Міжнародна коаліція з 41 країни закликає до обов'язкового 24-годинного попередження про запуски балістичних ракет

Конкретні вимоги до сповіщення

Спільна заява закликала всі держади надавати щонайменше 24-годинне попередження про запуски міжконтинентальних балістичних ракет (МБР), балістичних ракет підводного базування (БРПЧ) та космічних ракет-носіїв (КРН) . Необхідна інформація включає:

• Загальний клас балістичної ракети або космічного ракети-носія
• Заплановане вікно для запуску
• Район запуску
• Запланований напрямок польоту
• Чіткі попередження для авіації та мореплавства відповідно до міжнародних стандартів, включаючи очікувані райони падіння

Окрема критика з боку США

Сполучені Штати в окремій національній заяві різко розкритикували Китай за те, що він надав «щонайбільше дві години» попередження перед запуском БРПЧ 6 липня . Представники США заявили, що повідомлення Китаю «надійшло лише за кілька годин до запуску і не містило достатньо деталей, значно поступаючись стандартам, прийнятим усіма іншими ядерними державами P5» . США охарактеризували дії Китаю як частину «стрімкого та непрозорого нарощування ядерної зброї» .

Реакція ключових союзників в Індо-Тихоокеанському регіоні

• Японія: Співголова спільної заяви разом із США та Південною Кореєю, назвала недостатнє попередження «небезпечним» і таким, що підриває регіональний мир та безпеку .
• Австралія: Приєдналася до спільної заяви як одна з 41 країни .
• Нова Зеландія: Отримала повідомлення від Китаю за кілька годин до запуску, разом з Японією, Австралією та Папуа-Новою Гвінеєю, але приєдналася до міжнародного засудження недостатнього повідомлення .

Ширший контекст: Гаазький кодекс поведінки та ризики прорахунку

У спільній заяві наголошувалося, що «регулярні, прозорі домовленості щодо сповіщення не обмежують військовий розвиток або оперативні потреби жодної держави», натомість «зменшують ризик прорахунку, зміцнюють довіру та відображають спільну відданість стратегічній стабільності» . У заяві застерігалося, що «проведення випробувань ядерних балістичних ракет без достатнього попереднього повідомлення та деталей є небезпечним і підриває мир та безпеку відповідних держав, поблизу яких проводяться ці випробування» .

Заява посилалася на Гаазький кодекс поведінки проти розповсюдження балістичних ракет (HCOC) як на існуючу рамкову угоду для таких повідомлень, негласно попереджаючи, що держави, які не виконують своїх зобов'язань, будуть притягнуті до відповідальності міжнародною спільнотою .

Відповідь Китаю

Китай відкинув спільну заяву. Посол з питань роззброєння Лі Чіцзян наголосив, що «законна та розумна модернізація оборони Китаю не повинна ставитися під сумнів» і застеріг від «політичних маніпуляцій» доброю волею Пекіна щодо надання попередніх повідомлень . Китай наполягав, що завчасно повідомив відповідні країни, а Міністерство оборони заявило, що випробування продемонструвало «відкритість та прозорість китайських військових» .

Випробування БРПЧ 6 липня

Саме випробування стало значною віхою: Китай вперше за багато років публічно визнав запуск стратегічної ракети з підводного човна в Тихий океан . Аналітики ідентифікували зброю як міжконтинентальну балістичну ракету JL-2 або JL-3, запущену з атомного підводного човна типу 094A, ймовірно, з Південно-Китайського моря . Ракета несла імітаційну навчальну боєголовку, подолавши траєкторію приблизно 7300 кілометрів, пролетівши над частиною Філіппін та приземлившись у Південнотихоокеанській без'ядерній зоні .