Дрон із вибухівкою влучив у крило українського Ан-124 у Німеччині: що відомо про замах ГРУ

Увечері 4 серпня 2026 року квадрокоптер, начинений пластичною вибухівкою та детонатором, непомітно пролетів повз охорону аеропорту Лейпциг/Галле — одного з найбільших логістичних хабів НАТО на сході Німеччини . О 19:30 за місцевим часом дрон влучив у крило українського транспортного літака Ан-124 «Руслан», який стояв на пероні . Вибухівка не спрацювала, і дрон упав на землю .

Чотири години апарат пролежав непоміченим. Його випадково знайшов водій автобуса, який збив дрон ногою — цей удар, можливо, запобіг катастрофі . Згодом робот-сапер вилучив детонатор і знешкодив пристрій .

Тієї ж ночі ще один невідомий об'єкт зіткнувся в повітрі з вантажним літаком DHL. Той безпечно приземлився в Ганновері з незначними пошкодженнями .

Як німецькі та американські офіційні особи пов'язали атаку з російською розвідкою

Оцінка розвідки США: 7 серпня The Wall Street Journal з посиланням на американську розвідку повідомив, що дрон із вибухівкою, імовірно, належав Москві . Кілька видань підтвердили, що офіційні особи США вважають Росію причетною .

Німецькі докази: Слідчі знайшли на дроні ДНК, яка збіглася зі слідами з підпалу логістичного центру DHL у тому ж аеропорту Лейпциг/Галле 20 липня 2024 року . Той підпал, а також серія вибухів посилок у Литві пов'язані з російською воєнною розвідкою (ГРУ) . ДНК поки не прив'язали до конкретної особи, але зв'язок із мережею ГРУ є дуже сильним .

Офіційна позиція Берліна: 6 серпня справу забрав німецький федеральний прокурор, назвавши інцидент «серйозним нападом» і попередивши про спробу підірвати національну безпеку . Міністр внутрішніх справ Александер Добріндт охарактеризував подію як «нову якість загрози», підготовлену «професійно» . Втім, Берлін спочатку утримувався від публічного звинувачення Росії .

Заперечення Росії: Посольство РФ у Берліні назвало інцидент «сфабрикованою провокацією» та черговим прикладом безпідставних звинувачень .

Заходи безпеки та політичні рішення

• Засідання Ради нацбезпеки: Канцлер Фрідріх Мерц скликав Раду національної безпеки Німеччини 7 серпня для координації відповіді .
• Нарощування протидронової оборони: Міністр Добріндт оголосив про масштабне посилення засобів боротьби з дронами після знахідки ДНК . Передбачено прискорену закупівлю систем для критичної інфраструктури та аеропортів.
• Розслідування федерального прокурора: Справу передали від земельної прокуратури до федеральної, яка займається найсерйознішими загрозами нацбезпеці .
• Збої в роботі аеропорту: Північну злітно-посадкову смугу закрили приблизно на дві години, кілька рейсів перенаправили, повноцінна робота відновилася лише 6 серпня .

Інцидент з дроном в аеропорту Ганновер-Лангенгаген (11 серпня 2026)

Рівно за тиждень, у ніч на 11 серпня 2026 року, невідомий дрон помітили в аеропорту Ганновер-Лангенгаген у центральній Німеччині . Злітні смуги закривали з 3:44 до 5:20 ранку . Поліція дві години намагалася відстежити дрон; постраждав і один вантажний літак . Було порушено розклад шести рейсів .

Хоча влада Німеччини публічно не пов'язала цей інцидент із атакою в Лейпцигу, сама хронологія — рівно через тиждень, в іншому німецькому аеропорту — посилила побоювання щодо скоординованого зондування європейської авіаційної інфраструктури .

Ширший контекст: гібридні загрози та стратегічна двозначність

Ці події вписуються в добре задокументовану стратегію гібридної війни Росії проти логістики НАТО та європейської безпеки:

• Удар по ланцюгах постачання НАТО: Лейпциг/Галле — критичний вузол для перекидання військової техніки та боєприпасів в Україну. Ан-124, який атакував дрон, за повідомленнями, перевозив боєприпаси . Удар по такому вузлу безпосередньо на території Німеччини — це ескалація.
• Ескалація диверсійних операцій: Атака в Лейпцигу стала першим випадком, коли дрон із вибухівкою знайшли в європейському аеропорту далеко від українського кордону . Цьому передували операції ГРУ: запальні посилки (пожежа DHL у 2024 році), підпали залізничної та промислової інфраструктури в Європі, а також плани вбивств керівників оборонних підприємств.
• Стратегічна двозначність і заперечення: Стандартна тактика Росії — заперечувати причетність (називаючи інцидент «провокацією»), діючи через посередників, найманців і неафілійовані активи, що ускладнює формальну атрибуцію для союзників по НАТО . Початкова публічна обережність Берліна навіть на тлі накопичення доказів відображає саме цю динаміку.
• Пробивання прогалин у ППО: Той факт, що дрон із військовою вибухівкою непомітно долетів до літака в головному хабі НАТО, вказує на критичну вразливість європейської авіаційної безпеки . Інцидент у Ганновері, навіть якщо його вчинив інший актор, лише посилює відчуття незахищеності.
• Нова фаза гібридної війни: Німецькі посадовці прямо назвали подію в Лейпцигу «новим сценарієм загрози» та «новим рівнем небезпеки» . На відміну від кібератак або дезінформації, це була фізична атака з військовою вибухівкою на суверенній території НАТО, яка наближає гібридний конфлікт до порогу кінетичного зіткнення.