фіксація витоку з води: Команда Arctic Sunrise задокументувала видимий витік нафти з корпусу танкера всього за кілька днів до акції протесту .

Окремо болгарські ЗМІ повідомляли про появу мазуту на пляжах між Резово, Синеморець, Лозенець, Аркутино та Камчія в червні 2026 року, але влада приписала це старим покладам, піднятим штормом, а не «Кайросу» .

Реакція болгарської влади

Реакція офіційної Софії була неоднозначною, а подекуди й суперечливою:

• Спочатку — заперечення (27 липня 2026): Чиновники заперечували, що постійна нафтова пляма походить від «Кайроса», посилаючись на відсутність доказів .
• Перевірка після скарг (кінець липня 2026): Після скарг мешканців Поморія та Бургаса на можливе забруднення моря, Морська адміністрація Болгарії провела інспекцію води навколо танкера та відправила патрульні катери .
• Офіційне розслідування: Міністерство транспорту ініціювало розслідування можливого витоку з санкційного танкера .
• Вимога відшкодування (січень 2026): Морська адміністрація виставила рахунок власникам «Кайроса» (пов'язаним із Китаєм) на компенсацію витрат на рятувальну операцію після того, як судно сіло на мілину біля Ахтополя в грудні 2025 року .

Передісторія танкера «Кайрос»

Статус та санкції

«Кайрос» — нафтовий танкер під прапором Гамбії, який ідентифікований як частина російського «тіньового флоту» — суден, що використовуються для обходу нафтового ембарго ЄС та Великої Британії та механізму обмеження цін на нафту в країнах G7 . Він перебуває під санкціями ЄС та Великої Британії, що означає заборону на захід у порти ЄС та відмову в широкому спектрі морських послуг . Згідно з даними OpenSanctions, танкер брав участь у експорті російської нафти до третіх країн з листопада 2023 року .

Атака українських дронів у листопаді 2025 року

28 листопада 2025 року Служба безпеки України (СБУ) атакувала два танкери російського тіньового флоту — «Кайрос» та «Вірат» — за допомогою морських дронів Sea Baby в Чорному морі, приблизно за 28 морських миль від узбережжя Туреччини . На момент атаки «Кайрос» був порожнім (баластний перехід), але отримав значні пошкодження. Київ назвав цю операцію частиною кампанії з підриву нафтових доходів Росії .

Посадка на мілину та переміщення

• 5 грудня 2025: Після атаки турецький буксир намагався відтягнути пошкоджений «Кайрос», але буксирний трос обірвався через погану погоду. Танкер дрейфував і сів на мілину біля болгарського містечка Ахтополь .
• 6–8 грудня 2025: Болгарська морська адміністрація, прикордонна поліція та військово-морські сили провели рятувальну операцію. Екіпаж евакуювали гелікоптерами .
• Середина грудня 2025: Болгарія успішно зняла «Кайрос» із мілини та перемістила його до Бургаської затоки, де він стоїть на якорі вже понад пів року .

Власник

За даними джерел, «Кайрос» належить китайській компанії, хоча використовувався як частина російського тіньового флоту . Саме їй Болгарія виставила рахунок за порятунок судна.

Ширший контекст: безпека в Чорному морі та арктичні конвої

Кампанія України проти тіньового флоту

• Удар по «Кайрос» та «Вірат» (листопад 2025): Частина системної кампанії України проти тіньового флоту Росії .
• Операція «Молочка» (з 6 липня 2026): Цілеспрямована військова кампанія з використанням морських та повітряних дронів проти танкерів тіньового флоту в Азовському та Чорному морях. Станом на середину липня 2026 року Україна заявила про ураження 218 суден .

Західні заходи

Велика Британія у серпні 2026 року захопила танкер тіньового флоту Smyrtos у Ла-Манші, на що президент Росії Володимир Путін пригрозив «відповідними заходами» у відповідь . США розпочали кампанію із захоплення суден тіньового флоту ще 7 січня 2026 року .

Арктичний обхідний маршрут

Паралельно Росія нарощує використання Північного морського шляху (ПМШ) для обходу західного контролю:

• У серпні 2026 року Росія зібрала безпрецедентний конвой із восьми санкційних танкерів тіньового флоту для транзиту ПМШ — такого масштабу не фіксували раніше .
• Флот із 12–15 танкерів транспортує майже 8 млн барелів сирої нафти через Арктику до Азії, що становить близько 60% всієї нафти, доставленої ПМШ за весь літньо-осінній навігаційний сезон .
• Цей маршрут дозволяє Росії уникати Ла-Маншу, Середземномор'я та Чорного моря — регіонів, де зосереджено перехоплення та контроль за дотриманням санкцій .

Масштаби санкцій

Станом на липень 2026 року ЄС запровадив санкції проти 671 судна тіньового флоту (порівняно з 25 у липні 2024 року). Велика Британія та США запровадили аналогічні обмеження, сукупно занісши до чорних списків сотні танкерів . Однак виконання санкцій залишається нерівномірним — 135 санкційних танкерів спостерігалися під час завантаження в російських портах навіть після внесення їх до списків .