Видобуток нафти в Казахстані злетів на 40% після відновлення роботи родовища Тенгіз всупереч дроновим атакам

Що спричинило 40-відсотковий стрибок

Стрибок став результатом відновлення після надзвичайно складного липня. Українські дронові атаки на танкери та інфраструктуру терміналу КТК в Новоросійську призвели до трьох окремих зупинок завантажень у липні 2026 року . КТК припинив приймати казахстанську нафту, резервуари терміналу переповнилися, і Казахстан був змушений різко скоротити видобуток. За деякими оцінками, щоденне виробництво впало приблизно до 1 млн барелів .

Найбільшим фактором впливу став Тенгіз. Джерело повідомило Reuters, що найбільше родовище Казахстану скоротило видобуток більш ніж удвічі під час простою КТК . Коли завантаження відновилися наприкінці липня, Тенгіз швидко наростив виробництво, і вже до 9 серпня країна повністю відновила втрачені обсяги .

Цифри підтверджують, що це було саме відновлення втрачених позицій. Показник у ~2,08 млн б/д за 9 серпня повністю відповідає рекордним рівням видобутку Казахстану, які спостерігалися до початку збоїв. За даними джерел, липневі завантаження КТК були більш ніж на 20% нижчими від плану через атаки .

Роль родовища Тенгіз у відновленні

Тенгіз, яким керує Chevron (через спільне підприємство Tengizchevroil), є справжнім двигуном нафтового сектору Казахстану. Саме він забезпечив рекордний видобуток сирої нафти на рівні 1,88 млн б/д у червні 2025 року і є основною причиною хронічного перевищення Казахстаном квот ОПЕК+ .

На Тенгізі триває багаторічний проєкт розширення (Tengizchevroil), який постійно підвищує потужність родовища. Це структурне зростання означає, що кожного разу, коли маршрут КТК відкривається, Тенгіз може швидко наростити видобуток — саме це й сталося 9 серпня .

Маршрут КТК забезпечує транспортування приблизно 80% всього казахстанського експорту сирої нафти . Альтернативних трубопроводів із порівнянною пропускною здатністю не існує, тому вся виробнича система країни перебуває у прямій залежності від безпеки чорноморського терміналу в Новоросійську.

Глобальний контекст та дотримання угоди ОПЕК+

Казахстан є хронічним порушником дисципліни ОПЕК+, постійно перевищуючи встановлені квоти. У червні 2025 року видобуток сирої нафти в країні сягнув 1,88 млн б/д — значно вище офіційної квоти ОПЕК+, яка на той час становила близько 1,5 млн б/д . Країна постійно перевищує свої цільові показники, що пояснюється насамперед розширенням Тенгізу .

Квоти поступово зростають, але перевиробництво триває. Сім членів ОПЕК+ погодилися збільшити сукупні цільові показники видобутку на 188 000 б/д у серпні 2026 року. Відповідно, квота Казахстану на сиру нафту зросла до 1,628 млн б/д на вересень 2026 року . Навіть з урахуванням цього підвищення, виробництво Казахстану 9 серпня (~2,08 млн б/д, включно з конденсатом) значно перевищує його ліміт на сиру нафту.

Існують плани компенсації, але вони не виконуються. Шість країн-перевиробників ОПЕК+, включно з Казахстаном, подали графіки для компенсації приблизно 434 000 б/д сукупного надлишкового видобутку з метою повного коригування до середини 2026 року . Однак ще в травні 2025 року заступник міністра енергетики Казахстану Алібек Жамауов заявив ОПЕК, що країна не буде скорочувати видобуток . Жодних формальних санкцій з боку ОПЕК+ не було застосовано .

Цікаво, що дронові атаки тимчасово допомогли Казахстану дотримуватися угоди. Збої в роботі КТК у липні вимушено знизили видобуток країни, наблизивши його до квоти. Але стрибок 9 серпня наочно демонструє: щойно експортний маршрут відновлюється, Казахстан негайно повертається до перевиробництва .

Заплановане диверсифікація маршрутів

Казахстан активно працює над зменшенням залежності від маршруту КТК. Після липневих атак 2026 року міністерство енергетики підтвердило, що розглядає альтернативні маршрути експорту через Азербайджан, зокрема:

• Трубопровід Баку-Тбілісі-Джейхан (БТД) — повністю обходить територію Росії, закінчується в Джейхані на Середземному морі .
• Трубопровід Баку-Супса — менший маршрут до чорноморського узбережжя Грузії .
• Транскаспійський маршрут — нафта транспортується через Каспійське море до Баку, а звідти трубопроводом далі .

Обсяги поки що невеликі, але зростають. Національна нафтова компанія «КазМунайГаз» транспортувала 1,3 млн тонн через БТД у 2025 році і планує збільшити цей обсяг на 31% до 1,7 млн тонн у 2026 році . Також повідомлялося про окрему ціль у 2,2 млн тонн через Транскаспійський/БТД коридор . Однак ці обсяги залишаються лише невеликою часткою тих приблизно 80 млн тонн нафти, які щорічно транспортуються через КТК .

Швидкого вирішення проблеми не передбачається. Аналітики зазначають, що навіть після розширення альтернативні маршрути зможуть поглинути лише невелику частку експортних обсягів Казахстану. Структурна залежність країни від КТК, ймовірно, збережеться на роки .