Пекельний захист Тайваню: перші випробування дронів-камікадзе, стратегія за мотивами України та суперечки через 6,6 млрд доларів

Які нові дрони випробував Тайвань на навчаннях Han Kuang 2026?

Під час десятиденних навчань Han Kuang (5–14 серпня 2026 року) президентка Тайваню Лай Цінде особисто спостерігала за прибережними навчаннями поблизу Цзоїн на південно-західному узбережжі, де вперше були публічно задіяні два нові типи безпілотників .

1. Дрон-камікадзе середнього розміру (боєприпас, що баражує). Це безпілотник із нерухомим крилом і гвинтом, призначений для відстеження та знищення цілі шляхом тарану. Під час навчань він баражував над пляжем близько 30 хвилин, перш ніж здійснити імітацію удару .
2. Ударний дрон. Окрема платформа з нерухомим крилом, яка також перебуває на стадії випробувань. Чотири таких дрони запустили з сусіднього майданчика та імітували атаку на морські цілі .

Крім цих новинок, навчання 2026 року вперше в такому масштабі інтегрували й інші дронові технології:

• Ройові тактики дронів: навчання включали застосування рою безпілотників разом із новітніми танками M1A2T Abrams .
• Протидія ворожим дронам: військові тестували здатність збивати ворожі безпілотники .
• Ширша тактична інтеграція: дрони діяли спільно з ракетними катерами, озброєними патрульними кораблями берегової охорони та літаками, імітуючи відбиття китайського десанту .

Військові джерела підтверджують, що всі ці системи все ще перебувають на етапі випробувань і не розгорнуті для бойового чергування . Також уперше цивільні навчання з питань стійкості були повністю інтегровані з військовими маневрами .

Чим тайванські дрони відрізняються від українських?

Тайванські дрони безпосередньо натхненні бойовими інноваціями, які Україна використала у війні проти Росії. Business Insider зазначив, що представлені дрони належать до «нового класу ударних безпілотників, які Україна ефективно використовує» . Clash Report та The Times of India підтверджують, що Тайвань «активно вивчає бойовий досвід України» для своєї дронової стратегії .

Однак порівняння виявляє критичні відмінності, зумовлені географією та місією.

Найсуттєвіша відмінність — це середовище. Війна дронів в Україні — це наземний виснажливий конфлікт на лінії фронту понад 1000 км. Сценарій Тайваню — морський. Дрони мають діяти над водою, знаходити та вражати швидкохідні десантні кораблі, виживаючи в суворих умовах Тайванської протоки: сильних сезонних мусонах, високих вітрах, частих тайфунах та агресивному сольовому тумані .

Аналітики з Modern War Institute та Центру нової американської безпеки (CNAS) наголошують, що тайванські дрони мають бути «більш витратними та стійкими до негоди», ніж будь-які системи, які Україна застосовує в наземній війні . Тайванські виробники, за даними галузевих звітів, розробляють дрони з спеціальними покриттями, герметизованою електронікою та кращим співвідношенням тяги до ваги для роботи в умовах поривчастого вітру над протокою .

Стратегія «пекла»: як дрони знищать флот вторгнення

Концепцію «пекла» (hellscape) у 2024 році ввів командувач Тихоокеанського командування США адмірал Семюел Папаро. Вона передбачає створення щільної, багатонапрямленої зони ураження в Тайванській протоці за допомогою маси дронів, безпілотних надводних апаратів та інших витратних систем, щоб знищити китайський флот вторгнення до того, як він зможе висадити десант .

Основна логіка — стримування ціною. Стратегія покликана зробити десантну операцію настільки дорогою в плані людських втрат та техніки, що Пекін відмовиться від неї. Згідно зі звітом Taipei Times із посиланням на джерело в національній безпеці, Народно-визвольна армія Китаю (НОАК) оцінює, що у разі реалізації Тайванем цієї стратегії Китай зазнає значних військових втрат і не матиме «жодних шансів на перемогу» .

У контексті 2026 року дрони виконують у цій стратегії три специфічні ролі:

1. Асиметричний шар: Дрони — дешева заміна дорогих пілотованих винищувачів і кораблів, що дає Тайваню мультиплікатор сили проти чисельно переважаючої НОАК .
2. Ускладнення логістики: Насичуючи протоку дронами, Тайвань може порушити ретельно сплановану послідовність китайської десантної операції, змушуючи кораблі розосереджуватися, затримуючи висадку та підставляючи війська під вогонь .
3. Інтеграція зі стратегією США: Концепція «пекла» частково покладається на безпілотні системи та розвідку США, хоча Тайвань паралельно розвиває власні потужності .

Аналітики CNAS Стейсі Петтіджон і Моллі Кемпбелл, які опублікували велику доповідь про цю концепцію на початку 2026 року, стверджують, що стратегія передбачає створення чотирьох операційних шарів, які простягаються приблизно на 80 кілометрів від узбережжя Тайваню, з використанням синхронізованих дронів у повітрі, на поверхні води та під водою .

Битва за бюджет: 6,6 млрд доларів застрягли в парламенті

Найбільша перешкода для дронових амбіцій Тайваню — не з Китаю, а з власного законодавчого органу. Станом на серпень 2026 року ситуація з бюджетом є складною та політично суперечливою.

Початковий план: У листопаді 2025 року уряд запропонував спеціальний бюджет на оборону в розмірі 1,25 трлн тайванських доларів (40 млрд доларів США), який передбачав закупівлю понад 210 000 дронів. Після майже шести місяців політичних суперечок пакет був ухвалений у травні 2026 року, але з суттєвою зміною: опозиційна більшість у парламенті вилучила з бюджету все фінансування на вітчизняні дрони, залишивши лише канали іноземних військових продажів (FMS) .

Відповідь Кабінету міністрів: У червні 2026 року уряд запропонував окремий спеціальний бюджет на 210 млрд тайванських доларів (6,6 млрд доларів США) виключно для дронів власного виробництва, розрахований на шість років (2026–2031) . Міністерство національної оборони (МНО) окреслило, що це фінансуватиме:

• 1446 прибережних розвідувальних дронів
• 208 200 прибережних ударних дронів (часто повідомляється як «понад 3000 ударних дронів», оскільки більша цифра включає боєприпаси малої дальності)
• 1320 безпілотних надводних апаратів

Законодавчий глухий кут: Станом на серпень 2026 року Законодавчий Юань не ухвалив цей закон. На розгляді перебувають 14 різних проєктів від різних партій, і консенсусу щодо назви, обсягу, граничних витрат чи термінів реалізації немає . Критики сперечаються, чи використовувати механізм спеціального бюджету, чи загального, а також чи варто запроваджувати щорічні ліміти витрат . Президент Лай Цінде публічно закликав законодавців швидко схвалити бюджет .

Занепокоєння експертів: Аналітики з The Diplomat та Фонду захисту демократій (FDD) попереджають, що кожен місяць затримки підриває здатність Тайваню створити власну екосистему виробництва дронів та звузити розрив у розвитку, перш ніж, на їхню думку, військовий графік Китаю прискориться .

Експортний бум: Тайвань стає хабом дронів «без Китаю»

Поки військові закупівлі заблоковані, експорт тайванських комерційних дронів стрімко зростає, демонструючи силу промислової бази.

• Зростання в 20 разів: Експорт за перші чотири місяці 2026 року склав 181 159 одиниць, що вже перевищує показник за весь 2025 рік .
• Дохід: Експорт у першому кварталі 2026 року сягнув понад 115 млн доларів США, вже перевершивши 93 млн доларів за весь 2025 рік .
• Зростання галузі: Обсяг виробництва в галузі дронів Тайваню досяг 12,9 млрд тайванських доларів (408 млн доларів США) у 2025 році, що в 2,5 раза більше, ніж роком раніше .
• Основні покупці: Найбільшими покупцями є Чехія та Польща, які отримують переважну більшість експорту. За повідомленнями, ці дрони далі передаються в Україну . В одному звіті зазначається, що Тайвань продав понад 100 000 дронів в Україну з 2025 року, в основному через Польщу та Чехію .
• Ціль на 2030 рік: Міністерство економіки планує досягти щомісячного виробництва 100 000 одиниць до 2030 року, причому 50% має йти на експорт . Поточна щомісячна виробнича потужність становить близько 15 000 одиниць .

Тайвань чітко позиціонує себе як «азійський хаб» для ланцюгів постачання дронів без китайських компонентів («China-free» або «non-red»), на тлі західних побоювань щодо кібербезпеки та стійкості ланцюгів постачання китайських безпілотників . Це експортне зростання допомагає тайванським виробникам досягти ефекту масштабу, якого внутрішній військовий ринок поки що не може забезпечити .

Адаптація до суворої погоди Тайванської протоки

У багатьох оборонних аналізах підкреслюється, що унікальні погодні та морські умови Тайванської протоки висувають особливі вимоги до конструкції дронів, яких не було в жодному іншому дроновому конфлікті.

У протоці панують сильні сезонні мусони, високі вітри, часті тайфуни з червня по жовтень і постійний сольовий туман, який руйнує електроніку та корпуси. Численні джерела називають це критичною вимогою до конструкції .

Прибережні навчання в Цзоїн спеціально тестували низьколітні ударні дрони в прибережному середовищі, що свідчить про перевірку військовими стійкості до погодних умов та хвилювання . Галузеві звіти вказують, що тайванські виробники розробляють дрони зі спеціальними покриттями, герметизованою електронікою та кращим співвідношенням тяги до ваги для роботи в умовах поривчастого вітру над протокою .

Висновок

На навчаннях Han Kuang 2026 року Тайвань уперше публічно випробував два нові типи дронів — камікадзе та ударний — безпосередньо натхненні українськими інноваціями, але адаптовані для унікального морського середовища. Ці дрони є центральним тактичним елементом запропонованої США стратегії «пекла», яка має на меті зробити вторгнення Китаю непомірно дорогим.

Однак ці амбіції гальмує внутрішнє політичне протистояння: бюджет у 210 млрд тайванських доларів (6,6 млрд доларів США) на виробництво власних дронів застряг у парламенті, у той час як експорт тайванських комерційних дронів злетів у 20 разів, галузь планує випускати 100 000 одиниць на місяць до 2030 року, а острів позиціонує себе як критично важливий «вільний від Китаю» хаб у глобальному ланцюжку постачання безпілотників. Чи зможе Тайвань достатньо швидко подолати бюджетний глухий кут, щоб ліквідувати розрив у розвитку дронів, — визначить, чи залишиться стратегія «пекла» реальним інструментом стримування.