Знищені системи ППО:
Морські удари:
Українські військові наголосили, що С-400 під Геленджиком застосовувався не лише як засіб ППО, а й для ударів по наземних цілях, і його знищення стало прямим контрзаходом .
Останнім часом Росія дедалі частіше використовує системи С-400 для ударів по наземних цілях, запускаючи квазібалістичні ракети 48Н6ДМ по території України з відстані понад 200 км. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що російські війська застосовують такі ракети, а також «Іскандер-М», для обстрілів Києва та інших міст, завдаючи ударів по цивільній інфраструктурі, складах і логістичних центрах . У ніч на 5 серпня 2026 року Росія випустила по Києву 24 балістичні ракети, убивши щонайменше 17 людей та зруйнувавши цивільну інфраструктуру; українські сили не змогли перехопити ці ракети . Той самий С-400 під Геленджиком, знищений 9 серпня, напередодні випустив по Україні шість ракет .
Відповіддю України стало системне полювання на ці комплекси. Удар 8–9 серпня — не поодинокий епізод, а частина безперервної кампанії Сил безпілотних систем, спрямованої на ослаблення ешелонованої мережі російської ППО на півдні РФ та в окупованому Криму із застосуванням розвідувальних та ударних дронів і морських безпілотників.
6 липня 2026 року Україна розпочала операцію «Молочка» — масштабну кампанію безпілотників проти російського тіньового флоту в Азовському та Чорному морях . Станом на 8 серпня оператори СБС уразили 218 суден, причетних до тіньового флоту, від початку операції . Морський удар 8–9 серпня додав до цього списку ще три цілі.
Взаємна морська війна призвела до серйозних наслідків:
Агентство Reuters охарактеризувало Чорне море як «останню стратегічну торговельну “вузьку горловину”, яка постраждала від ескалації конфлікту», що одночасно порушує глобальні поставки зерна та нафти .