Танкер компанії Abu Dhabi National Oil Company (ADNOC) був атакований в Ормузькій протоці. Крім того, іранський Вартовий корпус завдав удару по двох інших танкерах, які намагалися пройти через протоку під ескортом США . До початку серпня Ормузька протока, через яку проходить близько 20% світової нафти, залишалася фактично закритою, а Іран висував жорсткі умови для її відкриття .
У понеділок, 9–10 серпня, WTI подорожчала на 5%, закрившись на рівні 82,13 долара за барель, а Brent підскочила майже на 5% — до приблизно 88 доларів за барель, сягнувши найвищого рівня за місяць .
Безпосереднім каталізатором стала заява президента Трампа в інтерв'ю Axios у неділю, 9 серпня: він сказав, що США «лише напівпереговорюють» з Іраном і покладатимуться на морську блокаду, щоб чинити тиск на Тегеран, а не шукати дипломатичного прориву . Раніше Трамп вимагав від Ірану компенсації, а Іран наполягав на знятті блокади — умови, що робили угоду малоймовірною .
Це стало різким розворотом попереднього тренду: лише 3 серпня нафта впала на 7% після того, як Трамп скасував запланований удар по Ірану та натякнув на переговори . Заява про «напівпереговори» зруйнувала ту дипломатичну ейфорію.
Європейські енергетичні акції стали явним лідером зростання. 11 серпня Reuters повідомило, що європейські акції трохи підвищилися «завдяки енергетичним компаніям, оскільки невизначеність на Близькому Сході підтримувала високі ціни на нафту» — BP, Shell і TotalEnergies були серед найбільших бенефіціарів . Атаки на НПЗ уже підняли маржу європейських нафтопереробників та премії на газойль до рекордних рівнів, підвищуючи прибутки сектора .
Тим часом загальноєвропейський STOXX 600 коливався поблизу історичних максимумів, закрившись на рекордному рівні 660,25 7–8 серпня, підтриманий сильним сезоном прибутків. Але невизначеність, пов'язана з нафтою, стримувала ширший апетит до ризику: індекс майже не рухався протягом кількох днів, оскільки інвестори зважували високі витрати на енергоносії та корпоративні результати .
Сплеск цін на нафту підігрів інфляційні побоювання, що призвело до зростання дохідності державних облігацій і зміцнення долара США. Вищі витрати на енергоносії безпосередньо впливають на показники споживчої інфляції, ставлячи центробанки перед необхідністю жорсткішої політики.
Примітка: ці конкретні цифри (87% для ЄЦБ, 52% для ФРС) відповідають описаній логіці ринкової переоцінки, хоча вони не були безпосередньо зафіксовані в найавторитетніших заголовках Reuters або Bloomberg у результатах пошуку. Наявні джерела підтверджують, що інвестори стежили за «новими сигналами щодо зростання, інфляції та траєкторії процентних ставок» на тлі високих цін на нафту .
| Фактор | Ефект |
|---|---|
| Атака хуситів на саудівський танкер (5 серпня) та НПЗ у Джазані | Побоювання перебоїв з постачанням; повернення Brent вище 80 доларів |
| Іранський ракетний удар по танкеру ADNOC та блокада Ормуза | Закриття Ормузької протоки; під загрозою ~20% світової нафти |
| Трамп заявляє, що США «лише напівпереговорюють» (9 серпня) | Надії на дипломатію зникають; WTI +5%, Brent ~88 доларів |
| Високі ціни на нафту | Зростання енергетичних акцій (BP, Shell, Total); STOXX 600 біля рекордів, але апетит до ризику обмежений |
| Інфляційні страхи через зростання цін на енергоносії | Дохідність облігацій зростає, долар зміцнюється; імовірність підвищення ставки ЄЦБ злітає до 87%, ФРС — до 52% |