Як криза в Ормузькій протоці змінила світові нафтові ринки

Транзит нафтових танкерів через протоку

До початку конфлікту щоденно через Ормузьку протоку проходило приблизно 90-110 суден . На піку блокування трафік скоротився більш ніж на 90%, іноді сягаючи майже нуля . На початку березня 2026 року кількість щоденних проходів танкерів впала до нуля . Станом на початок серпня 2026 року транзит залишався критично низьким: компанія Kpler зафіксувала лише близько 8 суден, які перетнули протоку за деякі дні на початку серпня. Водний шлях залишався фактично закритим, поки Іран та Оман вели переговори про 60-денну рамкову угоду щодо відкриття . 9 липня було зафіксовано проходження лише 2 нафтових танкерів .

Фрахтові ставки та економіка суден

Щоденні ставки фрахту для VLCC (Very Large Crude Carrier — супертанкерів великої місткості) злетіли приблизно до $500 000 на добу — майже вдесятеро вище за нормальний рівень . Південнокорейська компанія Sinokor Maritime 10 серпня зафрахтувала VLCC майже за $500 000/добу для рейсу через Ормузьку протоку . Індійська Reliance Industries заплатила від 23 до 25 мільйонів доларів за фрахт одного супертанкера для вивезення іракської нафти — один з найвищих рахунків за фрахт, зафіксованих під час конфлікту . Наприкінці червня VLCC був зафрахтований за 897 балів за шкалою Worldscale (майже в 9 разів вище стандарту) для рейсу з Перської затоки до Індії . Фрахтові ставки для танкерів у регіоні Перської затоки приблизно подвоїлися в червні 2026 року, коли трафік почав повільно відновлюватися під час короткого перемир'я, але знову впали з відновленням бойових дій .

Маржа переробки на дизель та азійські НПЗ

Маржа переробки нафти на дизельне пальне (crack spread) у липні 2026 року сягнула рекордного рівня, перевищивши $60 за барель . Різниця в ціні між сирою нафтою та нафтопродуктами продовжувала зростати, оскільки нафтопереробні заводи мали труднощі з отриманням сировини . Азійські нафтопереробники з березня 2026 року почали скорочувати переробку, закривати установки або оголошувати форс-мажори . Виробництво дизельного пального та авіаційного гасу скоротилося щонайменше на 1 мільйон барелів на добу у квітні 2026 року . Обсяги імпорту сирої нафти країнами Азії впали до 10-річного мінімуму . Великі нафтопереробні заводи в Саудівській Аравії, Бахрейні, Кувейті та ОАЕ залишалися частково або повністю зупиненими після закриття протоки . Китай значно скоротив обсяги переробки на НПЗ, щоб компенсувати дефіцит сирої нафти, але цього виявилося недостатньо, щоб покрити глобальний дефіцит пального .

Ширші ринкові наслідки

Ціни на нафту: Вартість Brent підскочила на 8% з $71,32 (27 лютого) до $77,24 за барель (2 березня) всього за дві торгові сесії . Нафта зросла приблизно на 60-70% за 26 торгових днів: WTI піднялася з $66,96 (27 лютого) до $104,69 (30 березня). Brent торгувався близько $116 за барель на піку наприкінці березня . Станом на 10 серпня 2026 року Brent становить близько $84,46/барель, а WTI — близько $78,84/барель, оскільки надії на угоду про відкриття протоки з Іраном постійно змінювалися . Goldman Sachs оцінює, що трейдери закладають у ціну приблизно $14/барель премії за конфліктний ризик .

Акції енергетичних компаній: Енергетичний сектор S&P 500 зріс разом із цінами на нафту в перші тижні війни . Швидке зростання цін на нафту (швидше, ніж під час шоку 2022 року через війну Росії проти України) загалом підтримало енергетичні акції .

Світові бенчмарки: Ціни на Brent зазнали екстремальної волатильності, впавши на 11% за один день у травні 2026 року на тлі надій на угоду про відкриття протоки . Ціни на природний газ у Європі зросли більш ніж на 70% з початку конфлікту, хоча залишаються нижчими за піки кризи 2022 року . Дані Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) свідчать, що країни Перської затоки скоротили загальний видобуток нафти щонайменше на 10 мільйонів барелів на добу через неможливість експорту через протоку .

Попередження Bank of America про дефіцит суден

У наявних джерелах не знайдено достатніх доказів конкретного попередження Bank of America про те, що "для стабілізації пропозиції потрібно в 10 разів більше суден". Пошуковий бюджет було вичерпано. Однак контекст повністю відповідає загальній картині: при щоденних ставках фрахту VLCC на рівні ~$500 000 і вартості фрахту одного супертанкера в $25 мільйонів , очевидним є величезний дефіцит доступних суден, готових перетинати цей небезпечний водний шлях. Ставки VLCC на рівні приблизно 9-12x порівняно з нормальними показниками Worldscale узгоджуються з тим структурним дефіцитом суден, який могло б описувати таке попередження.

Важливе уточнення: Конфлікт розпочався 28 лютого 2026 року (а не 2025 року, як помилково зазначається в деяких джерелах). Усі дати в матеріалах джерел стосуються 2026 року.