Австрія ліквідувала віденську мережу, яка постачала верстати з ЧПК російським виробникам ракет

Як діяла мережа

Схема ґрунтувалася на трьох основних тактиках: цілеспрямовано створена компанія-хаб, багаторівнева структура фіктивних фірм і систематичне підроблення документів.

Компанія-хаб та її директор

Мережею керували через фірму, зареєстровану у Відні. Її директором є 28-річний громадянин Білорусі . Австрійська влада заарештувала його в травні 2026 року. 12 серпня 2026 року він постав перед суддею у Відні за звинуваченнями у порушенні Закону ЄС про санкції та Закону про зовнішню торгівлю та платежі .

Фіктивні компанії у восьми країнах

Мережа діяла через фіктивні компанії, зареєстровані щонайменше у восьми країнах, зокрема в Туреччині, Об'єднаних Арабських Еміратах, Іспанії, Гонконзі, Білорусі, Киргизстані, Південній Кореї, Польщі та Литві . Товари прямували через фірми-посередники в Іспанії та Гонконзі, перш ніж потрапити до Росії .

Підроблені сертифікати кінцевого споживача

Віденська компанія фальсифікувала сертифікати кінцевого споживача, зазначаючи, що обладнання призначене для цивільних замовників у країнах, які не перебувають під санкціями. Насправді ж техніку реекспортували російським оборонним підприємствам, пов'язаним із держкорпорацією «Ростех» . Європейські виробники були переконані, що товари залишаться в країнах транзиту .

Кінцеві споживачі та військове застосування

Обладнання використовувалося для виробництва двигунів до крилатих ракет (Marschflugkörper) і винищувачів, а також іншої військової техніки на російських оборонних заводах, афілійованих із «Ростехом» .

Фінансовий масштаб та вилучення

• За оцінками слідчих, із 2022 року через мережу було переправлено промислових товарів на суму понад €3,3 млн (приблизно $3,82 млн) .
• Під час операції влада вилучила інструменти та обладнання на суму €140 000 .
• Розслідування триває, можливі нові арешти та звинувачення .

Ширше значення для експортного контролю ЄС

Ця справа ілюструє модель, яка стала центральним викликом для європейських правоохоронних органів:

• Поширення посередницьких хабів: Мережі обходу санкцій дедалі частіше використовують фіктивні компанії в Туреччині, ОАЕ, на Балканах, у Центральній Азії та Гонконзі як транзитні пункти, щоб приховати кінцеве призначення в Росії .
• Підроблення документів: Фальсифікація сертифікатів кінцевого споживача залишається одним із найпоширеніших методів обходу санкцій, що вимагає від митних органів різних юрисдикцій оперативної перевірки документів .
• Масштаб і швидкість: Сума в €3,3 млн, хоч і скромна в абсолютному вираженні, вказує на стабільний потік точних промислових компонентів, критично важливих для російського ракетного та авіаційного виробництва — деталей, які Росія не може легко отримати всередині країни .
• Прогалини в правозастосуванні: Схема діяла приблизно чотири роки (з 2022 року), перш ніж її викрили, що підкреслює складність відстеження багаторівневих корпоративних структур для національних органів влади, особливо коли фіктивні компанії зареєстровані в юрисдикціях з обмеженою прозорістю кінцевих бенефіціарів .
• Паралельні справи: Це австрійське розслідування збігається з іншими європейськими справами про обхід санкцій, такими як вирок Брюссельського суду в червні 2026 року трьом особам за експорт заборонених товарів до Росії через країни-посередниці , що підкреслює прискорення, але все ще реактивний характер правозастосування.