Операція в ніч на 9 серпня

Знищені системи ППО:

• ЗРК С-400 «Тріумф» поблизу Геленджика (Краснодарський край РФ). Позиція розташовувалася неподалік від великого чорноморського маєтку, який у ЗМІ часто називають «палацом Путіна». Напередодні, 8 серпня, цей С-400 випустив шість ракет по території України . Українські офіційні особи окремо наголосили на близькості цілі до резиденції .
• ЗРК «Тор» біля хутора Пудовий (Ростовська область) .
• ЗРПК «Панцир-С1» у Єйську (Краснодарський край) .
• РЛС «Подльот-К1» у Ростовській області .
• РЛС «Каста-2Е2» у Ростовській області .

Морські удари:

• 413-й окремий полк безпілотних систем «Рейд» спільно з 412-ю окремою бригадою «Nemesis» уразили три судна тіньового флоту в Чорному морі: один нафтовий танкер і два суховантажі, які використовувалися Росією для обходу західних санкцій на експорт нафти .

Українські військові наголосили, що С-400 під Геленджиком застосовувався не лише як засіб ППО, а й для ударів по наземних цілях, і його знищення стало прямим контрзаходом .

Контекст: кампанія з демонтажу російської ППО

Останнім часом Росія дедалі частіше використовує системи С-400 для ударів по наземних цілях, запускаючи квазібалістичні ракети 48Н6ДМ по території України з відстані понад 200 км. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що російські війська застосовують такі ракети, а також «Іскандер-М», для обстрілів Києва та інших міст, завдаючи ударів по цивільній інфраструктурі, складах і логістичних центрах . У ніч на 5 серпня 2026 року Росія випустила по Києву 24 балістичні ракети, убивши щонайменше 17 людей та зруйнувавши цивільну інфраструктуру; українські сили не змогли перехопити ці ракети . Той самий С-400 під Геленджиком, знищений 9 серпня, напередодні випустив по Україні шість ракет .

Відповіддю України стало системне полювання на ці комплекси. Удар 8–9 серпня — не поодинокий епізод, а частина безперервної кампанії Сил безпілотних систем, спрямованої на ослаблення ешелонованої мережі російської ППО на півдні РФ та в окупованому Криму із застосуванням розвідувальних та ударних дронів і морських безпілотників.

Ескалація морського конфлікту та продовольча безпека

6 липня 2026 року Україна розпочала операцію «Молочка» — масштабну кампанію безпілотників проти російського тіньового флоту в Азовському та Чорному морях . Станом на 8 серпня оператори СБС уразили 218 суден, причетних до тіньового флоту, від початку операції . Морський удар 8–9 серпня додав до цього списку ще три цілі.

Взаємна морська війна призвела до серйозних наслідків:

• Росія системно знищує українську портову інфраструктуру, термінали та зерносховища, через що Україна до середини липня втратила близько третини пропускної спроможності своїх чорноморських портів .
• На початок серпня жодне судно не заходило до портів Одеської області протягом двох тижнів через російські атаки .
• Альтернативні експортні маршрути України зможуть покрити не більше половини необхідних обсягів, а повна потужність очікується не раніше кінця серпня 2026 року .
• Головне зернове лобі Росії попередило, що українські атаки на російські кораблі та порти можуть повністю зупинити експорт зерна через Чорне море, спричинивши зростання цін і голод у країнах Африки та Близького Сходу .
• Світові ціни на пшеницю зросли після того, як обидві сторони почали атакувати судна в Чорному морі .

Агентство Reuters охарактеризувало Чорне море як «останню стратегічну торговельну “вузьку горловину”, яка постраждала від ескалації конфлікту», що одночасно порушує глобальні поставки зерна та нафти .

Операція в ніч на 9 серпня

Знищені системи ППО:

• ЗРК С-400 «Тріумф» поблизу Геленджика (Краснодарський край РФ). Позиція розташовувалася неподалік від великого чорноморського маєтку, який у ЗМІ часто називають «палацом Путіна». Напередодні, 8 серпня, цей С-400 випустив шість ракет по території України . Українські офіційні особи окремо наголосили на близькості цілі до резиденції .
• ЗРК «Тор» біля хутора Пудовий (Ростовська область) .
• ЗРПК «Панцир-С1» у Єйську (Краснодарський край) .
• РЛС «Подльот-К1» у Ростовській області .
• РЛС «Каста-2Е2» у Ростовській області .

Морські удари:

• 413-й окремий полк безпілотних систем «Рейд» спільно з 412-ю окремою бригадою «Nemesis» уразили три судна тіньового флоту в Чорному морі: один нафтовий танкер і два суховантажі, які використовувалися Росією для обходу західних санкцій на експорт нафти .

Українські військові наголосили, що С-400 під Геленджиком застосовувався не лише як засіб ППО, а й для ударів по наземних цілях, і його знищення стало прямим контрзаходом .

Контекст: кампанія з демонтажу російської ППО

Останнім часом Росія дедалі частіше використовує системи С-400 для ударів по наземних цілях, запускаючи квазібалістичні ракети 48Н6ДМ по території України з відстані понад 200 км. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що російські війська застосовують такі ракети, а також «Іскандер-М», для обстрілів Києва та інших міст, завдаючи ударів по цивільній інфраструктурі, складах і логістичних центрах . У ніч на 5 серпня 2026 року Росія випустила по Києву 24 балістичні ракети, убивши щонайменше 17 людей та зруйнувавши цивільну інфраструктуру; українські сили не змогли перехопити ці ракети . Той самий С-400 під Геленджиком, знищений 9 серпня, напередодні випустив по Україні шість ракет .

Відповіддю України стало системне полювання на ці комплекси. Удар 8–9 серпня — не поодинокий епізод, а частина безперервної кампанії Сил безпілотних систем, спрямованої на ослаблення ешелонованої мережі російської ППО на півдні РФ та в окупованому Криму із застосуванням розвідувальних та ударних дронів і морських безпілотників.

Ескалація морського конфлікту та продовольча безпека

6 липня 2026 року Україна розпочала операцію «Молочка» — масштабну кампанію безпілотників проти російського тіньового флоту в Азовському та Чорному морях . Станом на 8 серпня оператори СБС уразили 218 суден, причетних до тіньового флоту, від початку операції . Морський удар 8–9 серпня додав до цього списку ще три цілі.

Взаємна морська війна призвела до серйозних наслідків:

• Росія системно знищує українську портову інфраструктуру, термінали та зерносховища, через що Україна до середини липня втратила близько третини пропускної спроможності своїх чорноморських портів .
• На початок серпня жодне судно не заходило до портів Одеської області протягом двох тижнів через російські атаки .
• Альтернативні експортні маршрути України зможуть покрити не більше половини необхідних обсягів, а повна потужність очікується не раніше кінця серпня 2026 року .
• Головне зернове лобі Росії попередило, що українські атаки на російські кораблі та порти можуть повністю зупинити експорт зерна через Чорне море, спричинивши зростання цін і голод у країнах Африки та Близького Сходу .
• Світові ціни на пшеницю зросли після того, як обидві сторони почали атакувати судна в Чорному морі .

Агентство Reuters охарактеризувало Чорне море як «останню стратегічну торговельну “вузьку горловину”, яка постраждала від ескалації конфлікту», що одночасно порушує глобальні поставки зерна та нафти .