Дослідники використали кілька ліній доказів, щоб показати, що S. candelabrum відповідає всім чотирьом формальним критеріям хижості: приваблення, захоплення, перетравлення та засвоєння .
Польові обстеження та гербарні зразки — 43 з 45 гербарних зразків (зібраних між 1888 та 2016 роками) мали захоплених комах, переважно дрібних некусючих мошок, приклеєних до залозистих волосків рослини, що доводить широке поширення та давність цієї поведінки . Дорослі рослини в середньому мали 71 захоплену комаху .
Експерименти в закритих камерах — Рослини поміщали в сітчасті та скляні камери, щоб показати, що комах активно приваблює запах, який виділяють квіти, а не те, що вони сідають випадково .
Виявлення травних ферментів — Тести підтвердили наявність активності травного ферменту (фосфатази) в залозистих волосках, що дозволяє рослині розщеплювати захоплену здобич .
Аналіз стабільних ізотопів — Співвідношення ізотопів азоту в тканинах рослини збігалося з сигнатурою азоту комах, що доводить, що рослина засвоює поживні речовини з перетравленої здобичі . Дослідники згодовували рослинам плодових мушок з міченими ізотопами, щоб безпосередньо простежити потрапляння азоту-15 у рослину .
Генетичне порівняння — Команда виявила, що S. candelabrum має спільні ключові гени з іншими відомими хижими рослинами, зокрема гени, відповідальні за приваблення та перетравлення здобичі .
Набір інструментів цієї рослини-хижачки напрочуд делікатний:
Здається, рослина еволюціонувала, щоб уникнути так званого «конфлікту запилювач-жертва». Клейкі залозисті волоски, які ловлять здобич, розташовані на стеблах та гілках, а не на самих квітах . Захоплена здобич — це переважно дрібні некусючі мошки, які відрізняються від більших за розмірами основних запилювачів рослини . У ході експериментів більші мухи, які відвідували квіти для запилення, рідко потрапляли в пастку липких волосків . Співдослідник Хан Сун зазначив: «Рослина полює лише на дрібних комах і не чіпає великих запилювачів» . Це свідчить про те, що може спрацьовувати комбінація просторового розділення та вибіркового захоплення за розміром, хоча конкретні висновки дослідження з цього питання є обмеженими .
Відкриття має кілька далекосяжних наслідків:
Основне джерело: Дослідження опубліковано в Nature Communications (2026), DOI: 10.1038/s41467-026-75288-y .