Запаси бензину та дизельного палива в Шаньдуні також стрімко падали в червні після значного скорочення обсягів переробки, оскільки внутрішній попит залишався млявим, а вибуття продуктів прискорилося . Кілька "чайників" у Шаньдуні заявили, що готові скоротити або призупинити переробку після вичерпання запасів сирої нафти, накопичених у березні та квітні .

Китай не публікує офіційної статистики запасів сирої нафти. Всі оцінки обсягів — від МЕА, Kpler та EIA — базуються на математичній різниці між задекларованими обсягами митного імпорту та розрахунковими обсягами переробки .

"Чайники", іранська нафта та санкції США: зруйновані зв'язки

НПЗ "чайники" у Шаньдуні історично були основними покупцями іранської нафти: Китай купував приблизно 90% всього експорту нафти з Ірану . Однак останніми місяцями динаміка різко змінилася під впливом трьох факторів: військового порушення судноплавства в Ормузькій протоці, посилення санкцій США та поява дешевших альтернативних сортів нафти з Близького Сходу.

Масовий перехід на неіранську нафту Близького Сходу

Останніми тижнями "чайники" з Шаньдуну придбали від 16 до 20,5 мільйонів барелів сирої нафти з Катару, Іраку та Об'єднаних Арабських Еміратів — це найбільші закупівлі несанкційної нафти Близького Сходу з початку іранського конфлікту . Приватний мега-переробник Shenghong Petrochemical також придбав близько 12 мільйонів барелів іракської, абу-дабійської та саудівської нафти для поставки в липні після того, як виробники з Перської затоки знизили ціни . Додатково близько 20 мільйонів барелів нафти з Близького Сходу було куплено для завантаження в липні-серпні, причому деякі "чайники" навіть намагалися перепродати вантажі з метою отримання прибутку .

Іранська нафта застрягла в морі

Оскільки китайські "чайники" переключилися на інших постачальників із Близького Сходу, обсяги іранської нафти, що плавають у морі, різко зросли. З 15 червня по 6 липня було завантажено близько 30 мільйонів барелів іранської нафти, за даними трекера танкерів Vortexa Analytics . Kpler зафіксував приблизно 34,5 мільйона барелів іранської сирої нафти, які проходили через Ормузьку протоку на 21 танкері з одного лише терміналу завантаження . Станом на кінець квітня обсяг іранської нафти в транзиті за межами Перської затоки становив близько 165 мільйонів барелів, що еквівалентно приблизно чотиримісячному обсягу звичайного імпорту цієї нафти Китаєм .

Посилення санкцій США

OFAC (Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США) з квітня 2025 року вніс до санкційних списків щонайменше п'ять китайських НПЗ "чайників" (зокрема Hengli Petrochemical, Shandong Shouguang Luqing та Shandong Shengxing), а в квітні 2026 року оприлюднив офіційне попередження для фінансових установ про ризики санкцій при роботі з цими заводами . Китай відповів уперше застосувавши власні правила блокування санкцій, оголосивши про заборону на виконання санкцій США щодо п'яти названих НПЗ .

Відновлення іранських закупівель?

Станом на кінець липня 2026 року деякі "чайники" почали знову "придивлятися до іранської нафти" для поставки у вересні, але повернення санкцій США в рамках політики "максимального тиску" після зриву перемир'я робить нові закупівлі в Ірану надзвичайно ризикованими . Іранські плавучі запаси залишаються величезними, а дешевші альтернативні сорти нафти з Близького Сходу, які стали доступними під час короткочасного відкриття Ормузу, знову стали дефіцитними.

Тенденції імпорту сирої нафти Китаєм: липень 2026 року порівняно з попередніми місяцями

Імпорт сирої нафти Китаєм відновився в липні 2026 року після майже десятирічного мінімуму в червні завдяки короткочасному відкриттю Ормузької протоки та збільшенню закупівель з Росії та інших джерел, не пов'язаних з Близьким Сходом.

Ключові деталі:

• Імпорт у липні в розмірі 35,73 млн метричних тонн (8,41 млн барелів на день) став найвищим за три місяці, але все ще на 24,3% нижче показника липня 2025 року .
• Середній показник за червень-липень (~7,78 млн bpd) приблизно на 4,21 млн bpd нижчий за середньомісячний показник 2025 року (~12 млн bpd) до початку війни .
• Дані Kpler свідчать, що морський імпорт Китаю відновився до 6,94 млн bpd у липні з 5,99 млн bpd у червні .
• Відновлення було зумовлене дешевшими поставками з Близького Сходу, придбаними під час короткочасного відкриття Ормузу в червні, а також збільшенням закупівель російської нафти ESPO. Лише Sinopec забронював 30–40 партій ESPO для поставки в липні-вересні, що еквівалентно приблизно 241 000–320 000 bpd .
• Імпорт Китаю з Близького Сходу в липні, за оцінками Kpler, становив 2,71 млн bpd .

Загальний імпорт сирої нафти Китаєм у другому кварталі 2026 року впав на 32% порівняно з першим кварталом, у середньому склавши лише 8,1 млн bpd, за даними Управління енергетичної інформації США .

Ормузька протока: від закриття до обмеженого функціонування

Ормузька протока залишається головним чинником зриву поставок для Китаю. Ось хронологія ключових подій:

• Початкове закриття (28 лютого – 7 квітня 2026 р.): Через кілька днів після початку атак США та Ізраїлю на Іран іранські сили оголосили про закриття протоки. Щоденний транзит танкерів впав зі ~130 до менш ніж 10 суден .
• Пік кризи: У найгірший момент приблизно 13 млн bpd нафти виявилися заблокованими за Ормузом, змусивши виробників у Перській затоці закривати родовища, а переробників — скорочувати обсяги .
• Часткове відкриття (червень 2026 р.): Трафік почав зростати. Міністр енергетики США Кріс Райт заявив 9 червня, що судноплавство через протоку "зростає дуже сильно" , і коротке вікно відновлення потоків дозволило деяким вантажам відправитися до Китаю.
• Зрив перемир'я та нове порушення: Після зриву перемир'я між США та Іраном дефіцит поставок сирої нафти з Близького Сходу "знову розширився, майже повернувшись до рівня перших місяців конфлікту", а ціни повернулися в діапазон $80–$100/барель .
• Поточний стан (початок серпня 2026 р.): Протока фактично функціонує лише в обмеженому режимі: витрати на страхування залишаються заборонно високими, а безпекові ризики — значними . Дослідницька служба Конгресу США описує рівень трафіку як такий, що "різко впав" порівняно з довоєнними нормами, хоча деякі судна все ж проходять транзитом з вимкнутими транспондерами .
• Вплив на Китай: Середній обсяг імпорту Китаю за червень-липень у 7,78 млн bpd приблизно на 4,2 млн bpd нижчий за довоєнний рівень, причому цей розрив значною мірою пояснюється втраченими поставками через Ормуз . Китай компенсував це інтенсивним використанням стратегічних і комерційних запасів (майже 1,4 млрд барелів стратегічних резервів станом на грудень 2025 р.) , нарощуванням поставок російськими трубопроводами та ESPO, а також диверсифікацією джерел за межі Близького Сходу.

Підсумки

Китайські НПЗ "чайники" долають найсерйознішу кризу поставок за останні десятиліття шляхом виснаження запасів, переорієнтації на неіранську нафту Близького Сходу та російську ESPO, а також лавіруючи в умовах дедалі агресивнішого режиму санкцій США. Хоча липневий імпорт показав скромне відновлення, нове порушення судноплавства в Ормузі свідчить про те, що стиснення поставок далеке від завершення. Рівень запасів у "чайників" Шаньдуну залишається низьким, а вікно для закупівель іранської нафти — історично основного джерела їхньої діяльності — може закриватися ще більше через посилення санкцій.

Запаси бензину та дизельного палива в Шаньдуні також стрімко падали в червні після значного скорочення обсягів переробки, оскільки внутрішній попит залишався млявим, а вибуття продуктів прискорилося . Кілька "чайників" у Шаньдуні заявили, що готові скоротити або призупинити переробку після вичерпання запасів сирої нафти, накопичених у березні та квітні .

Китай не публікує офіційної статистики запасів сирої нафти. Всі оцінки обсягів — від МЕА, Kpler та EIA — базуються на математичній різниці між задекларованими обсягами митного імпорту та розрахунковими обсягами переробки .

"Чайники", іранська нафта та санкції США: зруйновані зв'язки

НПЗ "чайники" у Шаньдуні історично були основними покупцями іранської нафти: Китай купував приблизно 90% всього експорту нафти з Ірану . Однак останніми місяцями динаміка різко змінилася під впливом трьох факторів: військового порушення судноплавства в Ормузькій протоці, посилення санкцій США та поява дешевших альтернативних сортів нафти з Близького Сходу.

Масовий перехід на неіранську нафту Близького Сходу

Останніми тижнями "чайники" з Шаньдуну придбали від 16 до 20,5 мільйонів барелів сирої нафти з Катару, Іраку та Об'єднаних Арабських Еміратів — це найбільші закупівлі несанкційної нафти Близького Сходу з початку іранського конфлікту . Приватний мега-переробник Shenghong Petrochemical також придбав близько 12 мільйонів барелів іракської, абу-дабійської та саудівської нафти для поставки в липні після того, як виробники з Перської затоки знизили ціни . Додатково близько 20 мільйонів барелів нафти з Близького Сходу було куплено для завантаження в липні-серпні, причому деякі "чайники" навіть намагалися перепродати вантажі з метою отримання прибутку .

Іранська нафта застрягла в морі

Оскільки китайські "чайники" переключилися на інших постачальників із Близького Сходу, обсяги іранської нафти, що плавають у морі, різко зросли. З 15 червня по 6 липня було завантажено близько 30 мільйонів барелів іранської нафти, за даними трекера танкерів Vortexa Analytics . Kpler зафіксував приблизно 34,5 мільйона барелів іранської сирої нафти, які проходили через Ормузьку протоку на 21 танкері з одного лише терміналу завантаження . Станом на кінець квітня обсяг іранської нафти в транзиті за межами Перської затоки становив близько 165 мільйонів барелів, що еквівалентно приблизно чотиримісячному обсягу звичайного імпорту цієї нафти Китаєм .

Посилення санкцій США

OFAC (Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США) з квітня 2025 року вніс до санкційних списків щонайменше п'ять китайських НПЗ "чайників" (зокрема Hengli Petrochemical, Shandong Shouguang Luqing та Shandong Shengxing), а в квітні 2026 року оприлюднив офіційне попередження для фінансових установ про ризики санкцій при роботі з цими заводами . Китай відповів уперше застосувавши власні правила блокування санкцій, оголосивши про заборону на виконання санкцій США щодо п'яти названих НПЗ .

Відновлення іранських закупівель?

Станом на кінець липня 2026 року деякі "чайники" почали знову "придивлятися до іранської нафти" для поставки у вересні, але повернення санкцій США в рамках політики "максимального тиску" після зриву перемир'я робить нові закупівлі в Ірану надзвичайно ризикованими . Іранські плавучі запаси залишаються величезними, а дешевші альтернативні сорти нафти з Близького Сходу, які стали доступними під час короткочасного відкриття Ормузу, знову стали дефіцитними.

Тенденції імпорту сирої нафти Китаєм: липень 2026 року порівняно з попередніми місяцями

Імпорт сирої нафти Китаєм відновився в липні 2026 року після майже десятирічного мінімуму в червні завдяки короткочасному відкриттю Ормузької протоки та збільшенню закупівель з Росії та інших джерел, не пов'язаних з Близьким Сходом.

Ключові деталі:

• Імпорт у липні в розмірі 35,73 млн метричних тонн (8,41 млн барелів на день) став найвищим за три місяці, але все ще на 24,3% нижче показника липня 2025 року .
• Середній показник за червень-липень (~7,78 млн bpd) приблизно на 4,21 млн bpd нижчий за середньомісячний показник 2025 року (~12 млн bpd) до початку війни .
• Дані Kpler свідчать, що морський імпорт Китаю відновився до 6,94 млн bpd у липні з 5,99 млн bpd у червні .
• Відновлення було зумовлене дешевшими поставками з Близького Сходу, придбаними під час короткочасного відкриття Ормузу в червні, а також збільшенням закупівель російської нафти ESPO. Лише Sinopec забронював 30–40 партій ESPO для поставки в липні-вересні, що еквівалентно приблизно 241 000–320 000 bpd .
• Імпорт Китаю з Близького Сходу в липні, за оцінками Kpler, становив 2,71 млн bpd .

Загальний імпорт сирої нафти Китаєм у другому кварталі 2026 року впав на 32% порівняно з першим кварталом, у середньому склавши лише 8,1 млн bpd, за даними Управління енергетичної інформації США .

Ормузька протока: від закриття до обмеженого функціонування

Ормузька протока залишається головним чинником зриву поставок для Китаю. Ось хронологія ключових подій:

• Початкове закриття (28 лютого – 7 квітня 2026 р.): Через кілька днів після початку атак США та Ізраїлю на Іран іранські сили оголосили про закриття протоки. Щоденний транзит танкерів впав зі ~130 до менш ніж 10 суден .
• Пік кризи: У найгірший момент приблизно 13 млн bpd нафти виявилися заблокованими за Ормузом, змусивши виробників у Перській затоці закривати родовища, а переробників — скорочувати обсяги .
• Часткове відкриття (червень 2026 р.): Трафік почав зростати. Міністр енергетики США Кріс Райт заявив 9 червня, що судноплавство через протоку "зростає дуже сильно" , і коротке вікно відновлення потоків дозволило деяким вантажам відправитися до Китаю.
• Зрив перемир'я та нове порушення: Після зриву перемир'я між США та Іраном дефіцит поставок сирої нафти з Близького Сходу "знову розширився, майже повернувшись до рівня перших місяців конфлікту", а ціни повернулися в діапазон $80–$100/барель .
• Поточний стан (початок серпня 2026 р.): Протока фактично функціонує лише в обмеженому режимі: витрати на страхування залишаються заборонно високими, а безпекові ризики — значними . Дослідницька служба Конгресу США описує рівень трафіку як такий, що "різко впав" порівняно з довоєнними нормами, хоча деякі судна все ж проходять транзитом з вимкнутими транспондерами .
• Вплив на Китай: Середній обсяг імпорту Китаю за червень-липень у 7,78 млн bpd приблизно на 4,2 млн bpd нижчий за довоєнний рівень, причому цей розрив значною мірою пояснюється втраченими поставками через Ормуз . Китай компенсував це інтенсивним використанням стратегічних і комерційних запасів (майже 1,4 млрд барелів стратегічних резервів станом на грудень 2025 р.) , нарощуванням поставок російськими трубопроводами та ESPO, а також диверсифікацією джерел за межі Близького Сходу.

Підсумки

Китайські НПЗ "чайники" долають найсерйознішу кризу поставок за останні десятиліття шляхом виснаження запасів, переорієнтації на неіранську нафту Близького Сходу та російську ESPO, а також лавіруючи в умовах дедалі агресивнішого режиму санкцій США. Хоча липневий імпорт показав скромне відновлення, нове порушення судноплавства в Ормузі свідчить про те, що стиснення поставок далеке від завершення. Рівень запасів у "чайників" Шаньдуну залишається низьким, а вікно для закупівель іранської нафти — історично основного джерела їхньої діяльності — може закриватися ще більше через посилення санкцій.