Ці дані підтверджуються розрахунками OECD з використанням паритету купівельної спроможності (ПКС), що є стандартним методом для міжнародних порівнянь. За ПКС:
Разом Китай (30%) і США (29%) забезпечують 59% світових витрат на дослідження та розробки .
Важливе методологічне зауваження: перевага Китаю найбільш помітна саме при порівнянні за ПКС, який враховує різницю в структурі витрат між економіками. За номінальним обмінним курсом США все ще попереду. OECD і NSB використовують ПКС як стандарт для міжнародних зіставлень, тому саме цей показник фігурує в більшості офіційних аналізів .
Стабільне двозначне зростання. Витрати Китаю на НДДКР у 2024 році зросли на 13,1% — майже вдвічі швидше за американські (6,7%). Щонайменше десятиліття Китай нарощує загальні дослідницькі витрати майже на 10% щороку, значно випереджаючи темпи зростання США .
Корпоративні інвестиції як головний двигун. У звіті MEXT окремо відстежуються «сукупні витрати на НДДКР компаній та університетів», і саме інвестиції підприємств названо основною рушійною силою. Витрати китайських компаній на НДДКР зросли на 13% до ¥75,4 трлн, причому найбільше зростання спостерігалося в секторі комп'ютерів, електроніки та оптичної продукції .
Промислова політика та залучення талантів. OECD і NSB пояснюють піднесення Китаю сталою державною підтримкою, цільовими промисловими програмами, як-от «Зроблено в Китаї 2025», та агресивним залученням наукових кадрів .
Прогрес у стратегічних секторах. Китайські компанії вже випереджають американські за інтенсивністю інвестицій у НДДКР у чотирьох із дев'яти передових технологічних секторів, які вивчає Фонд інформаційних технологій та інновацій (ITIF). Якщо не брати до уваги програмне забезпечення та біофармацевтику, скориговані на заробітну плату витрати китайських компаній на НДДКР у семи передових галузях на 6% перевищують аналогічні витрати американських фірм .
Якість проти кількості. Хоча Китай лідирує за загальними витратами, американська наука зберігає очевидні переваги в якості досліджень, кількості високоцитованих публікацій, частці фундаментальних досліджень та результатах нобелівського рівня. NSB зазначає, що сильні сторони США «зберігаються», навіть попри стрімке зростання Китаю .
Розрив між лабораторією та ринком скорочується. Китай швидко долає традиційне відставання в переході від наукових результатів до комерційного застосування, яке довго вважалося слабким місцем його інноваційної системи .
Реакція політики США. Понад 3300 американських науковців закликали Конгрес збільшити федеральне фінансування НДДКР, щоб зберегти конкурентоспроможність. Висновки OECD і NSB відновили дискусії щодо закону CHIPS and Science Act і ширшої інноваційної політики .
Лідерство в стратегічних технологіях. Китай впевнено лідирує за ключовими показниками, зокрема за патентами у сфері штучного інтелекту (82 708 міжнародних патентних сімей у 2024 році, перше місце у світі) та патентами в галузі квантових інформаційних технологій (4319 випадків проти 812 у США) .
Інтенсивність НДДКР Китаю (витрати на НДДКР як відсоток ВВП) все ще поступається американській. Китай повідомив про інтенсивність НДДКР на рівні 2,69% ВВП у 2024 році , що нижче за показник США. США також продовжують лідирувати за номінальними (не скоригованими на ПКС) витратами, а також за фінансуванням фундаментальних досліджень і обсягом високоякісної наукової продукції .
Висновок японського звіту — це значущий символічний і кількісний рубіж, але, як наголошують у NSB та інших інституціях, він не означає повної зміни наукового лідерства. Загальний обсяг витрат — лише один вимір складної картини, яка включає якість досліджень, концентрацію талантів та інституційні переваги, що залишаються в американської системи.